Кому вигідний скандал з прослушкою німецьких офіцерів: усі версії та чи допоможе це Україні

У світі тільки й розмов що про ракети "Таурус". Інколи ці розмови навіть записують, а інколи вони  потрапляють до рук російської пропагандистки Маргарити Симоньян та стають причиною одного з найгучніших міжнародних скандалів. 

24 Канал розповідає, що ж насправді трапилося, як це може вплинути на Україну та які наслідки матиме для Німеччини та особисто канцлера Олафа Шольца. 

До теми  Перехоплення розмов німецьких офіцерів: в Міноборони Німеччини назвали можливу причину

Що відомо про гучний витік розмов німецьких військових

1 березня Симоньян оприлюднила великий аудіозапис розмов чотирьох німецьких військових (один зі співавторів – командувач Люфтваффе Інго Герхартц, це підтверджено офіційно), де вони обговорюють можливість передачі Україні ракет "Таурус", складнощі, які можуть цей процес супроводжувати, а також, що потрібно для того, щоб зруйнувати неназваний міст на сході.

В цьому об'єкті всі миттєво впізнали незаконно збудований росіянами Керченський міст, про який Симоньян з чоловіком (теж пропагандистом Кремля) навіть знімали фільм (рейтинг на IMDB – 1,1).

Важливо! Автентичність запису підтвердили й у самій Німеччині на найвищому рівні міністра оборони Пісторіуса та канцлера Олафа Шольца.

Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус і канцлер Олаф Шольц / Фото Bild

Нині вважається, що розмови велися на платформі вебтелефонії WebEx 19 лютого 2024 року. Це компіляція кількох розмов, загальна тривалість – 38 хвилин. Крім Герхартца (2 березня його голос Німеччина офіційно визнала) в ній брали участь:

• бригадний генерал Повітряних сил Франк Грефе, керівник відділу операцій і навчань у командуванні Люфтваффе;
• підполковники з прізвищами Фенске і Флорштедт (їхні особи Німеччина не підтверджувала офіційно).

Прокоментували цю історію й у самій Росії. Зокрема, речниця МЗС держави-агресорки Марія Захарова висловила переконання, що Німеччину свого часу не до кінця денаціоналізували (дивно, що не провела паралелі з терміном "Люфтваффе").

На що їй відповіли німці в дусі – не дозволимо нас лякати. При цьому слова Дмітрія Мєдвєдєва, який назвав Шольца "ліверною ковбасою", проігнорували. Крім того, останній заявляв, що "Німеччина готується до війни із Росією". Авжеж, готується, проте воювати й надалі планує руками українців.

Великий міжнародний скандал: союзники обурені

Публікація записів викликала великий міжнародний скандал – партнери (вони ж союзники) звинуватили Німеччину в непрофесіоналізмі та зажадали, щоб німці почали поводитися по-дорослому. Зокрема, такі заяви зробили у Франції та Великій Британії.

Остання взагалі отримала від німецьких базік ледь не удар у спину, оскільки в розмові пролунали також слова про британські війська в Україні.

До теми  Чому ракети Taurus стануть страшним сном для Росії

На цій темі підняли собі рейтинги німецькі ЗМІ, які добряче пройшлися по власних спецслужбах і військових з їхніми паролями до особистих доступів "1,2,3,4" тощо. І були абсолютно праві, адже це не перший скандал.

До цього були витоки з Бундесверу та БНД. Але не лише в Німеччині справа. Досі на слуху справа Джека Тейшейри, який розкрив на початку 2023 року плани українського наступу та нещодавно пішов на угоду зі слідством і  відсидить лише 16 років.

Є й свіжіші історії – наприклад, арешт американського полковника Девіда Слейтера з бази ВПС Оффатт (штат Небраска), який розповідав воєнні таємниці своїй "українській" співрозмовниці в чаті знайомств.

У плюсі також залишилися виробники автівок Audi, оскільки журналісти не зуміли розрізнити марку авто Q7 та спеціальний сленг військових QCen (Quality control – контроль якості), тому зробили баварцям непогану рекламу.

Кому це може бути вигідно: основні версії 

Відповіді на це питання наразі немає. Є факт прослуховування вищих осіб (ймовірно, в готелі в Сінгапурі, де один з учасників використав для підключення незахищену тамтешню мережу Wi-Fi), але хто це зробив?

Якщо Росія (а вона точна могла, про це говорить сама Симоньян) – то для чого їй викривати себе та заради спроби посіяти недовіру серед союзників, а також ефектних, але нікчемних постів Захарової руйнувати всю схему. Адже після того, як записи були оприлюднені, заходи безпеки неодмінно будуть посилені, а різні протоколи – змінені, зокрема, й для офіційної комунікаційної платформи Бундесверу – WebEx, якою користувалися німецькі офіцери.

З іншого боку, запис розмови поширила саме Росія. Місцеві спецслужби активно використовують Симоньян для поширення інформації та її легалізації. Згадаймо тільки знамените інтерв'ю з двома російськими кілерами, які їхали подивитись шпилі в британському Солсбері. Тож версія про роботу російських шпигунів – основна, і саме про неї як про 99% пишуть західні ЗМІ.

Але ж з часів операції "М'ясний фарш" (не плутати з "ліверною ковбаскою") ми знаємо любов спецслужб до хитромудрих стратегій, які вже в часи Путіна нівелювалося іронічним терміном "багатоходівочка".

Довідково! Операція "М’ясний фарш" або Operation Mincemeat – британська спецоперація з дезінформації нацистів щодо можливих місць висадки союзників у Європі. Вважається, що в її плануванні брав участь майбутній автор книг про Джеймса Бонда – Ян Флеммінг.

Для любителів конспірології та швидких та остаточних висновків без знання всіх нюансів – тут безкрайнє поле для творчості. Втім, звичайну логіку ніхто не скасовував, а вона підказує, що в цій ситуації потрібно шукати "кому вигідно".

• Це могли, до прикладу, зробити й самі німці, щоб показати, що робота по наданню "Таурусів" ведеться, та підштовхнути канцлера Шольца до більш рішучих дій. Німецькі ЗМІ активно пишуть, що міністр оборони Пісторіус готовий передати Україні ракети, натомість Шольц усіляко гальмує процес та публічно виставляє себе слабким, коли відмовляє Україні під черговим надуманим приводом. Остання така серія повільного політичного самогубства відбулася якраз напередодні 1 березня.

Ця версія хоч якось може пояснити жахливий непрофесіоналізм пана Герхартца, який у 21 столітті не знає, що будь-яку розмову по сотовому можна перехопити та підслухати, особливо – в чужій країні, а тому веде задушевні розмови та спокійно собі вибовкує державні таємниці кількох країн. До речі, міністр Пісторіус вже повідомив, що кадрових рішень за підсумками скандалу не буде.

Проти цієї версії грають вже легендарна німецька бюрократична машина, попередні провали розвідки (та її репутація), а також значні іміджеві ризики, які наражають на удар не лише непопулярного канцлера, але й весь Бундесвер, включно з досі популярним міністром оборони.

• Це могли зробити союзники (які на внутрішні бундесризики не зважають), щоб у Німеччини не залишилось іншого вибору, як передати ракети Україні. Ця історія вписується в публічну риторику Франції та Великої Британії, а також повідомлення західних ЗМІ про потужний тиск на бундесканцлера з цього питання.
• Це могли зробити розвідки третіх країн (наприклад, Китаю) з розрахунком вигоди для себе. Завдання розсварити союзників і виставити Бундесвер у поганому світлі. А чому б і ні?
• Це могли бути приватні особи, для яких "шпигування по приколу" є хобі.

Що в підсумку?

Росія може скільки завгодно надувати щоки, але навіть ця історія доводить, що її не бояться. Ба більше, ніхто не вважає Крим якоюсь сакральної червоною лінією. Бо ні він, ні Керченський міст такими вже давно не є.

Крим – це українська земля, яку Росія незаконно (і тимчасово) анексувала. Керченський міст, хоч ти 100 разів називай його "Кримським" – є незаконно зведеним об'єктом, а тому має бути знищеним. Нині ми знаємо, що для цього потрібні 10 – 20 "Таурусів" (за оцінками фахівців з "Люфтваффе").

Втім, в України є й інші варіанти його демонтажу, а захисників споруди стає все менше (останній знищений – ракетний катер "Сєргєй Котов").

Тому Росія може скільки завгодно заявляти якісь протести й навіть (якщо наважиться) викликати посла Німеччини – це вже нічого не змінить. Як писав один киянин – "Аннушка уже разлила масло".