У 2020 році знову розпочалось військове протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Конфлікт набирає оберти. Хто перший почав стріляти, не відомо, але у результаті гинуть люди з обох сторін. Журналіст сайту 24 каналу поспілкувався з експертами, які пояснили причини зіткнення й розповіли про ситуацію на Кавказі.

Читати також Бої між Азербайджаном і Вірменією: чому це сигнал для України

Сторони звинувачують одна одну у загостренні. У Єревані кажуть, що винна азербайджанська сторона, а в Баку впевнені, що Вірменія почала перша атакувати.

Конфлікт Вірменії та Азербайджану

Ці країни ворогують більше ста років. Жодна з держав не хоче поступатися й на перемовинах висувають вимоги, які категорично не сприймає інша сторона.

Причиною розбрату став Нагірний Карабах. Вірменія вважає його своєю територією через те, що там живуть переважно вірмени – майже 80% населення. В Єревані вимагають визнати незалежність цієї республіки, яка фактично вже 29 років не контролюється Азербайджаном. Вірменія не приховує намірів приєднати цю територію до своєї держави.

Баку ж вимагає, щоб Нагірний Карабах повернувся до Азербайджану, оскільки ця територія увійшла у його склад після вірмено-азербайджанської війни 1918-1920 років. Їм у цьому допомогла російсько-радянська влада.

Суть конфлікту уходить коренями глибоко в історію. Читайте про це далі у статті.

Воєнний стан й мобілізація

У липні стався перший конфлікт у 2020 році на кордоні між Вірменією та Азербайджаном, у місті Товуз та його околицях. Експерти запевняють, що стрілянина почалась випадково. Достеменно невідомо хто саме порушив кордон.

Нагірний Карабах позначений на карті смугастою зоною / Ілюстрація Радіо Свобода

Азербайджан заявив, що підрозділи вірменських військових обстріляли з артилерії територію країни. Вірменська сторона говорила, що солдати противника спробували перетнути кордон.

Наступна ексалація відбулась 27 вересня.

Премʼєр Нікол Пашинян заявив, що Азербайджан обстріляв Степанакерт (столиця невизнаної республіки в Нагірному Карабасі) та інші населені пункти з систем "Град". Прессекретар Міноборони Вірменії повідомила, що збройні сили у відповідь збили два азербайджанських вертольоти і три безпілотні літальні апарати.

В Баку кажуть, що це Вірменія почала атаку – обстріляла села і позиції азербайджанської армії у прифронтовій зоні, заявили в Міністерстві оборони Азербайджану. Також вони спростували факт збиття техніки.

Командування армії Азербайджану прийняло рішення почати операцію контрнаступу по всьому фронту. Якщо військові виявлять велику кількість солдатів, військових обʼєктів і техніку Вірменії, вони знищать їх.

Обидві держави оголосили військовий стан й мобілізацію. Невизнана карабаська республіка також це зробила. Армії обох держав направились у точки протистояння.

У конфлікті на Кавказі є геополітичні "гравці" – Росія підтримує Вірменію, Туреччина стоїть за Азербайджаном.

Анкара вже заявила про свою підтримку Баку, а от реакція Кремля здивувала. Країна-агресор, у цей раз, зайняла нейтральну позицію. Росія "стурбована" подіями на Кавказі. Володимир Путін наголосив на тому, що необхідно прикласти всіх зусиль для деескалації конфлікту.

Але війна вже перейшла у активну фазу.

Жертви

За інформацією Міністерства оборони Вірменії у конфлікті загинули 16 і поранено близько 100 військовослужбовців, 10 з них евакуйовано в Єреван.

Водночас Міноборони Азербайджану наводить інші цифри. За даними відомства, під час бойових дій в Нагірному Карабасі було вбито понад 550 військовослужбовців Вірменії. Але цю інформацію в Міноборони Вірменії вже встигли спростувати.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що його країна також зазнала втрат: як серед військових, так і серед мирних жителів. Водночас власні втрати в Азербайджані ще уточнюють.

Натомість за інформацією Міноборони Вірменії, під час бойових зіткнень 27 вересня з азербайджанської сторони загинули близько 200 військових.

  • Вірменія повідомила про загибель двох мирних жителів і 30 поранених.
  • Генпрокуратура Азербайджану повідомляє про загибель сім'ї з п'яти осіб і поранення 19 цивільних.

Позиція Вірменії

Експерт Вірменського інституту міжнародних відносин і безпеки Рубен Меграбян у коментарі для сайту 24 каналу зауважив, що відносини між сусідніми країнами погані, тому загострення можуть виникати по всій лінії кордону.

В Товузі конфлікт виник суто технічно, а далі все пішло куля за кулею. Цьому загостренню передував тривалий період риторичної війни. Ініціаторами конфлікту є азербайджанська сторона,
– пояснив Рубен Меграбян.

Вірменський експерт наголосив на тому, що в Азербайджані давно не змінювалась влада, що зменшує шанси знайти компроміс у цьому конфлікті.

Рубен Меграбян / Фото з його сторінки у Facebook

"Авторитарний режим, який встановився там черпає свою легітимність від неврегульованого питання Нагірного Карабаху. Їх пожиттєвий президент багато обіцяв народу й тепер змушений пояснювати чому ця територія не повернулась до Азербайджану", – розповів Рубен Меграбян.

Річард Гірагосян, який є директором-засновником Регіонального аналітичного центру, що знаходиться в Єревані, у коментарі для сайту 24 каналу пояснив, що Азербайджан боїться того, що на тлі революційних подій в Білорусі, в Нагірному Карабасі та Вірменії почнеться нова хвиля визвольно-патріотичного руху, а в Азербайджані бунт проти диктатури.

Азербайджан є більш ізольованим та авторитарним. Там звикли до конфлікту як до гарантії стабільності режиму,
– підкреслив Річард Гірагосян.

Річард Гірагосян / Фото Strategic Policy Institute

Рубен Меграбян також додав, що вірмени й азербайджанці дивляться по-різному на переговорний процес. "В Баку хочуть аби їм повернули все й одразу, без зайвих умов. Але ми пояснюємо, що це вже не можливо після того, що було за весь час".

Меграбян наголосив, що Азербайджан хоче, щоб повернення відбувалось під дулами автоматів й погрожує війною, якщо Вірменія не погодиться на такі умови. "Але нас не влаштовують перемовини з позиції сили".

Сторона Азербайджану

Політолог з Баку Рауф Раджабов, з яким поспілкувався журналіст сайту 24 каналу, своєю чергою, сказав, що перемовини зайшли у тупик.

Нам немає з чого починати розмову. Вірменська сторона висуває єдину умову – незалежність Нагірного Карабаху. Вони наполягають, щоб Азербайджан вів перемовини з двома вірменськими сторонами, хоча в самій Вірменії й Нагірному Карабасі не приховують, що планують об’єднатися,
– сказав Рауф Раджабов.

Експерт зауважив, що така постановка питання категорично не сприймається в Азербайджані. "Це якщо б Україну змушували сісти за один стіл з Росією та ДНР/ЛНР й єдиною їх вимогою була б незалежність цих проросійських невизнаних республік".

Рауф Раджабов / Фото з його сторінки у Facebook

В Баку вважають, що Нагірний Карабах був окупований Вірменією не без допомоги Кремля й зараз Єреван намагається зберегти статус кво.

Раджабов пояснив, що у цій ситуації не йдеться про самовизначення народу: "Це лише територіальні претензії. Вірменія просто хоче збільшити землі".

Чи допоможуть переговори

Історія знає лише два способи вирішення подібних конфліктів – або сторони дійдуть до компромісу, а це означає, що чимось треба поступитися, або ж мир настане у результаті військової перемоги однієї з держав.

Настрої у Вірменії та Азербайджані не дозволяють говорити про ефективну дипломатію. У неї не вірить й Рубен Меграбян.

Вірменська сторона запропонувала знову сісти за стіл переговорів, але як показала практика, домовитись буде складно. Цього не зробили за 29 років. Це говорить про безперспективність мінського формату,
– наголосив експерт.

Перемовини йдуть з 1991 року у Мінську за участю ОБСЄ, але результатів немає – є напрацювання, але без суттєвих зрушень.

Азербайджанський політолог Рауф Раджабов сказав, що Баку покладало великі сподівання, на нового прем’єр-міністра Вірменії Ніколу Пашиняна, який не брав участі у війні в Нагорному Карабасі. Азербайджан думав, що він буде готовий до поступок, проте надії виявились марними. Пашинян зайняв доволі націоналістичну позицію. В Баку кажуть, що Єреван не шукає компромісу.

А на думку Меграбяна, Азербайджан не готовий йти на поступки.

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса у коментарі для сайту 24 каналу розповів, що рішення знайдеться тоді, коли обидві країни будуть до цього готові морально й політично. Зі слів експерта, політики й населення Вірменії та Азербайджану, на сьогоднішній день, не сприймають компромісних рішень.

Позиція України

В Азербайджані часто порівнюють ситуацію в Нагірному Карабасі з Україною. Там говорять, що за вірменською стороною стоїть Росія, яка окупувала Крим й Донбас. Ситуації дійсно схожі, якщо враховувати той факт, що та ж сама Росія у 1918 році допомогла Азербайджану включити Нагірний Карабах у свій склад. Аналогія з Кримом чітко прослідковується, але відмінність є – Крим контролює Росія, а Нагірний Карабах – Вірменія.

Річард Гірагосян підкреслив, що Росія хоче щоб питання Нагірного Карабаху залишилось замороженим, оскільки так вони мають певні важелі впливу на регіон. "Дипломатія й мир їх не цікавить".

Україна навпаки у цьому зацікавлена, переконаний Ілія Куса. "Наша держава повинна бути посередником й не може стати на одну із сторін. Ми завжди пропонували себе як платформу для переговорів. Це правильна позиція. Але передостання заява українського МЗС трактується як відверто проазербайджанська, вона не конструктивна".

Ілія Куса / Фото з його сторінки у Facebook

Нагадаємо, що МЗС після першого загострення заявило про те, що конфлікт в Нагірному Карабасі повинен бути вирішений в рамках територіальної цілісності Азербайджану. Така заява обурила вірменів. В Єревані молоді націоналісти навіть облили наше посольство борщем через це.

В Україні мешкає доволі велика вірменська діаспора, яку не можна назвати проросійською. Їх інтереси у цій заяві також не захищені.

"Це була дивна позиція. Ми самі на міжнародній арені хочемо об’єктивного ставлення, коли наприклад деякі країни підтримують Росію. В питанні Нагірного Карабаху наша держава повинна дотримуватись нейтралітету", – підкреслив Ілія Куса.

Наступна заява була вже більш врівноважена. У відомстві закликали Вірменію і Азербайджан повернутися до мирного діалогу.

Епілог

На кінець, пропонуємо трохи історії конфлікту Вірменії та Азербайджану. Остання його активна фаза розпочалась у 1987 році. Тоді війна тривала майже сім років. Передумовами зіткнення стала Перебудова й подальшій розпад СРСР, до якого входили Вірменія та Азербайджан.

Але війна у Нагірному Карабасі між вірменами й азербайджанцями була ще у 1905 році, а потім у 1918-1920 роках, коли відбувся розпад Російської імперії. Саме в той час Кремль переселив у Нагірний Карабах з Ірану багато вірменів (хоча їх в Карабасі жило не мало), а потім приєднав цю область до Азербайджану, створивши подальші передумови до міжетнічного конфлікту.

Комісія з примирення Карабаху, до складу якої входять релігійні лідери та старости як азербайджанської, так і вірменської громад. Фотографія зроблена в 1918 році / Джерело wikimedia

Вірменія вважає цю територію своєю, оскільки Нагірний Карабах входив ще до складу стародавньої вірменської держави, яка існувала більше 600 років, починаючи з 190 року до н.е.

Але Азербайджан також признає Нагірний Карабах своє землею й згідно міжнародно визнаних кордонів, Баку має на це право.

Отже, історія конфлікту дуже глибока й вирішити його буде надзвичайно складно.