Увесь Великдень іудеям категорично заборонено їсти будь-які страви із борошна, окрім маци. А в окремі дні також не можна користуватися жодними благами прогресу, наприклад, їздити у транспорті, говорити по телефону і навіть вмикати електроенергією. У Львові нині мешкає майже три тисячі євреїв. Хоч Великдень - свято сімейне, святкують його усією общиною.
"Після 70 років комунізму, українські євреї були відірвані від общини, не кожен уже пам’ятає традиції, обов’язкові ритуали, пов’язані зі столом. А в нас з цим дуже строго. Тому останнім часом ми робимо таку сімейну обстановку у самій синагозі", - каже дружина головного рабина Львова Сара Балд.
На святкову трапезу, яка розпочинається одразу після заходу сонця, запросили з півтори сотні львівських євреїв. При синагозі є своя кухня і троє кухарів, які й мають нагодувати гостей.
Єврейський Великодній стіл не дуже відрізняється від того, що звикли їсти на Пасху православні українці. Страви схожі, але вимоги до їхнього приготування - зовсім інші. Не усі пасхальні продукти євреї можуть купити на ринку. Наприклад, м`ясо має бути заготовлене у спеціальний спосіб, так щоб на ньому не залишилося жодної краплі крові. На Песах євреї їдять тільки кошерні страви.
Паску, до якої звикли українці, євреям заміняє маца. Історія цієї випічки пов’язана із звільненням євреїв з єгипетського рабства. Поспіхом покидаючи країну пірамід, вони не встигли заквасити тіста і напекли прісних паляниць. Відтак, тільки їх і їдять на Великдень. На цьогорічні свята у Львові запаслися аж тонною маци. Щоправда, тут її не випікають, а везуть чи то з Києва, чи то навіть з Ізраїлю.