Завдяки цьому повідомленню про список санкцій, виборці згадали, що Рух взагалі ще існує, оскільки заміна попереднього керівника Василя Куйбіди на нових, більш молодих лідерів не дала нове дихання настільки значущої колись української політсилі, повідомляє "Цензор".
Віктор Кривенко був обраний керівником "Народного Руху" в травні 2017 року, одним з його заступників став Павло Кішкарь. На основі прихильників Руху планувалося формування нової партії правого і правоцентристського флангу. Однак, зараз керівництво Руху робить все можливе, щоб зарубати на корінь спроби відродити і розширити партію, блокується будь-яка ініціатива на місцях, не розвиваються нові лідери. Причина таких дій – в лояльності нового керівника партії діючої влади, вважає письменник Олександр Горобець, один з прихильників відродження Руху.
Експерт стверджує, що призначення Кривенка головою НРУ лобіювалося з "Банкової". Його завдання – перешкодити розвитку Руху, який після об’єднання з іншими демократичними силами міг би отримати серйозну електоральну підтримку, а значить – стати конкурентним на наступних парламентських виборах і пройти в парламент дев'ятого скликання.
Дивний сам факт обрання Віктора Кривенка главою "Народного Руху України", оскільки його трудова біографія і зв'язки далекі від патріотичних ідеалів, вважають журналісти.
Починав кар'єру Кривенко на керівних посадах ДП "ВО машинобудівний завод ім. Макарова" (більш відомого як "Південмаш"). Далі займав пост заступника Генерального директора Національного космічного агентства України (гендиректором був покійний Олександр Зінченко, соратник Юлії Тимошенко).
З 2011 до 2012 року Кривенко працював радником генерального директора державної компанії "Укрспецекспорт". Його шефом був Дмитро Саламатін – уродженець Росії, народний депутат від Партії Регіонів, який був у 2012 році Міністром оборони України та радником президента Януковича. Саламатін втік до Росії в 2013 році, і за версією українського слідства, оскільки мав зв'язки з вищими військовими чиновниками Російської Федерації і співпрацював з російськими спецслужбами.
Вдалося Кривенко попрацювати і радником Сергія Громова, який після Саламатіна став гендиректором Державного концерну "Укроборонпром" в 2012 році. Сергія Громова називають головним винуватцем зриву одного з найбільших в українській історії контрактів на поставку до Іраку БТР-4 і військових транспортних літаків Ан-32. Він же ініціював ліквідацію дочірньої структури "Укрспецекспорту", яка укладала і виконувала іракський договір. Після зриву домовленостей, нішу, що звільнилася на ринку озброєнь, змогли зайняти російські оборонні підприємства.
У 2013-2014 роках Віктор Кривенко працював радником з питань розвитку індустріальних парків, на громадських засадах у віце-прем'єра міністра України, регіонала Олександра Вілкула. А під час Майдану, в лютому 2014 року – очолив проект "Індустріальні парки України", куратором якого був Владислав Каськів, який втік з України.
Незрозуміло, яким чином після такої трудової біографії Віктор Кривенко зміг очолити "Народний Рух України" – партію з яскравою історією боротьби як з СРСР, так і з імперськими апетитами Російської Федерації, дивуються журналісти видання "Реаліст".
"Дроблення демократичних сил в Україні вигідно РФ. Кремлю не потрібні нові лідери, здатні на радикальні дії. Адже в умовах гібридної війни легше прогнозувати поведінку старої номенклатури, з якою завжди можна домовитися", – вважають у виданні.
Віктор Кривенко пройшов до парламенту за списками фракції "Самопоміч". 31 серпня 2015 року було виключено з фракції за порушення. 31 березня 2016 приєднався до фракції "Блок Петра Порошенка". Станом на сьогодні Кривенко позиціонує себе як позафракційний.