Перемир'я між ХАМАС та Ізраїлем: чому конфлікт на Близькому Сході все ще може розширитися

Водночас у США вважають, що ХАМАС розпочав напад на Ізраїль за вказівки з Тегерану. Ця причина вказує на те, що конфлікт все ще має ризик перерости в більш масштабний. Детальніше про війну на Близькому Сході розповідає журналіст 24 Каналу Олексій Печій.

Дивіться також Жахливі обстріли, зруйновані міста і тисячі жертв: хронологія війни Ізраїлю і ХАМАС у 2023 році

Що відомо про перемир'я між ХАМАС та Ізраїлем

24 листопада офіційно розпочався режим припинення вогню у Секторі Гази. Було домовлено про 4 дні такого режиму, але він може продовжитися, залежно від виконання домовленостей.

Якщо дуже коротко, то Ізраїль та ХАМАС за посередництва Катару домовилися про те, що бойовики звільнять 50 заручників, викрадених 7 жовтня. Більша частина заручників – жінки та неповнолітні.

Ізраїль зі свого боку звільнить з в'язниці 150 палестинських в'язнів, теж жінки та неповнолітні до 18 років. В ізраїльських в'язницях насправді багато палестинців різного віку, зокрема засуджених за участь у терористичних організаціях.

Окрім того, за домовленістю під час припинення вогню в Сектор Гази безперешкодно завозять гуманітарну допомогу для цивільних. За інформацією єгипетської сторони, щодня до анклаву доставляють близько 130 тисяч літрів дизпалива, чотири вантажівки з газом та 200 фур з гуманітаркою.

Але в Ізраїлі одразу ж попередили, що перемир'я тимчасове. Зокрема, в перший же день Армія оборони Ізраїля розповсюджувала листівки з проханням не повертатися до північних районів до повного припинення бойових дій.

Однак багато жителів Гази послідували закликам представників ХАМАС повернутися з початком перемир'я, через що довелося застосувати засоби для розгону натовпу.

Водночас у ЦАХАЛ чітко заявили про те, що будь-кого, хто становить загрозу для військових у Газі, буде знищено. Оскільки безпека військових є найвищим пріоритетом, навіть попри режим припинення вогню.

Скільки заручників звільнив ХАМАС

Разом з тим, політичне керівництво Ізраїлю зазначило, що припинення вогню може бути продовжене. Згідно з домовленостями, ХАМАС відпустить 50 заручників, Ізраїль – 150 палестинських ув'язнених.

Потім за кожні 10 звільнених заручників ізраїльська сторона готова продовжувати перемир'я ще на один день.

В Ізраїлі розуміють, що перемир'я – це також і певний тайм-аут для бойовиків ХАМАС. Але міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант одразу ж назвав тимчасове перемир'я з угрупованням ХАМАС коротким перепочинком.

На сьогодні відбулося вже два обміни. 24 листопада ХАМАС звільнив 24 ізраїльських та іноземних заручників, Ізраїль у відповідь передав 39 палестинських ув'язнених.

За окремою угодою того ж дня ХАМАС звільнив 11 іноземних громадян: 10 тайців та одного філіппінця. 25 листопада ХАМАС звільнив другу групу з 13 ізраїльських і 7 іноземних заручників, які прибули до Єгипту.

Сьогодні ж бойовики терористичного угруповання ХАМАС передали владі Ізраїлю список третьої групи заручників, які готові до звільнення.

ЦАХАЛ планує повернутися до бойових дій після перемир'я

Тож сьогодні вже третій з чотирьох анонсованих раніше днів припинення вогню. Однак начальник штабу ЦАХАЛ Герці Га-Леві вже заявив, що після припинення перемир'я з ХАМАС ізраїльські військові негайно повернуться до завдання ударів по Сектору Гази.

Ба більше, міністр оборони Ізраїлю Галант взагалі заявляє, що перемир'я буде нетривалим, а всі подальші переговори з бойовиками ХАМАС відбуватимуться під вогнем.

Втім, вікно можливостей для продовження перемир'я все ще залишається. Принаймні так вважають в сусідньому Єгипті. Голова Державної інформаційної служби Єгипту Діаа Рашван заявив, що Єгипет отримав позитивні сигнали від усіх сторін щодо можливого продовження перемир'я принаймні на один – два дні.

Водночас міністр оборони США Ллойд Остін провів телефонну розмову з ізраїльським візаві Йоавом Галлантом щодо процесу звільнення заручників та становища цивільних у Секторі Гази.

У розмові Остін привітав новини про останню групу звільнених та відзначив важливість домовленості Ізраїлю, Катару та Єгипту, що передбачає також збільшення постачання гуманітарної допомоги і пального до Сектора Гази.

Остін, зокрема, заявив, що обсяги допомоги треба збільшити. А ще додав, що США роблять все можливе, аби конфлікт не вийшов за межі Сектору Гази.

Конфлікт на Близькому Сході вийшов за межі Сектору Гази

Але, схоже, що конфлікт вже поступово вийшов за межі Сектору Гази, і провідну роль у цьому відіграє саме Іран. Президент США Джо Байден напередодні заявив, що він вважає, що зближення Сполучених Штатів із Саудівською Аравією стало однією з причин нападу бойового угруповання ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.

Мова йде про дійсно амбітний план побудувати великий торговий коридор з Індії через увесь Близький Схід, далі в Ізраїль і зрештою в Європу. Саудити були зацікавлені в цьому проєкті, але його реалізація означала б фактичне визнання Ізраїлю низкою країн регіону. Отже, такий проєкт вкрай не сподобався Ірану та його проксі-силам.

Отже, низка аналітиків певні, що наразі Іран намагається скоординувати дії своїх проксі-сил в регіоні, аби підвищувати ескалацію, але так, щоби США не включилися у війну на повну.

По суті, Тегеран вже сигналізує Ізраїлю, що їхні дії в Газі можуть спровокувати ескалацію конфлікту. На цьому тлі вже активізувалися бойові дії між Ізраїлем і "Хезболлою" на ліванському кордоні, а також ракетні удари по окупованих Ізраїлем Голанських висотах із сирійських територій.

Тим часом підтримувані Іраном бойовики в Іраку активізували свої дії проти американських об'єктів. Нарешті, підтримувані Іраном повстанці-хусити в Ємені, також заявили про свою участь у конфлікті, завдавши ракетних і дронових ударів по південній частині Ізраїлю, а також захопивши вже два кораблі.

Експерти з близькосхідної ситуації запевняють, що Іран за роки сформував так звану "вісь опору", яка складається з низки терористичних угруповань.

Вісь опору нині балансує між автономними діями і стратегічною координацією з Тегерану. Тобто Тегеран має певний контроль над кожною з проксі-сил, але водночас дозволяє їм певні автономні дії. Це і дозволяє Ірану вдавати, ніби вони не стоять за нападом ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.

Хоча насправді ще в червні цього року верховний лідер Ірану Хаменеї на зустрічі з представниками ХАМАС закликав до "більшої єдності та координації між групами опору".

Він підкреслив центральну роль Гази в опорі, але одночасно вказав на необхідність зміцнення фронту на Західному березі.

Водночас пропаганда Корпусу вартових ісламської революції в той самий період почала описувати можливість "війни на багато фронтів" проти Ізраїлю. Основними театрами конфлікту стануть як Газа, так і Західний берег річки Йордан, але за додаткової підтримки інших підтримуваних Іраном угруповань у регіоні.

Зрештою, це те, що ми зараз і спостерігаємо навколо Ізраїлю.

Що буде із Сектором Гази

• Із запровадженням режиму припинення вогню знову актуальною стала тема того, що ж буде з Газою після війни.
• І тут варто згадати велику статтю The Economist на цю тему. Видання пише про те, що регіональні країни не горять бажанням брати на себе відповідальність за післявоєнну Газу, а США та Ізраїль не дають нормальних відповідей на їхні запитання.
• Виходячи зі статті, яка посилається на власні джерела, США і деякі ізраїльські чиновники сподіваються, що арабські країни відправлять свої війська в Газу після війни як миротворців.
• Але судячи з усього, ніхто не хоче цього робити. Водночас мало хто вірить в те, що Ізраїль погодиться робити реальні кроки в напрямку створення Палестинської держави. Тож висновок видання невтішний.