Визначальні обставини, які дозволяють виселити людину на вимогу власника будинку
Жінка через суд намагалася усунути перешкоди, які не давали їй користуватися житлом у Київській області. Як зазначила позивачка, в будинку, яким вона володіє, проживають люди без такого права. Жінка нібито не давала згоди на їхнє заселення й не має відповідних договорів. Про це йдеться в матеріалах справи №363/2788/25.
Дивіться також Верховний Суд пояснив, коли людину можна звинуватити в крадіжці: висновок став зразковим
Крім того що відповідачі самовільно заселилися до будинку, вони ще й не давали власниці доступу до житла, бо змінили всі замки.
Як з'ясувалося, відповідач володів землею, на якій збудовано будинок. При чому дім з'явився тоді, коли він перебував у шлюбі з матір'ю жінки, яка зараз хоче його виселити.
Але на час розгляду справи чоловік вже не був власником землі, бо її передали позивачці за договором дарування. Відповідно, право власності на вже збудований об'єкт жінка також оформила.
За словами відповідача, будинок він довго будував виключно за свої гроші. А заселився він туди законно як у своє єдине фактичне житло. Інші ж відповідачі живуть разом з ним, бо є членами сім'ї.
Йшлося також про те, що у відповідачів немає іншого житла, а самі вони мають складні життєві обставини.
Як з'ясував суд, між власницею будинку та тими, хто там проживає, був конфлікт. Проте справа розглядалася згідно з положеннями цивільного та житлового законодавства й практики Європейського суду з прав людини.
Так власниця будинку дійсно має право вимагати виселення людей, які заважають їй користуватися житлом. Але у цій справі виникає таке поняття як "домівка" – коли люди тривалий час проживають в будинку й має з ним зв'язок. Так право жити в будинку описує стаття 8 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Також суддя врахував, що відповідач – це батько власниці будинку. Поселився він в ньому ще до того, як жінка зареєструвала право власності на майно. Житло фактично використовувалося як сімейне.
Тобто, як ухвалити рішення про виселення чоловіка з будинку, то це буде неправильне втручання у право на повагу до житла. А от інші люди, крім чоловіка та позивачки, дійсно не мали права туди поселитися. Власник не надавав їм згоду й вони не є членами родини.
Тобто виселити за рішенням суду можна лише другого відповідача, бо він не має законних підстав там проживати. Тобто позов за цією справою задовольнити частково. Виселити чоловіка суд не дозволив. Проте рішення ще можна оскаржити в апеляції.
Фактично, право власності на житло не завжди дає право виселяти інших людей. Суд враховує не лише документи на майно, а й фактичні обставини проживання, сімейні зв'язки та право людини на повагу до її домівки. Тому навіть власник може зіткнутися з обмеженнями під час виселення мешканців.
Хто володіє землею, на якій збудовано житло?
Земельна ділянка під приватним будинком не завжди належить власнику будинку автоматично. Право власності на будинок і на землю під ним є окремими юридичними правами.
Якщо людина купує або успадковує житло, до неї може перейти право власності чи користування земельною ділянкою, але лише за умови належного оформлення документів.
Тому власникам приватних будинків радять перевіряти, чи зареєстрована земля в Державному земельному кадастрі та чи оформлені права на неї належним чином.