Добрий жест з боку Китаю: навіщо Путін повіз велику делегацію до Сі Цзіньпіна
Російський президент разом з великою делегацією 16 травня прибув до Китаю. Владімір Путін зустрінеться зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном. Лідери двох країн проведуть переговори, де обговорять питання України, Азії, енергетики та торгівлі.
Це чисто формальний візит, який означає, що стратегічне партнерство між Росією та Китаєм наразі зберігається. В етері 24 Каналу керівник центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок проаналізував візит російського диктатора.
Читайте також Хоче замороження війни, – політтехнолог розібрав меседжі Путіна з поїздки до Китаю
Путін приїхав представити новий уряд
На думку керівника центру громадської аналітики "Вежа", Путін із Сі Цзіньпіном ні про що не домовлялися, адже ніяких спільних угод не було підписано. Це була протокольна зустріч величезної делегації з Росії, яка могла налічувати до 100 осіб.
Разом із Путіним, окрім колишнього та нинішнього міністрів оборони, приїхали також міністр закордонних справ, перший віцепрем'єр-міністр, заступник глави уряду, 20 губернаторів, керівники державних та приватних банків, представники бізнесу.
Питання, що така величезна делегація могла робити у Пекіні. За дводенний візит провести змістовні переговори нереально. За підсумками зустрічі, була підписана лише спільна заява про стратегічне партнерство, але це не міждержавна угода,
– мовив Клочок.
Він зауважив, що загалом про економічні преференції, угоди та подальшу співпрацю не йшлося.
Путін приїхав до Китаю з новим урядом та представив його Сі Цзіньпіну. Китайський лідер зробив відповідні висновки, поплескав по плечу Путіна й сказав, що він молодець. Я зараз не іронізую, на посади були призначені ті люди, яких Китай бачив,
– додав керівник центру громадської аналітики "Вежа".
Чому Кремль заговорив про врегулювання "української кризи"
Напередодні візиту президента Росії до КНР вийшло величезне інтерв'ю Путіна у китайському виданні. У ньому диктатор говорив, зокрема, про так званий "мирний план". Однією з ключових тез, яку озвучила Росія, було політичне врегулювання української кризи.
Звідки взялося це визначення? Війну Росії проти України Китай постійно називає "українською кризою". Кремль ніколи так не називав цю війну, але протягом останніх кількох днів з Росії все гучніше лунає ця дефініція (визначення – 24 Канал), яка введена в словниковий вжиток саме китайцями,
– зазначив Клочок.
Те, що Росія сьогодні заявила, що вона пристає до "мирного плану" Китаю, серйозний сигнал про те, що Пекін демонструє свою зверхність та позицію. Мовляв, буде або так, як китайці сказали, або не буде ніяк.
Водночас Росія, розуміючи свою потужну економічну залежність від Китаю, по-іншому вчинити просто не може. Росіяни бояться, що у Піднебесній вирішать зменшити торгові обороти з Росією.
Візит Путіна у Китай: останні новини
- Очільник Кремля 16 травня прибув у Китай з офіційним візитом та почав "неформальні переговори". Мета прибуття до Китаю російського диктатора – переговори "тет-а-тет" з Сі Цзіньпіном. Помічник Путіна також заявляв, що "найважливіше за все в Китаї попити чай віч-на-віч особливо".
- Під час своєї промови Путін наголосив, що КНР є головним партнером Росії у торговельно-економічній сфері. За його словами, співпраця Москви та Пекіну буцімто "виступає одним з головних стабілізаційних факторів на міжнародній арені".
- Вершиною маразму стала заява російського диктатора про те, що "росіянин і китаєць – брати навічно". За словами Путіна, ця фраза "стала крилатою".