Через спалення Корану: процес вступу Швеції до НАТО призупинився

Після цієї заяви процес вступу до Альянсу для цієї держави й справді тимчасово призупинився. Про це розповів міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем.

Цікаво Спалив Корани: загострення відносин між Туреччиною і Швецією спровокував фанат Кремля

Швеція сподівається на вступ у 2023 році

Він повідомив, що Туреччина призупинила тристоронні переговори зі Швецією та Фінляндією про ратифікацію їхніх заявок на членство в НАТО та заявила, що говорити про це безглуздо. 

Однак попри позицію Анкари, Більстрем вважає, що процес вступу до НАТО не зупинився повністю. Тому шведський уряд має намір й надалі продовжувати виконувати меморандум, який існує між цими трьома державами. Ба більше, Стокгольм дуже близький до виконання всіх пунктів, що містяться в угоді.

Міністр закордонних справ наголосив, що уряд його країни сподівається, що Швеція зможе приєднатися до НАТО вже в липні 2023 року. Однак вирішувати, коли ратифікувати угоду, повинна саме Туреччина. 

Що призвело до загострення відносин

11 січня у Стокгольмі відбулася провокативна акція проти Туреччини, на якій курдська організація "Комітет Рожави" поблизу мерії Стокгольма повісила догори дриґом опудало. Воно символізувало президента Туреччини Реджепа Ердогана. Під час акції її організатори назвали Ердогана диктатором та закликали його піти у відставку.

Така витівка мала вплив на відносини двох країн. Туреччина тоді підкреслила, що очікує на співпрацю й вимагає встановити винних в інциденті, а МЗС країни вручило Анкари послу Швеції Стаффану Херрстрьому. Саме тоді вперше у 2023 році глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу закликав Стокгольм "визначитися", та наголосив, що "терористична організація "мінує" шлях Швеції до НАТО".

Через 10 днів у Стокгольмі відбулася ще одна акція протесту. Цього разу організатори акції, зокрема, виступали проти шляху Швеції до НАТО. Саме під час неї лідер данської ультраправої політичної партії "Жорстка лінія" спалив примірник Корану. 

Зазначимо, що на думку експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, у цій акції президент Туреччини побачив інформаційний привід, щоб знову "виторгувати" собі певні преференції. "Як він це зробив попереднього разу, коли виторгував у Фінляндії та Швеції поступки з питання курдів і визнання їх терористами. І тому він зрозумів, що з такою прямою провокацією миритися не можна", – наголосив він.