Азербайджан орієнтується на Туреччину
Баку не відмовляється від своїх кінцевих цілей: розв'язання логістичних питань стратегічного характеру, захоплення та відкриття Зангезурського коридору. Варто очікувати, що азербайджанська сторона перейде до активної фази дій. Публічні заяви президента Азербайджану Ільхама Алієва стали демонстративним натяком на рішучість його держави. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Зауважте 2025 рік стане останнім роком міцності для Росії
Ба більше, Алієв надав власним планам ідеологічний контекст, вдаючись до маніпулятивних обвинувачень Вірменії як "фашистської держави". Подібна спрямована інформаційна ескалація була здійснена не просто так і виглядає як умовна легітимація подальших дій.
Важливим аспектом є те, що Азербайджан почав цю інформаційну атаку не в односторонньому порядку. За активною позицією офіційного бою стоїть Туреччина. В Анкарі усвідомили, що для них наступив момент сприятливої геополітичної кон'юнктури.
По-перше, зміна політичної влади у США. Інавгурація Дональда Трампа та початок його каденції привернуть увагу міжнародної спільноти до американського внутрішньополітичного життя. Крім того, нова американська адміністрація не демонструє намірів бути активно інтегрованою у врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту, як це намагались робити попередники. Фактично, в Азербайджану і Туреччини збільшилось поле для дипломатичного маневру.
Традиційно вірменська діаспора активно співпрацювала з американської владою, але відтепер в Азербайджану з'явилися додаткова опція для лобізму. Відомі російсько-азербайджанські бізнесмени брати Агаларови мають широке коло контактів, які доходять до оточення Трампа. Ймовірно, вони намагатимуться налагодити контакт між Вашингтоном і Баку.
Росія втратила позиції
По-друге, після падіння режиму Башара Асада та успіхів Туреччини у Сирії, турецький президент Реджеп Ердоган вбачає можливість для подальшого просування власних геополітичних інтересів. Розв'язання питання Зангезурського коридору та посилення позиції в регіоні відповідає інтересам турецького керівництва.
Читайте також Путін дістав гучного ляпаса напередодні третьої річниці війни
Бездарність та слабкість Росії у Сирії тільки стимулює Туреччину до активніших дій. В умовах використання усіх ресурсів у війні проти України, російська сторона втрачає можливість утримувати позиції в традиційних сферах свого впливу. І Кавказ не виключення. Ні Азербайджан, ні Туреччина не мають застережень перейти "червоні лінії" Кремля і діятимуть на власний розсуд.
Важливо, що Вірменія навіть не розглядає Росію як можливого союзника у питанні досягнення справедливих домовленостей. Після численних зрад російського режиму та демонстрації недієздатності ОДКБ, Єреван покладатиметься на себе і на нові союзи – першочергово, з Францією.
Ймовірне загострення вірмено-азербайджанського конфлікту стане черговим проявом деструктивної політики Росії в регіоні, спрямованою на провокацію протиріч і намагання домовлятись з усіма учасниками протистояння "за спиною".
По-третє, якщо раніше Азербайджан прислухався до позиції Росії, то зараз в Баку усвідомлюють гниле нутро російської влади й не ставитимуть себе у будь-які рамки з урахуванням російських рекомендацій, орієнтуючись тільки на Туреччину.
Переломним моментом стало збиття літака з громадянами Азербайджану. Російські війська спочатку поцілили в цивільну авіацію, а потім намагались "добити" літак системами РЕБ, щоб він впав у морі, замаскувавши усі сліди російської вини.
Союзницькі відносини Росії й Азербайджану дали тріщину, а значить і відпала необхідність радитись з Москвою щодо теми Вірменії. Анкара і Баку об'єднаються незалежно від закликів з Кремля.
Отже, Азербайджан активно готується до нового витка конфлікту і ще одна війна на Кавказі не за горами.
Україні необхідно бути готовим до подібного сценарію розвитку події та завчасно сформувати власну позицію на дипломатичній арені.