Російський інтерес в Молдові

Російські чиновники та спецслужби активізували свої зусилля, щоб повернути Молдову в орбіту власного впливу та показати ефективність на теренах так званого пострадянського простору.

Читайте також У нас немає іншого вибору, аніж стати багатими

Особливе значення потенційний політичний успіх має для представника президентської адміністрації Дмітрія Козака, який дещо випав з обойми й вже не видається особою, що має вирішальний вплив на російську політику у східноєвропейському регіоні.

Вибори в Молдові можуть розцінюватись ним, як рятувальне коло і демонстрація "перемоги" для Кремля, своєрідним квитком для відновлення раніше втрачених позицій одного з кураторів російської регіональної політики.

Також вибори стануть індикатором профпридатності російських спецслужб, особливо сумнозвісної 5 служби ФСБ. Заступник керівника служби Дмітрій Мілютін часто відвідував Кишинів з метою формування там широкої агентурної мережі. З високою ймовірністю, майбутній виборчий цикл стане таким собі "краш-тестом" на предмет того, наскільки російські силовики впливають на внутрішні процеси в Молдові.

Проросійський президент

Амбітні реваншистські плани Кремля зазнають певних проблем вже на старті. В інформаційному просторі активно просувається ідея щодо необхідності обрання єдиного політичного діяча, який має протистояти Майї Санду і перемогти її у другому турі, завдяки спільним зусиллям опозиції.

Проте дотепер "обраного кандидата" не знайшли. На додаток, різні групи впливу воліють отримати першість у протистоянні з молдавською владою, а значить освоїти російські бюджети на вибори та стати основним комунікатором з Кремлем.

Олігарх Ілан Шор, який проводить з'їзди власного політичного блоку у Москві, наполягає на тому, що опозиція має об'єднатися навколо його представника. Своєю чергою, лідер соціалістів Ігор Додон, натхненно шукаючи оптимальну кандидатуру, кулуарно веде власну гру, в основі якої зберігається намір взяти участь у кампанії. Крім того, соціологія ставить його на друге місце в рейтингу молдавських політиків.

Зауважте Не "бавовна" в Бєлгороді: справжня причина дозволу США бити по Росії

Складається враження, що навіть гіпотетична перемога Додона не вигідна для Шора. Він зацікавлений в монополізації проросійського електорального поля і такий популярний та впізнаваний конкурент як експрезидент – створюватиме для Шора лише проблеми. Можна допустити, що Шор навіть відмовиться підтримати Додона у сценарії, який передбачатиме проходження останнього у другий тур. Навіщо Шору ще один політик, на якого у Кремлі можуть зробити ставку і витрачати фінансовий ресурс? Питання риторичне.

Ідеальний сценарій для росіян

Місцем для фінальних консультацій з приводу президентської виборчої стратегії може стати економічний форум у Санкт-Петербурзі. На майданчиках заходу навіть відкрився так званий молдавський павільйон. На подію запрошений Додон, який у складі інших представників партії та місцевих адміністрацій від соціалістів, анонсував свій приїзд. Також на форумі має бути присутнім і Шор.

Можна очікувати, що російська сторона спробує докласти зусиль для координації молдавських політиків, щоб прийняти остаточне рішення щодо кандидата в президенти.

На перший погляд, ідеальним сценарієм для усіх була б наступна рольова модель: Додон йде на вибори, а Шор допомагає йому "виборчими мережами" у другому турі, що дозволить обійти Санду, в обмін – за результатами парламентських виборів 2025 року обидві партії ініціюють формування проросійської більшості, а фаворитом на прем'єрський пост виступатиме Шор. Проте не все так просто на практиці.

Найкращий конкурент для Санду

Лідер соціалістів видається найбільш рейтинговим опонентом проти Санду і відрив між політиками незначний. Однак є щонайменше два фактори, які роблять Додона прийнятним опонентом для чинної президентки та можуть забезпечити її переобрання.

  • По-перше, електоральні рамки Додона та антирейтинг. Політик чітко дрейфував у сферу проросійського електорату, що поруч з неоднозначним ставленням до нього виборців центристського спрямування, не спонукатимуть умовно нейтральних громадян Молдови голосувати за нього у другому турі.
  • По-друге, діаспора за кордоном. Усі відомі соціологічні заміри не враховують вказаний фактор, коли дають незначний відрив Санду. На практиці, голоси молдован в різних куточках світу, стануть важливим елементом потенційної перемоги чинного президента.

Саме тому, часто можна зустріти експертні думки з приводу того, що Додон найзручніший варіант проти Санду і вона здобуде над ним перемогу.

Рекомендуємо Квиток у цивілізований світ: що зміниться завдяки закону про англійську мову

За таких обставин, якщо росіяни прагнуть перемогти на президентських виборах їм краще вмовити Додона відмовитись від участі у них і знайти більш нейтральний варіант. Чи вдасться Кремлю? Складно відповісти.

Для початку, не факт, що Додон не має підтримки окремої "кремлівської вежі", якою може виступати вже згаданий Козак. Останній активно комунікував з експрезидентом раніше і може розглядати його як свій "щасливий білет" у забезпеченні проросійського реваншу у Молдові. У такому ракурсі варіант з Додоном може бути індивідуально кращим для Козака, ніж то й же Шор, який веде власну гру.

Ще один аргумент "проти" – плани самого Додона. Так, російська сторона може натиснути на нього, але закрити у Москві до закінчення президентської кампанії – навряд. Додон розуміє, що для його приватних інтересів краще йти на вибори, щоб підтримувати рейтинги й далі вести партію у парламент. Всупереч усім рекомендаціям ззовні, банально він може прийняте власне рішення.

Виборчий прогноз

Звичайно, складно давати чіткі прогнози, однак можна припустити, що у разі прийняття рішення Додоном йти на вибори, він пройде у другий тур разом з Санду, де програє. Будь-який інший проросійський кандидат також не виглядатиме фаворитом. Є висока ймовірність того, що Санду утримає пост.

Альтернативний пріоритет Росії у першому раунді виборчого циклу – зірвати референдум про європейське майбутнє Молдови, який одночасно проходитиме з виборами. Низький рівень явки або негативне голосування можуть стати "втішним призом" для Росії на фоні потенційного переобрання Санду.

Інша стратегічна мета – парламентські вибори 2025 року, де російська сторона може зробити ключову ставку. Чому?

Відповідь проста: "Дія і солідарність" не втримає монобільшість, а усі проросійські сили у сукупності (Партія соціалістів, комуністи, блок "Побєда") можуть набрати в орієнтовному діапазоні 45%.

Цікаво У чому злукавили США

Сформувати проросійську більшість і уряд – це справжня мрія, яка дозволить Росії перехопити владу у Молдові та поставити президентку Санду у жорсткі рамки.

Проєвропейська опозиція

На рівні експертних коментарів часто побутує думка про спроби Росії домовитись з іншими політичними групами впливу Молдови, серед яких Ірина Влах, Іон Кіку, Іон Чебан, щоб ті діяли спільно проти Санду, але в інтересах Москви.

Поки що непомітні фундаментальні ознаки того, що Росії вдалось досягнути успіхів. Індикатором такого припущення є пошук єдиного кандидата на президентську кампанію. Виглядає так, що Кіку не розділяє ідею опозиційної єдності й піде сам на вибори або делегує іншого представника власної партії.

Примар Кишинева Чебан нівелював усі прогнози експертної спільноти, яка вбачала у ньому кандидата центриста на президентських виборах, якого кулуарно підтримуватимуть проросійські сили. Він відмовився балотуватись і поставив у незручне положення прихильників подібної версії.

Чебан справляє враження суб'єктного гравця, який орієнтований на використання результатів роботи у столиці, як майданчика для розвитку власного політичного проєкту у національному масштабі. Він активно контактує із західними дипломатами, налагоджує комунікацію на рівні європейських соціалістів. В таких умовах, входити в умовну орбіту впливу російських сил виступатиме суттєвою політичною помилкою.

В будь-якому випадку, важливе значення гратиме позиція альтернативних політичних сил орієнтовно центристського спрямування у 2025 році. Тоді може сформуватись ситуація, за якої жоден табір не матиме достатньо голосів для коаліції, що надаватиме "золоту акцію" іншим партіям, які пройдуть у парламент.

Висновки для України

Виборчий цикл у Молдові – це шанс Росії спровокувати політичну дестабілізацію у Молдові та створити умови для реваншу. В інтересах України, щоб подібний план провалився.

Найкращий сценарій – це переобрання Санду у 2024 році й формування парламентської коаліції у 2025 (для прикладу, якщо "Дія і солідарність" сформує більшість з MAN). Будь-який інший розвиток подій загрожує суттєвими внутрішніми проблемами для сусідньої країни, значення якої для України – важко переоцінити.