Політолог Ігор Рейтерович в ефірі 24 Каналу пояснив, чому вважає таку вимогу абсурдною і небезпечною для самого принципу європейської інтеграції. Він також розповів, як Києву варто реагувати, щоб історичні претензії окремих польських політиків не перетворилися на реальну перешкоду на шляху до ЄС.

Чому вимога Польщі абсурдна?

Першою проблемою такої вимоги є сам історичний контекст. У 1943 – 1944 роках незалежної держави Україна не існувало, а Українська РСР не мала прямого стосунку до формувань, які брали участь у польсько-українському протистоянні. Більше того, значна частина майбутніх учасників УПА до 1939 року була громадянами Польщі, зокрема Степан Бандера, а дехто народився ще в Австро-Угорській імперії.

За такою логікою поляки можуть сказати, що Богдан Хмельницький теж займався геноцидом поляків під час визвольної війни. Це ж абсурд. Такими категоріями судити історичні події не можна,
– наголосив Рейтерович.

Не менш складною є спроба представити Волинську трагедію винятково як злочин однієї сторони. За наведеними політологом оцінками, під час тих подій загинули близько 20 тисяч українців. Навіть якщо польських жертв було більше, це не дозволяє применшувати українські втрати чи залишати поза увагою насильство проти українського населення.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Те, що поляків загинуло більше, абсолютно не означає, що провину за це несе виключно одна сторона. Україна так само може сказати: визнайте дії Армії Крайової в окремих українських селах геноцидом, адже ми прекрасно знаємо, що там відбувалося,
– пояснив політолог.

У польсько-українському конфлікті того періоду були й каральні акції польських формувань проти українських сіл, під час яких гинули цивільні, зокрема жінки та діти. Вимога від сучасної України прийняти лише одну оцінку цих подій не враховує всієї складності та взаємного характеру тогочасного насильства.

Історичні суперечки не мають блокувати вступ до ЄС

Пов'язувати вступ України до Європейського Союзу з визнанням польської оцінки Волинської трагедії Рейтерович вважає окремою проблемою. За його словами, в історії розширення ЄС не було практики, коли одна держава ставила іншій умовою врегулювання давніх історичних суперечок. Європейський Союз створювався як політичне та економічне об'єднання, а не майданчик для взаємних претензій за події минулого.

У Європі було безліч конфліктів, і майже кожна країна могла б висувати сусідам історичні чи територіальні претензії. Але це не означає, що такі питання треба прив'язувати до членства в Європейському Союзі,
– пояснив політолог.

Як приклад він навів події після Мюнхенської угоди, коли Польща також зайняла частину території Чехословаччини. Сьогодні Прага не використовує цей епізод як інструмент тиску на Варшаву всередині ЄС. За такою ж логікою і польсько-українські історичні суперечки не мають перетворюватися на умову євроінтеграції.

Керівництво Європейського Союзу повинно нагадати Польщі, що вона може висувати Україні вимоги політичного, економічного чи соціального характеру, але не вимагати від неї визнання польської точки зору на історичні події,
– наголосив Рейтерович.

Україні, на його думку, варто вже зараз підняти це питання перед інституціями ЄС, але робити це обережно, щоб не загострювати суперечку з Варшавою. Така розмова має заздалегідь окреслити межу між вимогами, пов'язаними з членством у ЄС, та історичними питаннями, які не повинні стати інструментом блокування української інтеграції.

Рейтерович назвав абсурдною вимогу Польщі до України: дивіться відео