Російські військові в жовтні пішли в широкий наступ практично всім східним фронтом, та ключовим напрямком удару стала Авдіївка на Донеччині. Як наслідок, російські втрати за дуже короткий період зросли в декілька разів.

Загалом за майже 2 роки повномасштабної російсько-української війни було декілька етапів, коли російські втрати відчутно зростали. Чого Росії коштує наступ на Авдіївку та коли ворог вже зазнавав схожих втрат – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Варте уваги Втратили майже 2 батальйони за тиждень: чому росіяни пруть на Лимансько-Куп'янському напрямку

Ще наприкінці вересня російські військові пішли в наступ широким фронтом – від Куп'янська Харківської області до Лиману на Донеччині. Основні свої зусилля ворог концентрував у районі Макіївки Луганської області, але зазнав суттєвих втрат. Втім, вони зовсім неспівмірні з тим, що було далі.

Так і не зумівши перехопити ініціативу й скориставшись відволіканням уваги, російські військові в середині жовтня розпочали масштабні штурми Авдіївки. На цю ділянку ворог вже давно мав свої плани, але через понад півтора року повномасштабної війни місто так і залишається неприступним для росіян.

Загалом від початку штурмів Авдіївки щодобові втрати ворога зросли у 2 – 3 рази:

  • 10 жовтня – 820 знищених ворогів,
  • 11 жовтня – 990,
  • 12 жовтня – 1 тисяча 30,
  • 13 жовтня – 970,
  • 14 жовтня – 880,
  • 15 жовтня – 860,
  • 16 жовтня – 800,
  • 19 жовтня – 1 тисяча 380,
  • 20 жовтня – 790,
  • 21 жовтня – 980,
  • 22 жовтня – 870,
  • 23 жовтня – 810,
  • 24 жовтня – 800,
  • 25 жовтня – 810.

Протягом останніх двох тижнів лише двічі росіяни втратили менш як 700 своїх бійців за одну добу – 17 та 18 жовтня. У всі інші дні ворог постійно побивав рекорди утилізації свого війська, втрачаючи півтора-два батальйони за день. Крім самих бойовиків, росіяни за трохи більш як 2 тижні також зазнали й чисельних втрат у техніці:

  • танків – 322,
  • бойових броньованих машин – 586,
  • артилерійських систем – 432,
  • реактивних систем залпового вогню – 26,
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 382,
  • спеціальної техніки – 49.

Левову частку як живої сили, так і техніки ворог втратив під час своїх спроб захопити Авдіївку. Як показує історія російсько-української війни, втрати росіян постійно зростають в геометричній прогресії, коли вони намагаються активно наступати, або ж коли в наступ ідуть українські війська. Пропонуємо згадати схожі випадки.

Кадри знищення ворога під Авдіївкою: дивіться відео

Звісно ж, найбільших втрат Росія зазнала в перші дні повномасштабного вторгнення після 24 лютого 2022 року. На це було декілька причин. По-перше, українське військо тоді повністю складалося з професійних військових, а по-друге, це наслідок тактики Генштабу ЗСУ, який прагнув випустити з ворога "якомога більше крові", щоб той відмовився від більшості своїх цілей.

Як ми пам'ятаємо, ця тактика себе виправдала. Росіяни одразу ж почали зазнавати колосальних втрат і, як наслідок, через місяць були змушені втікати з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Пропонуємо повернутися в ті часи й пригадати, якими були російські втрати:

  • 24 лютого – 1 тисяча 800 знищених ворогів,
  • 25 лютого – 1 тисяча 200,
  • 2 березня – 3 тисячі 160,
  • 5 березня – понад 1 тисяча,
  • 7 березня – понад 1 тисяча.

Українським військовим вдалося повністю звільнити Київську область 2 квітня 2022 року. Чернігівська та Сумська області офіційно були звільнені 8 квітня того ж року. На цей час за менш як півтора місяця активних боїв росіяни вже втратили:

  • особового складу – приблизно 19 тисяч осіб,
  • танків – 700 одиниць,
  • бойових броньованих машин – 1 тисяча 891,
  • артилерійських систем – 333,
  • реактивних систем залпового вогню – 108,
  • засобів протиповітряної оборони – 55,
  • літаків – 150,
  • вертольотів – 135,
  • автомобільної техніки – 1 тисяча 361.

Вже на той час втрати Росії були співмірними з середньостатистичною європейською армією. Наприклад, вони майже дорівнювали цілій армії Норвегії або трьом арміям Латвії.

Після втечі з Півночі України російська армія змогла дещо нормалізувати обстановку й навіть протягом наступних місяців володіла ініціативою на Донбасі. Протягом цих місяців її втрати становили:

  • квітень 2022 року – 5 тисяч 800 військових (в середньому 193 військових щодня),
  • травень – 7 тисяч 200 (232 – щодня),
  • червень – 5 тисяч 50 (168 – щодня),
  • липень – 5 тисяч 280 (170 – щодня),
  • серпень – 7 тисяч 320 (236 – щодня).

Такою ситуація була до кінця літа. Завдяки застосуванню тактики "вогняного валу" росіяни навіть змогли захопити Сєвєродонецьк і Лисичанськ, мінімізувавши власні втрати. Втім, вже восени ініціативу перехопили українські військові.

Варте уваги Як 8 Ізраїлів і 3 Хорватії: яка частина України замінована та скільки часу піде на розмінування

На початку вересня 2022 року розпочалася блискавична контрнаступальна операція Сил оборони України в Харківській області, якої не очікували ні вороги, ні українці, ні навіть велика частина українських військових.

Нашим бійцям вдалося не лише застати зненацька ворога й завдати йому потужного удару, а й звільнити майже всю Харківську область та частину Донецької. У цей час також в рази зросла кількість російських втрат:

  • 7 вересня 2022 року – 640 знищених ворогів,
  • 8 вересня – 650,
  • 22 вересня – 550,
  • 26 вересня – 550,
  • 29 вересня – 500,
  • 30 вересня – 530,
  • 1 жовтня – 500.

Хоча ці втрати ворога були не настільки нищівними, як у перші дні повномасштабного вторгнення, вони удвічі, а то й утричі перевищували середньостатистичні російські втрати протягом другої половини весни – літа 2022 року.

Ба більше, з початку Харківської операції у вересні 2022 року й до звільнення Лимана 2 жовтня росіяни так само зазнали й чисельних втрат у техніці:

  • танків – 383 одиниці,
  • бойових броньованих машин – 646,
  • артилерійських систем – 290,
  • реактивних систем залпового вогню – 51,
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 572,
  • спеціальної техніки – 27.

Найприємнішим у цій ситуації було те, що значна частина з цієї техніки дісталася українським військовим як трофеї. Український наступ був настільки несподіваним для росіян, що ті просто лишали техніку, втікаючи з міст і сіл, які досі були окупованими.

Саме Харківська операція була чи не ключовим переломним моментом російсько-української війни. Через суттєві втрати на полі бою Кремлю довелося оголошувати "часткову мобілізацію", а після цієї операції втрати ворога почали зростати надстрімкими темпами.

Трофеї ЗСУ після звільнення Харківщини: дивіться відео

Навіть після звільнення Харківської області та Лимана Сили оборони України не зупинилися ні на день. Одразу ж після цього ще більш активними темпами почалася робота для звільнення Херсона.

Далекобійна артилерія перерізала логістичні шляхи ворога, а українська піхота "косила" ворогів на підступах до окупованого обласного центру. Протягом жовтня – листопада 2022 року знову відчутно зросли цифри втрат росіян:

  • 13 жовтня 2022 року – 500 знищених ворогів,
  • 17 жовтня – 530,
  • 28 жовтня – 550,
  • 29 жовтня – 950,
  • 30 жовтня – 620,
  • 31 жовтня – 650,
  • 1 листопада – 800,
  • 2 листопада – 730,
  • 3 листопада – 840,
  • 7 листопада – 710,
  • 8 листопада – 780,
  • 9 листопада – 740,
  • 10 листопада – 710,
  • 11 листопада – 810.

Відчуваючи власну неспроможність стримувати український наступ, російське командування схвалило рішення про виведення військ з Херсона. Це відбулося протягом 9 – 11 листопада.

На жаль, цього разу втеча російських військ була значно краще спланованою, ніж на Харківщині. Тому російські військові більшість техніки захопили разом з собою. Випадки отримання бойових трофеїв українськими військами були хіба що поодинокими.

Херсонці зустріли ЗСУ після звільнення: дивіться відео

Вже в грудні 2022 року, намагаючись повернути собі ініціативу та користуючись втомою українських сил після двох масштабних операцій, російське командування задекларувало своєю ціллю "асвабаждєніє" Бахмута, який вони називають "Артьомовском".

За масштабами цей наступ можна порівняти хіба що з першими тижнями повномасштабного вторгнення. Це відобразилося й у різкому зростанні чисельності російських втрат вже в перший місяць штурмових дій:

  • 13 грудня 2022 року – 740 знищених ворогів,
  • 15 грудня 2022 – 680,
  • 21 грудня 2022 – 660,
  • 28 грудня 2022 – 790,
  • 29 грудня 2022 – 690,
  • 30 грудня 2022 – 710,
  • 31 грудня 2022 – 760.

Разом з загостренням боїв за Бахмут ще більше втрати росіян зросли протягом січня – лютого. Ліквідація по півтора, а іноді й два ворожих батальйони на день стала майже що звичайним явищем:

  • 4 січня 2023 року – 810 знищених ворогів,
  • 16 січня – 870,
  • 17 січня – 820,
  • 20 січня – 860,
  • 24 січня – 910,
  • 26 січня – 850,
  • 27 січня – 800,
  • 30 січня – 850,
  • 31 січня – 920,
  • 2 лютого – 840,
  • 5 лютого – 870,
  • 6 лютого – 1 тисяча 30,
  • 7 лютого – 910,
  • 8 лютого – 910,
  • 10 лютого – 1 тисяча 140,
  • 11 лютого – 900,
  • 16 лютого – 800,
  • 17 лютого – 1 тисяча 10,
  • 19 лютого – 820,
  • 23 лютого – 970.

Та справжньою кульмінацією боїв за Бахмут став березень. Українському командуванню тоді довелося підтягнути резерви, щоб втримати логістичні маршрути до міста й не дозволити його оточити. Це знову ж таки позначилося на зростанню російських втрат:

  • 3 березня 2023 року – 820 знищених ворогів,
  • 4 березня – 930,
  • 6 березня – 1 тисяча 60,
  • 9 березня – 870,
  • 10 березня – 1 тисяча 10,
  • 11 березня – 1 тисяча 90,
  • 14 березня – 980,
  • 15 березня – 1 тисяча 40,
  • 17 березня – 880,
  • 20 березня – 960,
  • 21 березня – 920,
  • 23 березня – 1 тисяча 20.

Загалом же березень 2023 року поки що залишається рекордним місяцем за кількістю знищених ворогів за увесь час повномасштабної війни. Протягом березня українські сили знищили 24 тисячі 100 російських військових.

Варто також зауважити, що під час зимової наступальної кампанії ворога росіян знищували не лише в районі Бахмута. Так само ми пам'ятаємо провальний наступ росіян на Вугледар, а також і спроби наступати на ту ж саму Авдіївку. Не стихав фронт і на решті напрямків.

До слова, протягом грудня 2022 – березня 2023 року, поки тривав російський наступ, ворог загалом втратив 84 тисячі 460 своїх солдатів і буквально тисячі одиниць техніки:

  • танків – 702,
  • бойових броньованих машин – 1 тисяча 103,
  • артилерійських систем – 782,
  • реактивних систем залпового вогню – 132,
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 1 тисяча 73,
  • спеціальної техніки – 133.

знищена техніка росіян
Знищена російська техніка під Вугледаром / Кадр з відео 72 ОМБр

Відносно "спокійно" на фронті було протягом квітня 2023 року. У цей час російські війська вже розбили свій наступальний потенціал об оборону Бахмута, а українські військові завершували підготовку з новою технікою, переданою нам партнерами.

Після завершення цієї підготовки розпочалась українська наступальна кампанія. Вже звично в цей час знову відчутно зросла кількість російських втрат:

  • 11 травня 2023 року – 750 знищених ворогів,
  • 20 травня – 730,
  • 21 травня – 720,
  • 5 червня – 800,
  • 6 червня – 880,
  • 7 червня – 730,
  • 8 червня – 1 тисяча 10,
  • 9 червня – 890,
  • 10 червня – 980,
  • 19 червня – 1 тисяча 10,
  • 24 червня – 720,
  • 25 червня – 950,
  • 27 червня – 930,
  • 1 липня – 790,
  • 3 липня – 770,
  • 17 липня – 710.

Однією з ключових особливостей українського наступу стало масове знищення російської артилерії. Темпи цього явища зросли в середньому у 2 – 4 рази, якщо порівнювати з попередніми місяцями повномасштабного вторгнення:

  • травень 2023 року – 553 знищені артилерійські системи ворога,
  • червень – 688 артилерійських систем,
  • липень – 677 артилерійських систем,
  • серпень – 691 артилерійська система,
  • вересень – 947 артилерійських систем.

Для порівняння, за попередні 14 місяців українські військові щомісяця знищували в середньому 210 ворожих артилерійських систем.

У жовтні 2023 року український наступ не зупинився – поступове просування українських військ досі триває на Запоріжжі та на південному фланзі Бахмута. Втім, ворог усіма силами намагається перехопити ініціативу. Тож ми вже бачили спроби наступати в районі Куп'янська та Лимана, а нині росіяни пруть на Авдіївку та на північному фланзі Бахмута.

Часткові успіхи у ворога справді є, але даються вони йому великою ціною. Так само величезну ціну платять й українські захисники, які намагаються стримувати навалу росіян.

Зважаючи на наведені вище показники знищення ворожої армії, логічним буде запитання про те, чи достатніми вони є для того, щоб знекровити ворога й позбавити його можливості наступати далі. Що ж, порахуймо.

Нещодавно представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов розповів, що російське керівництво спроможне щомісяця мобілізувати понад 20 тисяч нових військових на війну проти України.

Наразі Кремль утримує на окупованій частині України понад 400 тисяч солдатів,
– заявив Андрій Юсов.

Отже, щоб нівелювали результати прихованої мобілізації Кремлем, українським військовим потрібно щомісяця знищувати понад 20 тисяч ворожих військових. Поки що за 20 місяців повномасштабної війни це вдалося зробити лише тричі:

  • січень 2023 року – 21 тисяча 700 знищених ворогів,
  • лютий 2023 року – 21 тисяча 470,
  • березень 2023 року – 24 тисячі 100.

Зважаючи, що наступ росіян на Авдіївку триває, а російська армія щодня втрачає по півтора батальйону, дуже ймовірно, що й до кінця жовтня також вдасться знищити понад 20 тисяч російських військових.

Втім, дуже важливо, щоб ворог зазнавав масштабних втрат не лише в наступі, а й під час своєї оборони. У цьому українським військам можуть допомагати сучасна бронетехніка, далекобійні системи, авіація чи системи БпЛА. Поки що з 5 рекордних за кількістю знищення росіян днів 3 припадають на перші тижні повномасштабної війни:

  • 3 тисячі 160 знищених ворогів – 2 березня 2022 року,
  • 1 тисяча 800 – 24 лютого 2022 року,
  • 1 тисяча 380 – 19 жовтня 2023 року,
  • 1 тисяча 200 – 25 лютого 2022 року,
  • 1 тисяча 140 – 10 лютого 2023 року.