Про це пише "Главком".
Дивіться також У Межигір'ї пішов під воду корабель-ресторан Януковича
Через що виник скандал?
Конфлікт розпочався після відкриття нового закладу мережі "Татарка" в Одесі. У соцмережах користувачі почали активно обговорювати концепцію ресторану, його назву та використання кримськотатарської тематики.
За словами коментаторів, демонстрація культури та меню ресторану має зневажливе ставлення до кримськотатарської культури.
"У мене завжди питання до ваших закладів, "Татарка, Кримська кухня", але в кримських татар немає в раціоні свинини через релігійні погляди. У вас в меню воно є. Це вже інша кухня або інша назва. Це не етично. Поки весь цивілізований світ бореться за захист корінних народів та деколонізацію, в Україні розквітає свій, внутрішній "гастрономічний колоніалізм". Неносії культури, великі ресторанні мережі та бізнесмени без жодного кримськотатарського коріння беруть наше ім’я, наші страви, загортають їх у дешеву обгортку шароварщини та заробляють на цьому мільйони", – написала одна з коментаторок.
Під час дискусії власник мережі Володимир Бірюков вступив у суперечку з критиками.
Чекаємо з нетерпінням весь народ. Готуйтеся до депортації,
– заявив бізнесмен.
Висловлювання бізнесмена про кримських татар / Скриншот із соцмереж
Саме його висловлювання і викликали найбільший резонанс та стали предметом гострої суспільної реакції.
Як відреагували представники кримськотатарського народу?
Історія швидко набула широкого розголосу та вийшла за межі локального конфлікту в соцмережах. До обговорення долучилися громадські діячі, журналісти та представники кримськотатарської спільноти.
Зокрема, ситуацію прокоментував глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
В українському суспільстві, яке вже протягом дванадцяти років ціною великих людських та матеріальних втрат протистоїть російській агресії, такі погрози є неприпустимими. Сьогодні, коли Крим – невіддільна частина Української держави та Батьківщина корінного кримськотатарського народу – перебуває під російською окупацією, де щоденно відбуваються репресії та переслідування кримських татар та етнічних українців, погрози новими "депортаціями" мають бути безжально покарані у повній відповідності до національного законодавства України. Так і буде, не сумнівайтеся. Ми нікому не дозволимо глумитися над пам'яттю жертв геноциду кримськотатарського народу, а тим паче – погрожувати його повторенням, – написав він.
Український журналіст кримськотатарського походження Айдер Муждабаєв також відреагував на висловлювання Володимира Бірюкова.
Він звернувся до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора із закликом дати правову оцінку цим заявам і розглянути можливість відкриття провадження за статтею про розпалювання національної ворожнечі. На його думку, такі висловлювання можуть містити ознаки публічних закликів до повторення депортації кримськотатарського народу.
Що було далі?
Після хвилі критики Володимир Бірюков оприлюднив відеозвернення, у якому перепросив за свої слова та заявив, що не мав наміру образити кримських татар.
За словами підприємця, його висловлювання були емоційною реакцією під час дискусії та не відображають його справжнього ставлення до кримськотатарського народу.
"Я хочу попросити вибачення у всіх, кого могли образити мої слова. Я з повагою ставлюся до кримськотатарського народу та його історії. Мені прикро, що мої висловлювання викликали таку реакцію", – заявив Бірюков.
Він також наголосив, що не підтримує будь-які прояви дискримінації та поважає право людей на власну думку.
Однак навіть після публічного вибачення дискусія навколо ситуації не припинилася. Частина користувачів вважає, що вибачення були необхідним кроком, тоді як інші переконані, що подібні заяви взагалі не повинні звучати у публічному просторі.
Що треба знати про депортацію кримських татар?
Депортація кримських татар стала одним із найтрагічніших злочинів радянського режиму проти цілого народу. За наказом Йосипа Сталіна у період з 18 по 21 травня 1944 року радянська влада примусово виселила з Криму майже весь кримськотатарський народ.
Офіційною підставою для депортації влада назвала нібито "масову зраду батьківщини" під час Другої світової війни. Однак історики та правозахисники наголошують, що ці звинувачення були колективним покаранням і не мали належних доказів.
За різними оцінками, з Криму було виселено понад 190 тисяч людей. Їх перевозили у товарних вагонах до віддалених регіонів тодішнього СРСР, зокрема до Узбекистану, Казахстану та районів Сибіру. Дорога тривала тижнями, а люди перебували в надзвичайно важких умовах без достатньої кількості їжі, води та медичної допомоги. Тисячі кримських татар загинули під час транспортування або в перші роки життя на засланні через голод, хвороби та важкі умови праці.
Повернутися на батьківщину більшість із них змогла лише через десятиліття після депортації. У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. Щороку 18 травня в Україні вшановують пам'ять жертв цього злочину.