Суддя Лариса Гольник добре відома в Україні та закордоном через активну позицію, відстоювання незалежності судової влади та викриття корупції. Водночас Павло Вовк відомий через зворотне.
До теми Не побоялась: суддя Волкова зменшила покарання неповнолітньому
Власне Фундація DEJURE нагороджувала пані Ларису відзнакою "Честь тижня" декілька разів. Глядачі через онлайн-голосування присудили їй номінацію "Честь 2018 року".
Для тих, хто ще не знайомий з історією судді, коротко нагадаю.
Що відомо про Гольник
В травні 2014 року Гольник розглядала справу про корупційне правопорушення мера Полтави Олександра Мамая, який, попри конфлікт інтересів, допоміг своїй падчерці отримати кілька земельних ділянок.
Лариса Гольник / Фото "Дзеркала тижня"
Через розгляд цієї справи та свідчення про пропозицію хабаря на Гольник посипалась низка незгод. Мамай, його адвокат Ковжога, та навіть голова суду, в якому працювала Гольник, тиснули на неї через публічні заяви, позови та кримінальні провадження.
За їхньої ініціативи проти судді було порушено 12 кримінальних проваджень. Все для того, щоб підірвати довіру до неї як свідка у корупційній справі, або й взагалі змусити замовкнути.
Та суддя продовжувала писати про цю історію у соціальних мережах, про неї говорили і ЗМІ. Наприклад, у своїй статті на "Українській правді" – "Слово до колег. З нагоди ХIV позачергового з'їзду суддів України" – Гольник детально описала методи тиску на неї.
Тиск на суддю
Зокрема про те, як Олександр Ковжога в присутності свідків погрожував їй: "Якщо не хочеш по-хорошому, пожалкуєш!". Та як він звинувачував суддю та чоловіка в шахрайських діях.
Ці звинувачення Гольник в статті назвала маразматичними, а самого Ковжогу не борцем з корупцією, а "рішалою".
Це йому, звісно, не сподобалась, тож адвокат пішов за прикладом більш одіозного і впливового адвоката Андрія Портнова, який часто під виглядом захисту честі, гідності і ділової репутації, через суди обмежує свободу слова.
Ковжога подав позов до суду на Гольник та "Українську правду" з вимогою спростувати інформацію та стягнути моральну шкоду. Такі безпідставні позови не мали б перспективи в судах здорової людини. Та в умовах корумпованої судової системи, Портнову часто вдавалось отримати рішення на свою користь.
Такі позови є небезпечними не лише для свободи слова і демократії. Вони виснажують відповідачів, відвертають їх від громадської діяльності, моніторингу роботи політиків та спустошують гаманець, адже постійна судова тяганина потребує значних ресурсів на послуги адвокатів.
Зверніть увагу "Вовча команда": у Печерському суді виносять незаконні рішення на користь глави ОАСКу
Механізм захисту
Проте, від таких зловживань є один механізму захисту – зробити так, щоб недоброчесному позивачеві було надто дорого судитись. Наприклад, через стягнення з нього всіх судових витрат відповідача. І таку можливість передбачено Цивільним кодексом.
Тож Гольник попросила суд, а той зобов'язав Ковжогу внести 50 тисяч гривень на компенсацію майбутніх витрат на юридичні послуги на депозитний рахунок суду.
Розуміючи, що справу він може не виграти, і цю кругленьку суму він втратить, адвокат дав задню – попросив залишити позов без розгляду.
Та Гольник вже понесла майже 47 тисяч гривень витрат. Тож в січні 2019 року вона звернулась до місцевого суду з вимогою стягнути їх з адвоката.
Рішення суду
Справа дійшла до Верховного суду і була направлена на повторний розгляд. І ось, після тривалої судової тяганини, Полтавський апеляційний суд прийняв остаточне рішення у справі на користь Гольник.
Судді Кривчун, Бондаревська та Дряниця, проаналізувавши всі матеріали і докази у справі, дійшли висновку, що позов Ковжоги був безпідставним. Вирішили компенсувати їй всі витрати на послуги адвоката, сплачений судовий збір та навіть втрачений заробіток її представника, який був відірваний від своєї роботи через участь в судовому засіданні.
Судді своїм рішенням дали сигнал кожному, хто намагається тиснути на активістів та вимотувати їх через судову тяганину, що їм це може дорого коштувати.
Нагадаю, що на Гольник крім адвоката Мамая тиснула і Вища рада правосуддя. Притягнула її до дисциплінарної відповідальності за пост щодо повторного обрання Струкова головою суду. Тоді Гольник порівняла поведінку суддів із поведінкою овець.
Дисциплінарне стягнення хоч і було скасовано пізніше Верховним судом, виконали своє головне завдання – не дати Гольник ефективно боротись з корупцією. Через дисциплінарне стягнення її не допустили до участі в конкурсі до Антикорсуду.
Скандальний Вовк
За більш кричущі пости, які дійсно підривають авторитет судової влади та антикорупційних органів Вища рада правосуддя відмовляється карати голову Окружного адмінсуду міста Києва.
В квітні коли НАБУ проводило обшуки в офісі Павла Вовка по справі про захоплення судової влади, він у фейсбуці назвав агентство "цирковим правопорушним органом".
Ображений Вовк написав ще один пост, назвавши керівника та детективів НАБУ одіозними, а рішення Антикорсуду щодо примусового приводу "незаконними" та "злочинними".
Павло Вовк / Фото "Новинарні"
Юристи Фундації DEJURE подали дисциплінарні скарги на Вовка за неетичні висловлювання у соціальних мережах, що завдають шкоди авторитету правосуддя.
Читайте також Судова реформа під загрозою: хто відповідальний за конституційну кризу в Україні
Такі пости прямо заборонені Кодексом суддівської етики. В обох випадках члени Вищої ради правосуддя доповідачі Краснощокова та Говоруха не побачили підстав для відкриття провадження, а члени дисциплінарних палат ці пропозиції підтримали.
У ВРП вирішили, що висловлювання некоректні, але це пости у фейсбуці, які не є офіційним спілкуванням, а отже порушень з боку суддів немає.
Подвійні стандарти
Цікаво, що зовсім іншої думки член ВРП Олег Прудивус. Цього тижня він побачив проблеми в публікаціях судді у фейсбуці. Щоправда, іншої судді – Лариси Гольник.
Щодо Гольник подав нову дисциплінарну скаргу чоловік, який її "медіабулить". Дисциплінарна палата вирішила, що Гольник порушила суддівську етику, але немає доказів, що це завдає шкоди авторитету правосуддя, а тому провадження треба закрити.
Принагідно вітаємо з прийняттям закону №5068, який передбачає перевірку членів ВРП на доброчесність. Ми в Фундації DEJURE будемо пильно стежити за реалізацією цього закону та не дамо жодному недоброчесному залишитись у Вищій раді правосуддя.