Чому так? Складаємо логіку попередніх дій Кремля і подій, які безпосередньо не пов'язані з російсько-українською війною. Про це пише Ігор Тишкевич, інформує 24 Канал.
Читайте також Путін і Тренін затіяли хитру гру, щоб обкрутити Захід навколо пальця
У якій ситуації Україна?
1. Росія атакує українські підземні сховища нафти. Знищити їх неможливо, а ось знизити показник потужності (обсягів, що поставляються за одиницю часу), подачі споживачеві – можна.
2. Внаслідок таких атак європейські споживачі не використовують цього року територію України для зберігання газу.
3. Росія атакує газовий видобуток України. На жаль, але цього сезону ми "дефіцитні" щодо газу. Тобто імпорт – не опція, а жорстка потреба.
У результаті до опалювального сезону (а це збільшення споживання) ЄС підходить зі зменшеними запасами та необхідністю знаходити обсяги і технічні можливості трубопровідної системи постачати газ до України. Тобто частина обсягів трубопровідного імпорту (вхід до європейських країн) та зріджений природний газ буде умовно зарезервована на українські потреби. А це зменшення можливостей імпорту для ЄС.
Що Росія пропонує Трампу?
Ще один фактор, який виник улітку, – війна Ізраїлю та Ірану. Ізраїль завдав ударів по газовій інфраструктурі Ірану. Це не критично – відновленню підлягає. Але питання забезпечення півночі країни газом стало актуальним. Воно закривається імпортом із Туркменістану, тим більше, що там є газопровід.
Але! Азербайджанський SOCAR має контракт із Туркменістаном на постачання газу через територію Ірану (по тому самому трубопроводу) з подальшим продажем до Європи. Обсяги невеликі – до 5 мільярдів кубів на рік. 2025 року планували збільшити до 8 – 10. Але знову "але" – пропускної спроможності трубопроводу на потреби Ірану (імпорту) та Азербайджану не вистачить. Збільшення не буде.
Тепер суть російського підходу чи "цукерки" Трампу, яку Москва пропонувала – створення СП із продажу російського газу на ринки ЄС. Трубами. Тут або потоки, або трубопровід Ямал – Європа через Білорусь (який простоює на транзит із 2019 року), або українська ГТС.
Логіка для європейських споживачів – постачання газопроводами стабільне з можливістю швидкого збільшення обсягів. Влітку вона не працює – є інфраструктура, яка повністю покриває потреби. А ось взимку – питання. А якщо виникає дефіцит – тим більше. На створення "дефіциту" Кремль працює з січня – дивись початок посту та удари по українській інфраструктурі.
Для угоди треба небагато – компроміси щодо України. Кремль розраховує, що ці поступки можна отримати. Зокрема, підвищуючи ставки зі свого боку. Трамп, до речі, робить те ж саме.
А переговорний трек Дмитрієва триває.
До речі, інтерес США до Білорусі 2025 року теж може мати стосунок до цього треку. Крім фактора Китаю, калійних добрив, перегляду відносин і спроби створити умови дрейфу цієї країни від Росії, є ще й стара радянська газова труба. Вона на транзит не працює з 2019 року.