Війни не закінчаться ніколи, – відверте інтерв'ю з воєнкором про конфлікт на Донбасі

Військовий журналіст Роман Бочкала розповів про власну зброю, війну в Сирії та Афганістані й пояснив, чому обрав таку професію. Про це і не тільки – читайте далі.

Цікаво Залишається "совок" і показуха, – Тополя відверто оцінив стан української армії

Про військову журналістику

Як почалась ваша історія військової журналістики?

Мене завжди тягнуло до пригод. Я багато подорожував та вів свою телепрограму про мандрівки у 2009 році. Однак я відчув якусь порожнечу цих історій, що я нібито щось цікаве показую і бачу, але це неважливе. Мене зацікавили країни з проблемами.

Я поїхав на Близький Схід та країни Африки, де можна було побачити інше життя та його рівень, проблематику. У 2011 році була "Арабська весна". Це був початок. Громадянські конфлікти, а потім поступово це перейшло й у конфлікти військові.

Я став заглиблюватись у проблематику, чому люди воюють, що породжує конфлікти і що відбувається в світі. Це стало таким моїм професійним спостереженням.

Які були складні емоційно моменти?

У червні 2014 року після поранення мене евакуйовували на вертольоті до харківського шпиталю. На борті було багато поранених. Тоді бойовики почали обстрілювати наш вертоліт. Я просто не міг нічого зробити.

Військовий журналіст розповів про свій досвід війни / Фото з фейсбуку Романа Бочкала

Військові конфлікти у сучасному світі

Які військові конфлікти вразили вас найбільше?

У Сирії я був багато разів від початку конфлікту в 2011 році. Після цього я бував там щороку, деколи декілька разів на рік. Мені довелось побувати у всіх бойових точках. Я бачив, як поступово знищується ця країна, втрачає своє історичне обличчя, як руйнуються основи держави внаслідок військового конфлікту.

Читайте також Україна засудила режим Асада та його російського куратора в Сирії

У Афганістані процеси не менш руйнівні, просто я не бачив їх раніше. Вперше я там побував у 2012 році, а згодом ще декілька разів. Тамтешній конфлікт триває понад 40 років.

Це демонструє, що конфлікт треба вчасно зупиняти і швидко завершувати. Цей досвід має бути корисним і для України.

Україна має повернути свою окуповану територію, можливо, завдяки військовому компоненту. Водночас головне не затягувати цей процес на десятиліття.

Чи місце військовим конфліктам у XXI столітті?

Колись я був впевнений, що військові конфлікти – це пережиток минулого й війна має лишитись "позаду". Натомість тепер я впевнений в іншому. Війна – це супутник людства, це частина людської природи. Люди постійно воюють між собою, ставлять собі цілі, які перетинаються з ідеями інших.

Роман Бочкала декілька разів був у Сирії та в Афганістані / Фото з фейсбуку Романа Бочкала

Я абсолютно впевнений, що війни не закінчаться ніколи. Можливо, буде просто змінюватись природа конфлікту. Це буде війна в кабінетах, натискання кнопок чи перейде в форму кібервійни. Однак війна не закінчиться ні у XXI столітті, ні у XXII.

Про зброю і чи вона потрібна

Чи маєте особисту зброю?

Так, маю зареєстрований травматичний пістолет, мисливський карабін та дробовик, який мені подарували розвідники. Це гарний спосіб емоційної розрядки, це корисно для здоров'я та зору, для фокусування уваги.

До теми Окупанти продовжують дистанційно мінувати цивільні об'єкти: гинуть місцеві

Чи доводилось застосовувати зброю під час виконання завдань?

Зброя журналіста – це мікрофон та медіа, які допомагають мені передати інформацію. Зі зброєю я ніколи не виїжджав на військові конфлікти і не радив би. Якщо візьмуть у полон, то важко буде довести, що я – журналіст, тому ставитись будуть як до військовополоненого.

Про війну на Донбасі та окупацію Криму

Як для вас розпочалась війна на Сході і чи відрізнялась робота там від військових конфліктів в інших країнах?

Дуже відрізнялась. Коли я їздив в Конго чи Ліберію, то міг почувати себе там інакше. Я дивився на ситуацію збоку і не мав суб'єктивної позиції. Коли війна відбувається в твоїй країні, то є твоя сторона і є ворог. Всі ми стали військовими журналістами. Це та війна, в якій ти займаєш чітку позицію. Це головна відмінність.

​Актуально Треба готуватись до всіх сценаріїв: як має діяти Зеленський через загострення на Донбасі

Для мене ця війна почалась з перших днів, з захоплення Криму. Я поїхав туди шукати Віктора Януковича, бо була інформація, що він тікав з України через півострів. Я поїхав туди і пробув там до 19 березня, до так званого референдуму.

Це військове протистояння мало початись в Криму і там би воно тоді завершилось. Росія не була готова до відкритого військового протистояння з суверенною Україною.

Я бачив військових, які були готові протистояти російській агресії. Однак вони стали заручниками браку відповідальності і сміливості політичних керманичів.

Чи заборонили вам їздити у Крим?

Насправді я сам походжу з Криму і прожив там 25 років. Після окупації я поїхав звідти останнім потягом 21 березня. Навіть якщо мені туди можна – я б не поїхав. Я не уявляю себе в оточенні усіх цих російських військових.

Про припинення війни на Донбасі

Ваша думка щодо припинення вогню

Припинення вогню зменшує кількість поранених і жертв. Водночас тоді ми не будемо просуватись вперед. Це може бути корисним, якщо готуватись до чогось, виграти час, щоб стабілізувати цей конфлікт. Ми не можемо припиняти і не робити нічого, ми будемо просто тягнути час і не розв'язувати питання.

Читайте більше ЗСУ влаштували нові видовищні тренування на межі з Кримом: фото, відео

Якими бачите відносини України і Росії в майбутньому?

Я впевнений, що відносини України і Росії не будуть кращими. Це рани на поколінні, кров і сльози. Поки в нас буде залишатись питання окупації Донбасу і Криму, відносини не будуть суттєво переглядатись.

• По-перше, цього не хоче народ України.
• По-друге, кожен політик буде розуміти, що йти на зближення з Росією – це самогубство без вирішення територіальної цілісності.

Натомість кожен російський політик буде йти на примирення, щоб забути про окупацію Криму, щоб жити мирно і дружньо. Однак віддайте спочатку наше.