Відсутність Starlink для розвідки їм компенсує Китай. Про це пише Анатолій Амелін.
Які цілі в переліку росіян?
Жодного об'єкта називати не буду, експерти в курсі. А от типи назву – бо вся суть саме в типах. І з цим можна зрозуміти їхню логіку дій.
Що в переліку:
- електричні підстанції. Не магістральні вузли, а розподільчі – ті, що живлять ваш квартал;
- залізничні вузли з тяговими підстанціями. Колію лагодять за добу. Знеструмлену тягу – ні;
- газовидобуток і установки підготовки газу. Акурат перед опалювальним сезоном;
- аеродроми. Саме глибокого тилу, не прифронтові;
- місця виробництва і складання безпілотників;
- міські водоканали та греблі.
Спершу застереження, без якого далі може бути паніка. Каталог цілей – це не план ударів, а пріоритизація: широкі масиви зйомки, вужчий пул "ймовірних, планів ураження" і короткий список із координатами.
Понад 84% переліку цілей росіян – енергетика і транспорт. На все військове разом (арсенали, полігони, аеродроми, заводи) припадає близько 15%. Цей перелік – не полювання на армію. Це полювання терористів на життя українців.
Що саме змінилося у стратегії Росії?
Три роки вони били по генерації. Станцій мало, їх видно з космосу, і ми навчилися прикривати їх бетоном. Тепер противник іде туди, де бетону не буде ніколи. Підстанцій потужністю 110 кіловат – тисячі, прикрити всі неможливо.
Цієї зими дрони застосовували масовано проти розподільчих підстанцій, а удари повторювали, коли починався ремонт. Вдумайтеся в цю деталь. Вони б'ють не по обладнанню. Вони б'ють по потенційному ремонту.
За липень 2026 року наша ППО збила 87% дронів – це українські рішення, не донорські. Але ворог перейшов на реактивні безпілотники, які збивати важче. З балістикою ситуація набагато гірша: 29 збитих зі 195. П'ятнадцять відсотків. 6 липня – збито 0 із 29 ракет.
Запас PAC-3 MSE, як кажуть, вичерпано: іранська кампанія з'їла половину арсеналу США, а постачання нам знизилось втричі. Patriot – єдина система, здатна працювати по балістиці. Системи в нас є. Ракет, як бачимо, немає.
Чотири роки ударів по нашому тилу не зрушили фронт ні на кілометр. Оборонно-промисловий комплекс не зупинили. Отже, мета інша. Вони хочуть зробити життя тут настільки виснажливим, щоб люди поїхали і не повернулися.
Війна проти нації
У дружини в "мамському чаті" сотні молодих мам кожен день розповідають про те, що хтось з дитиною виїжджає.
Ця війна ведеться проти демографії і проти нашої нації.
За кордоном вже 5,762 мільйона українців (станом на 30 квітня 2026). Частка тих, хто планує повернутися, повзе вниз. У лютому 2023 року таких було 77%, через рік – вже 65%, у листопаді 2024 року – 61%.
Кожна зима без світла – мінус тисячі тисяч людей назавжди. Діти йдуть у чужі школи, дорослі знаходять роботу. Зворотного квитка немає. Підстанцію відбудують за тижні. Генерацію за роки. Родину, яка не повернулася, – ніколи…
Росії не треба окуповувати Україну, якщо в Україні не буде кого окуповувати. Ось чому в переліку водоканали.
Два сценарії розвитку подій
Як аналітик, я прогнав сто тисяч сценаріїв симуляцій цієї зими методом Монте-Карло, благо, прокачані ШІ-моделі це вміють. Цінна не цифра, а форма результату.
Це розподіл із двома горбами – або система тримає, або зривається. Проміжного варіанту майже немає.
Якщо система втримається, то відключення триватимуть 4 – 8 годин на добу. Неприємно, але керовано. Якщо ж відбудеться зрив, то вимкнення електропостачання триватимуть по 12 – 20 годин, епізодами навіть – понад три доби. Саме після такої зими навесні ухвалюють рішення про виїзд.
Що визначає, в який сценарій ми потрапимо? Перехоплювачі, резерв трансформаторів і готовність домогосподарств. Перше питання – не до нас. Друге – до уряду. А третє питання – до вас, і саме його можна вирішити вже цього тижня.
Готуймося до гіршого вже зараз
Як мене вчила мама: сподівайся на краще, готуйся до гіршого. Особисто я з родиною поки не плануємо виїзжати. В нас є план Б і В, які включають і накопичувачі енергії, і запаси продуктів, і план купити більш потужний генератор.
Щоб правильно підготуватися, спершу треба зрозуміти, як розсипається побут. Ми це вже проходили. Нагадаю:
- за 4 – 6 годин: сідають акумулятори базових станцій, падає тиск води - верхні поверхи першими;
- 12 годин: стають циркуляційні насоси, квартира починає холонути;
- через добу: можуть почати псуватися продукти. Десь можуть бути черги на заправках, не працюють термінали. Але більшісь АЗС в Україні вже мають генератори на такий випадок;
- дві доби: можуть відмовити каналізаційні насосні у висотках. Саме це виганяє з дому швидше за холод;
- через три доби повного блекауту: припиняють працювати базові станції мобільних операторів і інтернет. Робота і школа онлайн зупиняються повністю. Ось вона, позначка у 72 години. Після неї стає нестерпно, і саме там думають про від'їзд.
План може бути таким – заміський будинок родичів із свердловиною, генератором, газом, каміном. План для команди – офіс з газовим опаленням і генератором (власний "пункт незламності").
Головне завдання: пережити три доби без падіння якості життя і мати запас ще на тиждень.
Історія показала, що українські служби дуже швидко впоралися зі всіма труднощами і швидко відновили мережі. Будуть розгорнуті мобільні "пункти незламності". Тому впевнений, що навіть за найгіршого сценарію впораємося.