Альянс Вучича з воєнним злочинцем Шешелем і зв'язки з Росією: чого чекати від виборів у Сербії

Сербські виборці оберуть 250 депутатів національного парламенту. Від кількості голосів залежить розподіл депутатських мандатів. На виборах до парламенту Сербії існує прохідний бар'єр у 3%, який не поширюється на партії етнічних меншин.

Цікаво чи здатна Росія розв'язати конфлікт на Балканах

Об'єднаний перелік проєвропейських опозиційних партій

Проєвропейські опозиційні партії, які протягом кількох місяців проводили щотижневі мітинги під гаслом "Сербія проти насильства", 27 жовтня домовилися про висунення спільного списку кандидатів на майбутніх парламентських виборах та одночасних виборах у Белграді.

До об'єднаного списку увійдуть:

• Партія свободи та справедливості, очолювана колишнім мером Белграда Драганом Джіласом,
• Народний рух Сербії, очолюваний Мірославом Алексічем,
• Зелено-лівий фронт / "Не давимо Београд".
• До нього також увійдуть рух "Серце" під керівництвом Здравка Поноша, який посів друге місце після Вучича на президентських виборах 2022 року;
• "Екологічне повстання", відоме тим, що очолювало недавні екологічні протести;
• Демократична партія (яка керувала країною до появи Прогресивної партії президента Вучича);
• Ліберальний проєвропейський рух вільних громадян; та партія "Заедно" ("Разом").

Угода була досягнута після кількох місяців щотижневих мітингів під гаслом "Сербія проти насильства", які розпочалися в травні після двох жахливих перестрілок у країні.

Мітинг проти насильства в Белграді / Фото EPA-EFE / ANDREJ CUKIC

Проурядова коаліція президента Вучича, швидше за все, програє місцеві вибори у Белграді, де набирає силу власне проєвропейська опозиція.

Альянс президента Вучича та засудженого воєнного злочинця Шешеля

У зв'язку з цим Вучич був змушений піти на заходи, яких досі уникав, аби не допустити перемоги опозиції в столиці. Його партія СПП оголосила, що братиме участь у виборах у Белграді та низці інших муніципалітетів разом із праворадикальною Сербською радикальною партією засудженого воєнного злочинця Воїслава Шешеля.

Що цікаво, Вучич розпочинав свою політичну кар'єру саме під керівництвом Шешеля, обіймаючи посаду генерального секретаря Радикальної партії й ставши міністром інформації в кабінеті колишнього сербського диктатора Слободана Мілошевича наприкінці 1990-их років.

Вучич був членом партії Шешеля та обіймав посаду віцепрезидент створеної ним партії. Однак, усвідомивши, що політична сила, пов'язана з воєнним злочинцем, засудженим у Гаазі, має токсичний імідж і завжди негативно сприйматиметься на Заході, Вучич вийшов з цієї політичної сили й створив Сербську прогресивну партію.

Лідер Сербської радикальної партії Воїслав Шешель підтвердив, що його ультраправа сила співпрацюватиме із Сербською прогресивною партією Вучича у Белграді та інших муніципалітетах, але на парламентських виборах братиме участь окремо. Невідомо, чи сам Шешель балотуватиметься на якомусь рівні.

Воїслав Шешель / Фото Beta / Saša Đorđević

Нові обвинувальні висновки проти членів ультраправої СРП

Тим часом тінь злочинів переслідує сербських войовничих націоналістичних радикалів. Нещодавно Воїслав Шешель підтвердив, що четверо членів його партії отримали нові обвинувальні висновки від Міжнародного механізму для кримінальних трибуналів у Гаазі, який підтримує Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії. Але Шешель заперечує, що йому також висунули нові звинувачення.

Раніше сербські ЗМІ опублікували заяву офіційного представника Сербської радикальної партії, в якій стверджується, що Шешелю та ще чотирьом членам СРП було пред'явлено звинувачення у неповазі до суду в Гаазі у Міжнародному механізмі.

За словами Шешеля, система звинувачує їх у неповазі до суду, і він уже отримав три окремі тюремні терміни загальною тривалістю понад чотири роки.

"Чому вони переслідують нас через публікацію моїх книг, в яких містяться Гаазькі документи? Там багато конфіденційних документів, які були сфальсифіковані, і я також опублікував інформацію про свідків, які перебувають під захистом", – сказав Шешель.

Воїслав Шешель під час війни в Югославії / Фото RSE

Мова ненависті та ультранаціоналізм ставлять під загрозу мирні зусилля на Балканах

Після розпаду Югославії Балкани спустошила серія воєн, внаслідок яких у конфліктах у Боснії, Хорватії, Косово та Сербії загинуло близько 130 000 людей. Проте тема заперечення воєнних злочинів та пропаганди шовінізму та радикального націоналізму в цій країні досі актуальна.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі провів низку гучних справ, щоб допомогти притягнути до відповідальності винних у найстрашніших воєнних злочинах. Але зараз, згідно з дослідженням Ради Європи, політики поширюють "етнонаціоналістичний дискурс, заперечення злочинів і прославлення воєнних злочинців".

Попри роки роботи трибуналів з воєнних злочинів та спроби примирення в країнах колишньої Югославії, мову ненависті та ультранаціоналізм ставлять під загрозу мирні зусилля на Балканах,
– заявили у Раді Європи.

"Заперечення геноциду та інших злочинів, прославляння воєнних злочинців та спроби відновити авторитет осіб, засуджених за воєнні злочини у 1990-х роках, викликають серйозну занепокоєність і все частіше зустрічаються в регіоні, у тому числі на найвищому політичному рівні", – заявили автори дослідження.

Мурал із зображенням колишнього командувача армії боснійських сербів Ратко Младича в столиці Сербії Белграді / Фото Darko Vojinovic / AP

Присутність воєнних злочинців, як імовірних, так і вже засуджених, в установах і державних службах "серйозно впливає на жертв і тих, хто вижив, а також на успіх зусиль щодо реформування правопорядку", –  заявили в Раді Європи.

Небезпечні зв'язки сербських ультраправих із Росією

Аналітики стверджують, що вторгнення Путіна в Україну підвищило ставки для урядів балканських країн. Ситуація в Сербії нестабільна, оскільки сербський президент Александар Вучич намагається збалансувати зусилля ЄС щодо ізоляції Москви та зв'язків Белграда з Росією, отримуючи в обмін постачання енергоносіїв та дипломатичну підтримку його позиції щодо Косова.

Росія має велику підтримку сербських ультраправих груп. Сербські націоналісти, які підтримують агресію Росії проти України, не просто намагаються вибілити криваву війну Путіна, а й отримують від Москви допомогу в просуванні своїх небезпечних ідей у Європі,
– робить висновок Guardian у своїй статті.

Ультраправий гурт "Народний патруль" та її лідер Дам'ян Кнежевич організували кілька проросійських мітингів у Белграді. А ще Кнежевичу влаштували приватну екскурсію новою штаб-квартирою ПВК "Вагнер"  (російське парамілітарне угруповання, яке звинувачують у воєнних злочинах на трьох континентах) у Санкт-Петербурзі, рідному місті російського диктатора Путіна.

А вже цього року членів праворадикальних сербських рухів було помічено під час заворушень на кордоні з Косово під час чергової ескалації напруги після місцевих виборів та конфлікту навколо використання місцевих автомобільних номерів для районів Косова, де мешкають переважно серби.

Графіті в Белграді: "Я люблю Росію" з надписом "Путін – фюрер" / Фото Darko Vojinovic / AP

Підсумки виборів визначать зовнішньополітичний курс Сербії

Участь радикальних ультранаціоналістичних груп у виборах та вплив проросійської пропаганди та дезінформації провокують нестабільність у Сербії. Водночас на Белград чиниться дедалі більший тиск, який вимагає визначити чітку позицію у зовнішній політиці на шляху до вступу до ЄС.

Белград досі намагався дотримуватися балансу між своїми традиційними етнічними та релігійними зв'язками з Росією та прагненням вступити до ЄС.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Александар Вучич дотримувався хитрого підходу: просто вичікувати, не вступаючи у відкриту конфронтацію з ЄС та США з одного боку та з Росією з іншого.

Белград формально засудив російську війну, але не підтримав санкції проти Росії. Вучич із задоволенням зустрічався з Президентом України Володимиром Зеленським, щоб послабити тиск Заходу, який вимагає приєднатися до санкцій проти Москви. Але водночас президент Сербії обіцяв російському диктатору Путіну, що не приєднається до санкцій, і цим представив свою країну як непохитного союзника Кремля. Тому на Заході посилюється критика та вимоги ввести санкції проти Сербії.

Новий чинник у цих виборах – у Сербії посилилася проєвропейська опозиція, яка прагне справжнього, а не уявного шляху до членства в ЄС. Саме тому вибори 17 грудня можуть покласти край балансуванню Сербії: може змінитись баланс сил при владі, а крім того, новий уряд просто поставлять перед фактом вибору і йому доведеться обирати – або приєднання до ЄС, або ж дружба з міжнародним ізгоєм Росією.

Вступ до ЄС був би кращим вибором для Сербії, ніж збереження відносин з Москвою, яка зазнала суворого засудження на міжнародній арені за війну в Україні і стає все більш ізольованою і слабкою. Але вирішувати сербам, зокрема, на майбутніх виборах.