Штаб-сержант відділення комунікацій 141-ї окремої механізованої бригади Ярома в ефірі 24 Каналу розповів, як може змінюватися війна найближчими роками. Він пояснив, чому артилерія ще довго залишатиметься потрібною та які два правила визначають розвиток нових технологій на фронті.

Артилерія залишатиметься незамінною на полі бою

Навіть за стрімкого розвитку безпілотників артилерія не втрачає своєї ролі. Ярома навів приклад одного з механізованих штурмів на початку року: розвідувальний дрон помітив рух російського танка, однак ударному БпЛА потрібно було близько восьми хвилин, щоб долетіти до цілі. За цей час артилеристи вже встигли відкрити вогонь і уразити техніку, після чого безпілотник її добив.

Артилерійський снаряд не можна заглушити РЕБом. Він летить куди треба – це його найбільший плюс. Другий аргумент – швидкість реакції,
– пояснив військовий.

Працювати артилеристам також стало значно складніше. Розрахунки ретельно маскуються, швидко відкривають позиції для кількох пострілів і знову ховаються, щоб не потрапити під удар російських дронів. У критичних ситуаціях їм доводиться ризикувати і працювати максимально інтенсивно, щоб підтримати інші підрозділи.

Найближчими роками людський фактор – це найголовніше, що є,
– сказав Ярома.

Кількість безпілотних і роботизованих систем при цьому продовжуватиме зростати, а частину небезпечних завдань поступово передаватимуть техніці. Однак дрони, НРК та інше обладнання все одно потребують операторів, обслуговування, боєприпасів і розвиненої інфраструктури, тому повністю прибрати людину з поля бою найближчим часом не вдасться.

Дрони вже беруть на себе логістику

Потреба в безпілотних системах у бригаді за рік зросла в рази. Залежно від типу завдань кількість екіпажів ударних, розвідувальних дронів і перехоплювачів збільшилася приблизно у 3 – 5 разів, і цей напрямок продовжують розширювати. Важкі коптери тепер використовують не лише для ударів. Вони доставляють на позиції воду, боєприпаси, їжу та інше необхідне, а можливості таких систем дозволяють забезпечувати підрозділи на значній відстані від тилу.

Ми можемо за місяць доставити тільки цими дронами по 4 – 5 тонн води. Навіть генератор ними доставляли. Важкі бомбери закривають дуже багато питань, зокрема логістичних,
– розповів Ярома.

Росіяни вже створюють окремі підрозділи, завданням яких є полювання на українські важкі коптери та наземні роботизовані комплекси. У відповідь оператори дедалі частіше працюють у зв'язці з розвідкою: один дрон стежить за обстановкою та попереджає інший про наближення ворожого безпілотника, допомагаючи йому ухилитися.

Війна дронів уже існує. За нашими дронами полюють дрони, за НРК також стежать. Але всіма ними поки керують люди,
– зазначив штаб-сержант.

Наземні роботизовані комплекси також дедалі частіше виконують логістичні місії та допомагають з евакуацією поранених. Завдяки цьому військовим не потрібно самим долати десятки кілометрів із запасами води, їжі чи боєприпасів, а частину найбільш ризикованої роботи поступово вдається забирати у людей.

Технології мають берегти людей і збільшувати втрати ворога

Подальше поповнення російської армії змушує Сили оборони України шукати способи ефективніше знищувати противника без додаткового ризику для власних військових. У бригаді прагнуть збільшувати співвідношення втрат ворога завдяки безпілотникам, дистанційним системам та іншим технологічним рішенням.

Зараз у нас стандартно виходить щонайменше один наш до десяти окупантів. Завдання від командира для всієї бригади – піднімати цю кількість, щоб було один до двадцяти, один до тридцяти. І це реально, ми над цим працюємо,
– розповів Ярома.

Одним із таких напрямків стало дистанційне мінування. Лише за перші місяці бригада таким способом встановила щонайменше 34 тисячі мін, не відправляючи саперів безпосередньо до лінії зіткнення під загрозу FPV-дронів. Використовуються й радіокеровані рішення, які дозволяють уражати противника дистанційно після його виявлення.

Для захисту людей удосконалюють і менш помітні, але важливі засоби. Зокрема, під час евакуації поранених застосовують захисні кевларові ковдри, а дедалі більше небезпечних логістичних та інженерних завдань передають дронам і НРК.

Є два головних правила. Перше – максимально зберегти життя наших воїнів, не тільки піхоти, тому що складно всім. Друге – якомога більше знищувати противника,
– наголосив штаб-сержант.

Чим більше небезпечної роботи вдається передати техніці, тим менше військовим доводиться безпосередньо ризикувати життям на передньому краї.

Ярома пояснив, як змінюватиметься війна найближчими роками: дивіться відео