Поразка прозахідних сил: чи стане Словаччина ще однією Угорщиною та як це вплине на Україну

6 квітня у Словаччині відбувся другий тур виборів президента. Перемогу на них святкував Петер Пеллегріні – спікер парламенту та коаліційний партнер прем'єра Роберта Фіцо. Фактично Словаччина зробила величезний та остаточний крок до узурпації влади авторитарним та проросійськими лідерами.

Пеллегріні, якого сміливо можна називати проросійським і антиукраїнським кандидатом, а ще – популістом, хоча й поміркованим, набрав 53,12%. Він переміг кандидата демократичного та проукраїнського – колишнього очільника МЗС (а до цього – представника країни в ЄС і посла у США) Івана Корчока, який набрав 46,87%.

24 Канал розповідає, що для України змінює обрання Петера Пеллегріні.

До теми  Чи змінить Словаччина позицію щодо України з новим президентом

"Українська карта" та маніпуляція страхом

Підсумувати вибори можна фразою з відомого серіалу: "Not great, not terrible". Це дійсно так, адже все погане вже сталося. У жовтні 2023 року партія Роберта Фіцо перемогла на парламентських виборах у Словаччині. Партія Пеллегріні "Голос" виступила слухняним сателітом, за що сам Пеллегріні отримав пост спікера, а згодом президентську номінацію та повну підтримку свого патрона.

Пеллегріні був і є частиною курсу Фіцо, тільки не на "соціальну демократію", як заявлено у назві партії прем’єра, а на Росію та на все, чого хоче Росія, а та нині бажає понад усе знищити Україну.

Петер Пеллегріні (ліворуч) та Роберт Фіцо (праворуч) / Фото EPA-EFE/MARTIN DIVISEK

Пан Пеллегріні під час своєї кампанії активно розігрував "українську карту" й постійно лякав словаків тим, що їм доведеться їхати воювати до України, якщо президентом стане Корчок. Останнього взагалі виставили таким собі "президентом війни".

Попри те, що це примітивна маніпуляція, оскільки президент країни не має таких повноважень, результати виборів доводять, що ця тактика спрацювала. Це визнав і сам Корчок, коли вже після завершення перегонів сказав, що на результати виборів вплинула "атмосфера страху". А після цього  разом з усім своїм штабом заспівав легендарну My Way Френка Сінатри. 

Я жив життя, де було все, носився світом я без страху, але завжди і попри все – ішов своїм лиш шляхом.

Іван Корчок визнає поразку, а на 17:30 у його штабі співають My Way:

Які функції виконує президент Словаччини:

• представляє державу закордоном;
• укладає міжнародні договори (традиційно це право президент делегує уряду);
• затверджує прем'єра (формально);
• призначає міністрів уряду (за рекомендацією прем'єра);
• призначає 3 суддів Конституційного суду та 3 суддів Судової ради;
• ветує законопроєкти (крім тих, що стосуються змін до Конституції), оскаржує їх у Конституційному суді;
• виконує формально функції головнокомандувача, але його рішення стають чинними лише після підтвердження прем'єр-міністра;
• призначає на посади генералів, професорів, суддів, ректорів, прокурорів тощо;
• оголошує амністію, помилування та умовно-дострокове звільнення (за рекомендацією міністра юстиції).

Фіцо без гальм

З обранням Пеллегріні зовнішня політика Словаччини не стане ще більш проросійською, бо вона й так занадто проросійська.

Так, Пеллегріні – противник надання Україні воєнної допомоги та противник вступу України до НАТО, але всіма цими питаннями опікується не він. Але те, що він це підтримує, не може не тішити пана Фіцо.

Тепер для Роберта Фіцо зникнуть останні запобіжники, адже президент країни, хоч і має здебільшого церемоніальні функції, але все ж міг заблокувати призначення окремих суддів Конституційного суду чи ветувати законопроєкт й у такий спосіб зупинити узурпацію влади прем'єром за прикладом Орбана в Угорщині чи часів правління ПіС у Польщі.

Нині ж, вочевидь, у Фіцо повний карт-бланш, якого не було, допоки президенткою була Зузана Чапутова. Але й тоді, варто визнати, у Фіцо все було під контролем.

Метаморфози Чапутової яскраво демонструють, що таке президент Словаччини. Просто згадаємо – пані Зузана була активною прибічницею України. Ще в липні 2023 року вона гордо заявляла, що її держава поглиблює співпрацю з Україною, як із майбутнім перспективним членом Євросоюзу. А також говорила про підтримку надання Україні членства в НАТО.

Втім, вже через кілька місяців вона змушена була дипломатично "забути" про свої слова та говорити вже про неможливість влади діяти всупереч "волі народу". А воля ця обрала прем'єром Роберта Фіцо, а тепер ще й Пеллегріні.

Володимир Зеленський та Зузана Чапутова під час зустрічі в Братиславі 7 липня 2023 року / Фото Офісу Президента України

Чого далі чекати від Словаччини

На щастя, оборонні контракти, укладені ще за часів попередньої влади, діють і будуть діяти. Також нам пощастило, що Словаччина – невелика країна, а це означає, що на неї можна вплинути. Шкільний хуліган зазвичай ніяковіє після батьківських зборів або після розмови із завучем, який окреслить йому його перспективи у випадку "рецидиву".

До теми  Чи втратить Україна одного з головних союзників на Балканах

Україні пощастило, що таким завучем нині є пані Урсула фон дер Ляйєн, а Європейська комісія має значні важелі впливу та може буквально на пальцях пояснити, що є добром для Словаччини, а від чого краще відмовитись.

Нині Україна змушена шукати важкі компроміси зі Словаччиною та буквально вмовляти її лідера / Фото пресслужби Кабміну

Але сподіватись завжди на ефект пані Урсули чи неочікуване лідерство Макрона та ще більш невизначене від Шольца не варто. На жаль, варто констатувати, що кількість "двієчників навчання в ЄС"  зростає.

До "шкільних хуліганів" – Орбану (цікаво, що саме голоси словацьких угорців стали, схоже, вирішальним для перемоги Пеллегріні) та Фіцо – незабаром можуть приєднатися колишні "хорошисти" з Болгарії та Хорватії.

А через кілька місяців відбудуться вибори до Європарламенту, що можуть змінити баланс сил, і тоді ситуація кардинально зміниться. У цій ситуації дрібниць не буває, і навіть "маленька країна" може стати важливою.