В Золотому посеред луганських полів височіє елеватор, де сидить коригувальник вогню терористів. З оглядової точки українські рубежі – як на долоні. Учора, 3 березня, на наші позиції "прилетіло" зо два десятки мін.
Ворог підсилюється останнім часом. Конвої заходять до них з гуманітаркою. Привозять їм зброю, боєприпаси. Людей привозять останнім часом багато. Ось останній випадок був. Товариш наш загинув першого числа,
– сказав військовослужбовець 24-ої ОМБр на позивний "Коржик".
Боєць Володимир Пірус загинув просто в автівці, яка досі лишається посеред поля. Адже підходити до неї небезпечно: все прострілюється.
Пішла відлига, болото, вода. Ця грязюка. Машину розвернуло, і він не міг виїхати. Він підійшов і попросив, щоб йому там покерували, аби виїхати. І коли він знов сів в машину, завів двигун, в той час прилетів птур. Тобто машина якийсь час стояла, по ній прицілились і тільки чекали, коли підійдуть люди,
– розповів військовослужбовець 24-ої ОМБр на позивний "Кац".
Тоді ще один військовий зазнав поранень. А тіло Володимира Піруса не могли забрати до сутінків через обстріли. У нього залишилось двоє дітей та дружина.
Також на ділянці фронту біля Золотого терористи влаштували полювання за українською технікою. Ще за два тижні до знищення джипа бойовики спробували підбити українську БМП. Втім, в них нічого не вийшло. А гатять терористи з відстані близько двох кілометрів.
До слова, тепер для ворога місце смерті українського воїна – ще один орієнтир для обстрілів. Як і яскраво помаранчеві дахи будинків. Туди міни прилітають регулярно.
Читайте також: В "Укрзалізниці" заявили, що блокаду на Луганщині знято, у штабі – спростовують