У Польщі 18 травня проходить перший тур президентських виборів – громадяни обирають нового лідера на наступні 5 років. Новий президент замінить Анджея Дуду, представника партії "Право і Справедливість", який уже десять років керує країною. Очікується, що голосування пройде в два етапи – другий тур планують на перше червня.

Кореспондентка 24 Каналу у Варшаві розпитала польську молодь та дізналась, які настрої панують серед поляків і кого вважають фаворитами.

У 2025 році в Польщі на посаду президента балотуються 13 кандидатів, що є рекордною кількістю в історії країни. Раніше найбільша кількість кандидатів була зафіксована в 1995 році, коли в перегонах брали участь 11 кандидатів. Згідно з останнім опитуванням IBRiS для Polsat News станом на 16 травня, лідером президентських перегонів є Рафал Тшасковський від "Громадянської платформи" з підтримкою 31,1% виборців.

  • На другому місці – Кароль Навроцький від партії "Право і справедливість" (PiS), з 25,3% голосів.
  • Третю позицію займає Славомір Менцен від "Конфедерації" з результатом 10,8%.
  • Далі йдуть: Шимон Головня з партії "Польща 2050" – 6,2%, Магдалена Біят від "Нової Лівиці" – 5,7%, та Адріан Зандберг з партії "Разом" – 4,6%.

Перед першим туром президентських виборів польське суспільство – поляризоване. Більшість виборців налаштовані підтримати кандидатів від власних політичних таборів.

Втім, після спілкування з польською молоддю стало зрозуміло – більшість підтримує проєвропейських кандидатів, зокрема – з лівого спектру. Втім, у другому турі переважна більшість наших співрозмовників планують віддати свій голос за Рафала Тшасковського – навіть якщо не підтримують його в першому.

Наші двоє співрозмовників розповіли, що планують голосувати за Адріана Зандберга – кандидата від лівої партії "Разом". 27-річний Яцек Кіновський каже, що підтримує цю політичну силу ще з 2015 року. За його словами, в Польщі партію "Разом" часто називають "крайніми лівими", однак, на його думку, за середньоєвропейськими мірками це радше соціал-демократична політсила.

Я голосую за Зандберга, бо він найкраще представляє мої погляди як на соціальну політику, економіку, так і на зовнішню політику, а також тому, що він не був частиною чинного уряду. Ця партія мала можливість приєднатися до коаліції, щоб отримати посаду заступника міністра, але вирішили не робити цього, оскільки їхня програма не буде реалізована в цьому уряді,
– розповів Яцек.


Яцек Кіновський / фото Софії Назаренко для 24 Каналу

Ще один прихильник Адріана Зандберга – 26-річний Францішек Новак – вважає, що голос за цього кандидата стане також сигналом незадоволення діями чинного уряду.

Я вірю, що він — проєвропейський і проукраїнський кандидат. Він виступає за сильну Польщу, яка не залишає нікого осторонь. І це також "жовта картка" для уряду, який не виконав обіцянок, даних під час попередньої кампанії, коли суспільство сподівалося на зміни й на те, що популістів і ПіС буде усунуто,
– розповів Новак.


Францішек Новак / фото Софії Назаренко для 24 Каналу

28-річна Марта Грабовська поки не визначилася, за кого голосувати – Магдалену Беят від "Нової Лівиці" чи Рафала Тшасковського з "Громадянської платформи".

Думаю, на 90% це буде Беят. Вона – єдина жінка з реальними шансами. Так, перший тур буде складним. Але в другому, коли вибір зведеться до Тшасковського й Навроцького, голосуватиму за Тшасковського,
– пояснила вона.


Марта Грабовська / фото Софії Назаренко для 24 Каналу

35-річний Марцін Кравчик теж вагається між Рафалом Тшасковським та Магдаленою Беят.

Вони обидва походять з нинішньої панівної коаліції, тому співпраця між урядом і президентом буде кращим рішенням для нинішніх складних часів,
– каже він.

27-річний Александр Піскорж каже, що на президентських виборах йому важко знайти кандидата, який би повністю поділяв його погляди. Проте в останні роки він стабільно голосує за ліві партії.

"На цих виборах, враховуючи, що жоден із лівих кандидатів немає реальних шансів пройти до другого туру, я вважаю за краще проголосувати за лівого кандидата, щоб просто продемонструвати підтримку партії та самого існування лівих партій у політичному мейнстримі. Я вірю, що польська політика потребує проєвропейської демократичної лівої партії, яка буде противагою правоцентристським і правим партіям, які становлять більшість у польському парламенті та польській політиці", – сказав Александр Піскорж.

У першому турі Александр планує підтримати Магдалену Беят. На другому етапі виборів він, як і більшість поляків, голосуватиме радше "проти", ніж "за". Тому свій голос планує віддати Тшасковському.

Я не хочу ризикувати тим, що главою держави стане людина, яка заперечує європейські цінності – участь у міжнародних процесах, підтримку України та загальну ідею європейської солідарності,
– додав Піскорж.


Александр Піскорж / фото Софії Назаренко для 24 Каналу

За активністю польські президентські вибори важко порівняти з передвиборчими перегонами в США. Однак, як показують опитування, польське суспільство дійсно розділене. За день до виборів розпочалась так звана виборча тиша – період, коли заборонено проводити агітацію, публікувати нові рейтинги чи організовувати публічні дебати. Це своєрідний момент для виборців – зосередитись, обдумати свій вибір і прийти на дільниці без додаткового інформаційного тиску.

Марта Грабовська вважає, що суспільство вже виснажене затяжною кампанією – постійна присутність політики в медіа, брак конструктивних дискусій і зосередження на особистих випадах викликають втому. Схожу думку має і 24-річна Катаржина Дудек, хоча додає: другий тур, на відміну від першого, ймовірно буде набагато більш емоційним.


Катаржина Дудек / фото Софії Назаренко для 24 Каналу

Александр Піскорж каже, що його головним занепокоєнням є відсутність зацікавленості серед польського населення у виборах. Цього року він сподівається побачити явку 65 – 66% від всього електорату. За його словами, те, що люди не хочуть йти голосувати створює проблему для демократії у Польщі.

"В першому турі, як показує історія, кількість виборців нижча, ніж у другому. Але водночас, якщо ми залишимося вдома в першому турі, то крайні політики можуть дійсно набрати обертів. І за два тижні до другого туру буде дуже важко забезпечити, щоб ці вибори пройшли, так би мовити, проєвропейським шляхом", – каже він.

Водночас, Марцін Кравчик каже, що цьогорічна кампанія була "однією з найкращих" за всю історію Польщі.

Кілька провідних польських журналістів провели довгі та змістовні інтерв'ю на своїх YouTube-каналах, завдяки чому поляки могли ознайомитися з профілями окремих кандидатів,
– зазначив співрозмовник.

Поляки сподіваються, що зрештою новообраний президент та уряд зможуть розв'язати проблеми, які раніше були заблоковані. За словами Яцека Кіновського, багато мешканців мегаполісів покладають надії на перемогу Рафала Тшасковського.

"Вони сподіваються, що уряд зможе нарешті просувати законопроєкти. Зараз це майже неможливо, бо президент з іншої партії, ніж уряд – і керувати країною стає надзвичайно складно", – пояснює він.

Особисто Яцек вважає, що можливо будуть зрушення в так званих "суперечливих" темах для польського суспільства – аборти, права ЛГБТК+, цивільне партнерство. Францішек Новак очікує, що на тлі цього уряд почне зміни у Конституційному суді, у Верховному суді, та навіть можливу зміну конституції. Втім, перемога представника "Громадянської платформи", навярд змінить поляризацію суспільства.

Марта Грабовська не має значних очікувань після президентських виборів у Польщі. Єдине, на її думку, що може покращитися, це співпраця між урядом та президентом. Такі ж сподівання має і Піскорж. Він очікує, що перемога Тшасковського дозволить чинному уряду Польщі запровадити ті законопроєкти, які наразі ветує Анджей Дуда.

Я думаю, що з Тшасковським нинішній уряд може бути трохи більш охочим до деяких змін, особливо коли йдеться про судову систему та деякі інші гострі теми, такі як оборона чи інші адміністративні реформи, які є необхідними, особливо після восьми років правління "Права і справедливості"",
– каже Александр.

Катаржина Дудек, яка ще не визначилась, за кого голосувати на виборах, сподівається, що новий президент Польщі буде діяти відповідно до конституційного права і буде чудовим представником на міжнародній арені.

А Марцін Кравчик має надію, що після виборів польська армія активно розвиватиметься, а дипломатія буде на високому рівні.

Польська молодь не очікує великих змін у політиці щодо України після перемоги Рафала Тшасковського. На їхню думку, зовнішньополітичний курс Польщі залишиться тим самим.

"Я думаю, що зовнішня політика залишиться такою самою, як і в нинішнього уряду", – зазначив Яцек Кіновський.

Францішек Новак очікує, що в разі перемоги Тшасковського Польща вестиме дискусію щодо України, яка базуватиметься на фактах, а не на емоціях.

Я сподіваюся, що ми зможемо серйозно поговорити про відправку наших військ в Україну – якій мірі, в якій формі. Я вважаю, що поточні вибори в основному заважають нам серйозно говорити про це, тому що будь-які ідеї серйозної розмови про військову підтримку України були б згубними для підтримки кандидата,
– каже він.

У Польщі відзначають і важливість початку ексгумації жертв Волинської трагедії. Александр Піскорж вважає, що це великий крок у зміцненні польсько-українських стосунків. Він очікує, що новий президент буде не лише підтримувати Україну, а й розмовляти з українським урядом та українцями й демонструвати, що попри незгоди, співпраця – в спільних інтересах.

"Я очікую, що новий президент буде дуже голосно заявляти про підтримку України та відкритість до діалогу, що є взаємовигідним. І так само як ми потребуємо, щоб Україна виграла війну, я думаю, що Україна також потребує, щоб Польща не лише виступала на її захист, але й демонструвала підтримку, аби подолати історичні проблеми, які є основною соціальною перешкодою для зміцнення відносин", – розповів Александр Піскорж.

Марта Грабовська застерігає, що в разі перемоги Кароля Навроцького Польща зосередиться на внутрішніх проблемах. Однак, у разі перемоги Тшасковського, підтримка продовжиться. Головним, на її думку, адвокатом підтримки України є чинний очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський.

"Міністр закордонних справ Польщі (Радослав Сікорський — 24 Канал) є першою особою, яка має міцну позицію щодо України, щодо Росії, щодо всієї ситуації. І він – хороша людина, яка може вплинути на решту уряду і президента", – сказала Марта.

За словами поляків, тема України під час передвиборчої кампанії була радше на другому плані, ніж у центрі уваги. Яцек Кіновський згадує, що Тшасковський намагався схилити на свій бік правий електорат, зокрема – за допомогою антиукраїнських меседжів. Мовилося, наприклад, про ідею обмежити виплати 800+ для українських дітей. Однак, той швидко відмовився від цієї риторики.

Марцін Кравчик також згадує двох проросійських кандидатів Гжегожа Брауна і Мацея Мацяка, які претендують на пост президента. Однак, ці кандидати навряд чи отримують необхідну підтримку серед поляків. "Згадані кандидати під час кампанії наполегливо вимагали, щоб Польща обмежила допомогу Україні. На щастя, це не є думкою польського суспільства чи більшості політиків, які балотуються на виборах", – сказав він.