РФ отримає по зухвалій бункерній морді бурятськими горілими онучами: чому Путін програє

Сценарії перемоги

Бо кінець війни – це досягнення однією або обома сторонами реперних точок: проміжних або кінцевих цілей. І не інакше.

Радимо Росія знайшла в Україні власну ахіллесову п'яту, або Чому рашистам доведеться повірити у містику

Якщо таких цілей досягає одна зі сторін, то, швидше за все, друга сторона зазнала поразки та підписала капітуляцію. Якщо ж певних цілей досягнуто обома сторонами одночасно, і при цьому укладено перемир'я, то, повірте історичному досвіду, це не перемир'я, а просто перерва у воєнних діях, і війна обов'язково спалахне з новою силою.

Поразка необов'язково буває воєнною. Дуже часто справжній програш трапляється на дипломатичному чи економічному фронтах, а військові негаразди при цьому мінімальні. Втім, наслідки можуть перевершити всі очікування!

В принципі війну можна програти, навіть завдавши противнику нищівної воєнної поразки. Перемога буває і пірровою, якщо ви ще пам'ятаєте, про що йдеться.

Ганьба Московії вже почалася

Чого Росія хоче досягти у цій війні? Основна стратегічна мета – захоплення України, зміна керівництва, приєднання українських територій, легітимізація анексії – явно недосяжна. Тобто війна з цими цілями програна в перші ж тижні вторгнення – остаточно та безповоротно. Нахрапом не вийшло, а задушити нас повільно, але впевнено, сил не вистачає.

Тактичні хибні цілі (їх Росія видавала за стратегічні), такі, як денацифікація, демілітаризація, протидія розширенню НАТО на схід, відсунення альянсу на кордони 1997 року, – теж неможливі. Вони зникли з риторики керівництва РФ, залишивши по собі лише термінологію: неофашистський режим, неонацистський переворот, нацисти, націоналістичні батальйони тощо, винятково для того, щоб не хвилювати російського виборця зміною картинки. Внутрішній продукт на сміх решті країн.

Третій варіант переможних цілей – відверта анексія чужих територій під приводом захисту російських людей. Судячи з того, як йдуть справи на Півдні, із цим теж не складається. Не змогли.

Партизанський опір на місцях і неможливість легітимізувати окупацію на підставі лжереферендуму, а також військовий тиск України, що росте, на захоплені території Півдня, говорить про те, що другого Криму не буде. Швидше за все, і тут РФ отримає по зухвалій бункерній морді бурятськими горілими онучами.

Україна поверне собі доступ до морів та портів, звільнить свої міста та громадян. Сили для цього є, зброя теж, бажання – хоч греблю гати! Тут треба думати про те, як "рятувати" від України вкрадений Крим, а не організовувати "референдуми" під дулами автоматів.

Цікаве Чому Бандера навіть через 62 роки після вбивства непокоїть німецькі уми

Чи можна вважати окупацію ще однієї частини Донецької та Луганської областей російською воєнною перемогою? Безумовно, РФ постарається подати ці сумнівні завоювання саме так.

Стерті з лиця землі міста, десятки тисяч загиблих мирних громадян, знищена промисловість, транспортна інфраструктура. Десятки тисяч загиблих російських солдатів, тисячі одиниць спаленої техніки, екологічна катастрофа – це перемога?

Знову запитую: чого хоче домогтися Росія у цій війні? Якою є її кінцева реальна мета, якщо заявлені цілі вже не досягнуті та явно недосяжні в майбутньому?

Війна, позбавлена ​​мети – безглузда. Вона може бути закінчена, оскільки не існує критеріїв, за якими можна визначити, що сторона отримала, чого хотіла.

За що боролись, на те і напоролись

А Росія в результаті отримує те, що заслужила своїми бажаннями та діями: міжнародну ізоляцію, безпрецедентні санкції, економічну війну з цивілізованим світом, розширення та посилення НАТО біля своїх кордонів, ворожу, натреновану, добре озброєну та пам'ятливу багатомільйонну державу в сусідах, осміяну репутацію, пошарпану деморалізовану армію, десятки тисяч одиниць розбитої техніки, багатомільярдні збитки, конфіскацію накопичених валютних резервів і загальну ворожість, щоб не сказати ненависть – ситуацію, коли одного російського паспорта достатньо, щоб бути депортованим.

Воєнна поразка, а вона, ІМХО, неминуча – це не більше, ніж вишенька на торті з усіх неприємностей, які вже трапилися з країною, яка серйозно вважала себе великою. Якщо це не повний пи..ць, то я вже не знаю, що таке повний пи..дець.

Що може зробити Росія у цій ситуації? Ну, наприклад, добити Донбас ціною неймовірних зусиль та жертв, і оголосити себе переможцем у цій війні. Мовляв, решту не дуже й хотіли. Так просто відволікали увагу від напрямку головного удару.

"Народи" Донецька та Луганська нарешті вільні! Зараз ми тільки трупи в Маріуполі приберемо або засиплемо якнайшвидше, щоб не дуже смерділо, і живіть, дорогі звільнені "рускіє", як хочете.

Ми вам здобули нове життя на руїнах, без води та тепла, без роботи, без усього, що у вас було! Тіштеся, що живі, й не смійте нити! Ми кров за вас проливали! Ми перемогли! Слухаємо пісні, знімаємо фільми про героїв, творимо легенди про останню війну з нацизмом!

Думаю, що народ проковтне, почне складати і створювати! Йому не вперше. Але реальні цілі – ті, які Росія не змогла здійснити, – залишаться, і механізм майбутньої війни, зведений і змащений приниженою імперською зарозумілістю, залишиться, й рано чи пізно Ваал знову прийде за своєю здобиччю.

Актуальне Світ стає ще ближчим до великої війни – врятувати може лише одне

Кола війни

Ми ж із вами вже сформулювали тезу: якщо мети війни не досягнуто, то миру не буде, буде просто пауза у кровопролитті.

Мета України теж буде досягнута лише частково. Навіть повернення до 24.02.22 вже не трактується як перемога. Перемога – це повернення до кордонів 1991 року. До речі, цілком законна вимога, що б там Росія не говорила про Крим та тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей.

Отже, і для України будь-який проміжний результат – це лише пауза у битві. А фінал цієї битви – це руйнація Росії, яка від такої перспективи явно не в захваті й буде такій розв'язці опиратися щосили.

Ваше місце – біля смітника

Путін своєю тупою, безглуздою агресією проти України запустив переформатування світового устрою, в якому Росія виборола собі єдине гідне місце – біля смітника, за межами цивілізації.
І це патова ситуація.

Що б далі не сталося, а місце біля смітника вже залишиться єдиним місцем, де цивілізований світ буде готовий бачити РФ. Її лобзання з іншими вигнанцями на ситуацію не впливають, скоріше, лише доводять лідерам Західного світу їхню правоту. І це вже зафіксований результат агресії.

Важливе Путін сам вписав в історію дату, коли остаточно втратив Крим

Воєнної поразки РФ поки що не зазнала, хоча я не сумніваюся, що вона неминуче станеться. Причини вже очевидні. А війну вже програно – без поразки, оскільки, якщо війна не призвела до поліпшення становища країни в політичному, економічному чи територіальному плані, то це програш, і краще було б її й не розпочинати.

Кожен крок РФ погіршує її становище у всіх галузях, але керівництво Росії з маніакальною завзятістю продовжує вбивати країну об українське питання. Ленд-ліз, що починається, рішення Альянсу про розширення присутності в Європі й про збільшення контингенту військ, єднання Європи і США в боротьбі з російським імперіалізмом, як би натякає... але ніт!

Бункерний щур, як і раніше, вважає себе розлюченим ведмедем, але всі вже знають, що це просто щур. А як треба чинити зі щурами, світ уже навчився в останній Великій війні.

Актуальне – Шойгу доповів Путіну про "перемогу" на Луганщині: дивіться відео