Не все, що звично звучить у побуті, автоматично стає літературною нормою. То чи є "вірьовка" в українській мові, розповідаємо з посиланням на "Горох".
Як українською назвати "вірьовку"?
Здавалося б, яка різниця: "вірьовка" чи "мотузка"? Обидва слова легко зрозуміти. Але коли хочемо говорити нормативною українською, вибір має значення. Розповідаємо, яке слово краще вживати і чому.
"Вірьовка" – слово, яке можна почути в українському мовленні та зустріти у словниках, але з приміткою – "розмовне". Крім того, у походженні зазначають, що воно, ймовірно, з російської мови, від слова "веревка".
Але пам'ятаємо про тривалий вплив російської мови, тому можемо зустріти його в літературі:
- Щось теліпається на шиї у коня! Коли ж дивиться – вірьовка. (Григорій Квітка-Основ'яненко).
Слово "вірьовка" ще довгий час, а подекуди і досі, зустрічалося як термін, яким позначали спортивний інвентар в альпінізмі, скелелазінні та спортивному туризмі. У Правилах проведення змагань чи Технічному регламенті, а також Умовах змагань можна було зустріти рівнозначне використання слів "вірьовка" та "мотузка".
Однак мовознавці наполягають на українському слові – мотузка. Слово має праслов'янське походження: "мотуз", утворене з основ дієслів motati "мотати" і vęzati "в’язати".
Тож кажемо:
- "Мотузка порвалася".
- "Зв'яжи це мотузкою".
- "Дитина тягнула за мотузку".
Ну а залежно від довжини, товщини чи плетіння предмета можуть бути й інші слова: "шнур / шнурок", "шворка", "канат", "мотуззя", "повороззя" чи "очкур".
Не сплутайте слово з назвою хору
І зі словом "вірьовка" є цікавий момент, через який можна ненароком потрапити в кумедну ситуацію. Саме так помилково називають прізвище відомого українського композитора.
Ми маємо Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки. Саме Верьовки, через "е", бо таке прізвище композитора, хорового диригента й фольклориста Григорія Верьовки.
"Розпрягайте, хлопці, коней" у виконанні хору імені Г. Верьовки: дивіться відео
Тобто:
мотузка – те, чим щось зв'язують;
Верьовка – прізвище людини.
Іноді одна літера рятує від дуже кумедної помилки. Тож "хор імені Вірьовки" – точно не наш варіант.