Викрадають людей, чіпляються до дівчат та заселяються у квартири: інтерв'ю з окупації Мелітополя

Про Мелітополь у новинах говорили чимало. Чого лише варте викрадення мера міста Івана Федорова. Місцеві мешканці протистоять окупації, попри зусилля росіян. Інакше бути не може, бо Мелітополь – це Україна!

Читайте попереднє інтерв'ю Неможливого немає, – інтерв'ю азовця "Калини" про захист Маріуполя, 2 етап евакуації й зрадників

У межах проєкту "Інтерв'ю24" 24 канал поспілкувався з Тетяною. Вона зараз перебуває на підконтрольній Україні території, однак її батьки – в окупованому Мелітополі. Тому з міркувань безпеки ми не публікуємо даних про Тетяну, щоб не наражати її близьких на небезпеку.

Батьки не хочуть покидати Мелітополь

Найперше хотів би запитати про 24 лютого – перший день війни. Чи планували ви виїхати з дому і чи просили батьків теж виїхати з Мелітополя?

Перший день в нас почався, як у всіх – з вибухів о 5 ранку. Ми живемо біля аеропорту. Чоловік якраз прокинувся, бо збирався на роботу. І почалося…

З дому ми не планували і не плануємо виїжджати. Лише якщо орки, не дай Боже, прорвуться – тільки тоді.

Стосовно батьків, так, звісно. Ми кожного дня були на зв'язку і я просила батьків виїхати, але ж батьки як батьки. Вони нікуди не хотіли і зараз не хочуть виїжджати.

Чи вдається тримати постійний зв‘язок з батьками? Бо є різні повідомлення про проблеми зі зв‘язком у Мелітополі.

Так, проблеми були. Перший раз зв'язок зник на 3 дні ще у березні. Потім налагодили. Потім ще було, без зв'язку Мелітополь жив понад тиждень. Люди пробували перемикатися на різних операторів, в основному на Lifecell. Виходили десь на високі точки, мости й ловили зв'язок.

У цей період я не спілкувалася з батьками, і це було дуже важко. З ким з'являвся зв'язок, повідомляли, що зникало світло подекуди та вода. Потім по трохи все відновлювали.

Що зараз відбувається в місті

Вони вам телефоном багато розповідають про теперішню ситуацію в місті?

Саме батьки майже нічого не розповідають. Вони нікуди не ходять. Друзі розповідають… Зараз у Мелітополі люди діляться на тих, хто за Україну, і на тих, хто за Росію.

Хтось по своїй волі переходить на той бік. Хтось тільки вдає, щоб вижити. Роботи в місті зовсім нема. Тільки магазини та базари. Наших товарів майже нема. Все завозять з Криму: і продукти, і промислові товари. 

Всіх, хто виїжджає з міста, на блокпостах реєструють. Орків цікавить прописка, тому що потім в ті квартири вони й поселяються.

Викрадають людей. Що з ними –  невідомо. Потім в їхніх оселях теж живуть окупанти. Одного чоловіка викрали, а потім прийшли до нього додому, вигнали з квартири його матір і поселилися.

Ці орки ходять по перукарнях та салонах краси. Якщо побачать, що дівчата без обручок, то чіпляються до них. Деякі військові зовсім, скажімо так, не культурні...

Там, де було військове містечко, там повністю оселилися рашисти. З трикотажної фабрики вивезли всю готову продукцію та обладнання.

Як викрадення Івана Федорова вплинуло на мітинги

Мелітополь – одне з тих міст, яке активно опиралося окупації з перших днів. Люди виходили на мітинги. Чи розповідали вам друзі про це? І чи викрадення мера вплинуло на настрої тих, хто виступав проти окупації?

Спочатку були активні мітинги. Однак коли викрали мера, а потім активістку Ольгу Гайсумову, мітинги стихли. У той період багатьох викрали одразу.

Ольга Гайсумова / Фото з соцмереж активістки

Я так зрозуміла, що хто виходив на мітинги й потім їх не стало – це люди, які просто виїхали з міста. Тепер кожного дня у Мелітополі зникають одна-дві людини, це мінімум

З кількох окупованих міст виїхали мери і місцеві мешканці, до цього ставляться дещо негативно. З Іваном Федоровим ситуація інша, але після полону він не повернувся до Мелітополя. Чи з розумінням до цього ставляться у місті? Чи, можливо, бачать у цьому зраду?

Теж 50/50. Хтось з розумінням ставиться до цього, а хтось всі гріхи на нього скидає.

Окупанти для пропаганди "відкрили магазини"

Нещодавно мер казав, що Мелітополь близький до гуманітарної катастрофи, ви теж згадали про те, що є проблема з продуктами. Росіяни активно возять "гумдопомогу" на окуповані території, чи беруть її в місті?

Так, беруть продукти й старші люди, і молодь. Велика проблема в місті з ліками. В основному, теж завозять з Криму, але ціна просто космічна. Із Запоріжжя волонтери якось завозять ліки.

Моя подруга чекала 2 тижні. Для прикладу, звичайний "Гідазепам" коштує 2 000 гривень.

Відчинили 3 магазини "мера", але товару там зовсім не багато. Для картинки зняли, і все.

Про гауляйтерів у місті та "побєдобєсіє" 9 травня

Росіяни призначили своїх гауляйтерів у місті. Що відомо про них? Ті зрадники якось "відзначалися" у житті Мелітополя до окупації?

Про Галю (Галину Данильченко – 24 канал) зовсім нічого не чула раніше. Я 8 років уже в Мелітополі не живу.

Балицький… Він завжди був за Росію. Ще з 90-х у його сім'ї був бізнес у місті, а далі – по наростаючій. Був депутатом місцевим, потім – у Верховній Раді від ОПЗЖ.

Зрадники та колаборанти – Галина Данильченко та Євген Балицький / Колаж 24 каналу

9 травня на тимчасово окупованих територіях росіяни намагалися влаштували "побєдобєсіє", до якого готувалися тижнями. Чи розповідали вам друзі, як минув цей день у місті?

Це був Радянський Союз. Багато людей не місцевих було. Але і місцевих вистачало. У колоні людей Галі не було нікого. Тільки військові контролювали стрій колони "Безсмертний полк".

У парку гуляли як у звичайне свято. Музика. Ввечері – салют. Ще розказували, що не всіх пускали в колону. Дехто хотів теж пройтись, а не вийшло. З чим це пов'язано – ніхто не знає.

Навчальні заклади у місті не працюють

Ще десь місяць тому з‘являлася інформація про те, що всі навчальні заклади Мелітополя зобов‘язують перейти на російську, у тому числі й школи. Можливо, серед ваших друзів є ті, у кого діти школярі. Що вони про це розповідають?

Показували ролик про це по місцевому телебаченню. У ньому все повністю брехня. Ніякі школи та садочки не працювали. Були такі батьки, що готові були відправити дитину, але не було куди.

Збір директорів шкіл був в Автомоторному технікумі. Зібрала їх Галя з "директором" технікуму Шапуровою Оленою, яку у свій час відсторонили від посади за махінації.

Коли директори подали заяви про звільнення, то Галя сказала військовим: "Нах*й їх з міста".

То навчальні заклади зараз не працюють узагалі?

Зовсім не працюють, всі школярі вдома. Дистанційки також немає. Доньці моєї подруги вже і табель видали. Умовно. Оцінки підсумкові поскидали класні керівники.

Якщо вже говорити про фейки, то нещодавно був ще один про те, як в Мелітополі нібито зраділи рублям в обігу. Чи справді там рублі, чи таки гривня?

У Мелітополі поки гривні. Тільки військові з рублями ходять. У нових магазинах розплачуються рублями. На базарах – тільки гривні, в маленьких магазинах – теж гривні.

Окупанти наповнюють Мелітополь радянською символікою / Фото "Перший Запорізький"

Як батьки зараз живуть в окупованому Мелітополі

Коли ви розмовляєте з батьками, про що вони вам розповідають?

Вони радіють, що в них тихо поки. Зняли пенсію за 6 відсотків, і вже радість, що гроші є. Термінали в них не працюють.

Вони стараються нікуди не виходити. Ні з ким не спілкуються. Бо ходять засланці по місту і слухають, хто про що говорить. Наводять на людей.

У них тільки російська пропаганда. Наших каналів зовсім нема. Всі новини дізнаються тільки з інтернету. З Мелітополя орки обстрілюють Запоріжжя та Херсон.

Хочеться, щоб усі винні були покарані

Якби у вас зараз була нагода звернутися до світу, іноземних урядів тощо, що би ви сказали їм?

Якщо до урядів, то я б вимагала, щоб вони нарешті перестали думати про політику, про планування, як буде виглядати та чи інша країна, а почали думати про людей насамперед. Це в першу чергу. А потім щоб весь світ приклав максимум зусиль, щоб відбувся суд над всіма винними в цій війні. І щоб цей суд не розтягнувся на роки та десятиріччя, а пройшло все в найкоротший термін.

Що ви зробите найперше після перемоги?

Дуже сподіваємося, що війна (або активні обстріли) закінчиться до кінця літа. І ми сходимо на нашу річку, і вдихатимемо повітря свободи.

Російські окупанти вторглися в Україну і зруйнували не одне життя, не одне помешкання. Зруйнували не одну мрію, не один будинок. Та всі ми чудово знаємо, що за будь-який злочин неодмінно буде покарання. Це чекає і на тих, хто приніс на нашу землю сльози та біль, тих, хто змусив людей покинути їхні домівки або окупував їх. Ми все повернемо та все відбудуємо, але відібрані життя та спокій навіки будуть на совісті загарбників.

"Інтерв'ю 24" – проєкт на сайті 24 каналу про найважливіші теми. Розмови, які змінюють країну на краще.

Авторка проєкту – заступниця головної редакторки сайту Анастасія Зазуляк.