Ідеальна картинка для пропаганди: як Кремль збирається використати історію з Лаврою

Цинічне зрівняння ката і жертви

Багато хто вважав, що Українська православна церква Московського патріархату звернеться до суду з позовом протидій заповідника та української влади. Однак навіть цього не відбулося. Тепер настоятель монастиря у Києво-Печерській Лаврі архієпископ Павло і очільник інформаційного відділу УПЦ МП архієпископ Климент переконують, що це сам заповідник має звертатися до суду, а поки триватиме процес, пов'язані з Москвою священники будуть залишатися у Лаврі. 

Важливо Важливий нюанс за якого окупанти можуть вичерпати свої сили вже у травні

Сподівання тих, думав, що УПЦ МП погодиться на вихід з Лаври, щоб не провокувати конфлікт з українською владою, не виправдалися. Навпаки, видається, що синод московського патріархату якраз намагається примусити українську владу піти на такий конфлікт.

Вже зараз у православних церквах по всьому світу, які пов'язані з московським патріархатом, відбуваються служби, на яких звинувачують українську владу в гонінні за канонічною православною церквою. Синод Сербської православної церкви, а це найближча до МП релігійна організація, виступив зі спеціальною заявою, у якій звинуватив нашу владу в гонінні на православних християн.

Цікаво, що практично ніде в цих заявах не згадують російську агресію та злочини російської армії. Не згадують, що патріарх Кіріл та інші російські священники підтримують війну у своїх численних проповідях та політичних промовах. Не згадують і про те, що більшість вірян РПЦ підтримують так звану "спецоперацію" і аж аплодують при згадках злочинів проти українців.

Ні, ця кампанія спрямована якраз на те, щоб в очах світової громадської думки урівняти ката та жертву. Мовляв, є Росія, громадяни якої ґвалтують і вбивають українців, а є Україна, влада якої займається гоніннями на православних християн. Мовляв, це "справжня війна варварів". Тому підтримувати Україну і надавати їй зброю "не треба". 

Читайте також Від Орландо Блума більше користі: чому дзвінок Сі Зеленському нічого не вирішує

Це майстерна пропагандистська кампанія, яка ще раз нагадує, що російське політичне керівництво може використовувати політичне православ'я для того, щоб змінити громадську думку на Заході і сподіватися, що підтримка України почне зменшуватися.

Складний вибір для української влади

А що ж священники УПЦ МП? А нічого. Вони статисти у цій війні. Очевидно, що під час тривалої та виснажливої війни з ворогом відкривати ще один фронт протистояння – означає сприяти поразці власної держави і народу у цій війні.

Хоч виникає питання: а чи всі священники московського патріархату втратять щось від цієї поразки? Може, взагалі набудуть? Адже ми бачимо, що на окупованих територіях парафії УПЦ МП діють вільно і без жодних проблем, а от з ПЦУ, УГКЦ і українськими протестантами проблема за проблемою, репресії за репресіями. Москва не приховує, що приходить для того, щоб знищити все, що може боротися з "русскім міром". 

Українська влада у цій ситуації перебуває перед складною дилемою. Почати відкриту конфронтацію з УПЦ МП в Лаврі – це набути широкого розголосу у світі, адже картину вигнання зроблять приємною для російських пропагандистів. Удати, що нічого не відбулося після попередження про розірвання договору, звернутися до суду, місяцями очікувати на рішення – це продемонструвати, що ніякої реальної влади в Україні нема.

Зауважте Шоу в прямому ефірі: ядерна зброя в Білорусі як новий формат шантажу від Кремля

Це непростий вибір, але треба усвідомити, що його рано чи пізно довелося б робити. Внутрішня конфронтація, яка у перші місяці великої війни здавалася неможливою, в міру затихання бойових дій може стати реальністю нашого майбутнього життя. Тим більше, що Росія робитиме все можливе та неможливе для того, щоб розпалити цю внутрішню конфронтацію і довести, що ефективної влади в Україні немає. Кремль займався цим завжди і завжди використовував церкву.