Мінекономіки зазначило, що відстрочку наразі в Україні надають у порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану. Цю постанову Кабінет Міністрів України затвердив 27 січня 2023 року.
Дивіться також Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково
Скільки українців мають відстрочку
У Міністерстві економіки пояснили, що з початку повномасштабного вторгнення вони ухвалили орієнтовно 31 246 наказів про бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами чи організаціями. З них чинні орієнтовно 16 297 відтермінувань.
У пресслужбі Мінекономіки на запит журналістів розповіли, що "загальна кількість заброньованих постійно змінюється". Адже постанова Кабміну передбачає різні терміни відстрочки.
Відповідно до наказів Мінекономіки, сьогодні близько 600 тисяч осіб мають чинну відстрочку від призову,
– заявили у Мінекономіки.
Там пояснили, що відстрочку оформляють на різні терміни для різних категорій військовозобов'язаних. Зокрема:
- в межах строку проведення мобілізації;
- на строк дії контракту на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил або інших військових формувань;
- 12 місяців;
- на термін дії строку договору або строку, на який військовозобов'язаного було обрано або призначено.
У міністерстві пояснили, що порядок бронювання визначає й процес анулювання відстрочки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, місцевого самоврядування, або ж підприємства, установи та організації.
До речі, Кабмін дозволив бронювати більше чиновників та працівників держпідприємств. Тепер Міжвідомча робоча група з питань організації призову військовозобов'язаних може подавати міністру оборони пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання. Своєю чергою міністр Рустем Умєров має повноваження ухвалювати рішення про збільшення обсягів бронювання на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи.