4 ознаки, що Білий дім змінює ставлення до України

Почнемо з важливого візуального маркера. Про це пише Дмитро Корнієнко.

Диван у Білому домі, який "розповість" дуже багато

️Під час скандального візиту Володимира Зеленського минулого року на почесному диванчику обабіч Дональда Трампа сиділи: 

• віцепрезидент Джей Ді Венс (який тоді спровокував конфлікт), 

• держсекретар Марко Рубіо, 

• спецпосланець Стівв Віткофф (не раз помічений у заангажованості до Кремля).

Міністр фінансів Скотт Бессент, який відповідав за контроль санкцій, та голова Пентагону Піт Гегсет, що відповідає за військову складову, стояли за диваном, що підкреслювало відсутність пріоритету для Білого дому в питаннях санкцій чи військової співпраці.

І якщо тоді Венс та Рубіо сиділи за протоколом на дивані, то Бессент міг би запросто сидіти замість Віткоффа, якби на той час питання санкцій мало б якийсь інтерес чи шанс.

Але зараз на диванчику сиділи Рубіо, Бессент і Гегсет. Політична воля. Санкції. Оборона. Три напрямки, які найцікавіші Україні.

Провокативний віцепрезидент Венс відсутній ніби через перемовини з Ізраїлем, але ці події були розведені, і спочатку його очікували на перемовинах з Україною. Також на почесному дивані не знайшлося місця для Віткоффа.

Така розсадка не тільки підкреслює пріоритети перемовин, але й характер вилучення Венса. Неакцентування на Віткоффі (який би розповідав, що думають у Кремлі) підкреслює бажання Білого дому уникнути конфліктів і незручностей від людей, які скептичні до України.

Спроби Кремля вийти на діалог зі США напередодні візиту Зеленського

Пригадаймо, що зазвичай напередодні зустрічей української делегації з американцями у Кремлі завжди активізовують контакти під різним надуманим приводом, ініціюють телефонні розмови між Трампом і Володимиром Путіним тощо. Мета проста – змінити потенційну тональність зустрічі Білого дому з українською делегацією (навішати локшини).

Зараз Кремль спробував зробити те саме, але отримав з боку Білого дому контактом не Віткоффа чи Кушнера, а холодного Рубіо, який провів формальну зустріч у Манілі. Це згодом спровокувало Путіна на два дні гучних заяв про "поділ західних областей України".

Часто після топвізитів європейців чи української делегації після таких зустрічей починаються дзвінки Білого дому з Кремлем. Але зараз на запитання журналістів речник Пєсков відповів: "Наразі Вашингтон не має запиту на телефонну розмову президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Путіна".

Важливий сигнал з Сенату

Голосування в Сенаті: 86 сенаторів проголосували "за", 12 – "проти". Важливо саме, хто був проти. З 12 лише 1 республіканець проголосував проти – Ренд Пол, який славиться своїм скептичним ставленням до України.

Решта республіканців централізовано проголосували "за", що підкреслює як узгодженість, так і команду (тобто ніхто не непокоївся, що закон не сподобається Трампу, бо він узгоджений із ним і була команда голосувати).

Примітка: 11 голосів "проти" від демократів були не через те, що вони проти України чи тиску на Кремль, а через те, що закон розширює митні можливості Трампа, і вони вбачають в цьому небезпеку для власної держави.

Остаточний висновок про Лумер

Якщо місяць тому після першого її проукраїнського допису я висловив тезу, що це робота з МАГА-аудиторією зі спробою "чогось" (замір, як сприймають зміну), то тепер із впевненістю можна сказати, що так воно і є. 

Це повноцінна кампанія, яка завершилася напередодні голосування в Сенаті закликом Лумер разом із тим же P1-SUN, що й тримав Грем у руках, підтримати закон. Цей фрагмент і її слова знімають всі роздуми, що це було.

Чи зафіксуються зміни – покаже час. Поки Палата Представників у відпустці, то, очевидно, соціологи та партійні стратеги для Білого дому будуть оцінювати електоральні реакції на зміну і далі вирішувати – продовжувати шлях змін, чи заморожувати. Але станом на зараз попередньо простежується явна відмінність.