– Коли я закінчив школу, була велика мода на перші супутники, перші польоти в космос. Фізика – це була тема номер один. А я з дитинства мав потяг до техніки: моделі літаків, планерів, ракет, а потім радіо. Я хотів бути інженером, пілотом і науковцем.
Читайте також: Я повірив у ідею, що в кожного – свій талант, і почав шити одяг, – інтерв'ю з Сашком Горонді
– Ніколи не була професія вчителя престижною. Ніхто так сильно не рвався. Я пішов по після інституту в школу, оскільки треба було три роки відпрацювати. А там виявився дуже хороший колектив, хороший директор і мені сподобалось.
Пауль Пшенічка
– Але зараз ця система стала дуже несприятливою. І ось уже років 20 ми бачимо повна байдужість до всього. Такими же циніками стають і діти, тому вони і списують або роблять щось нечесно і для них це нормально. Те, шо відбувається сьогодні в школі, то через 15 років дасть по голові всій державі.
Моя методика полягає в тому, щоб учневі дати задачу, яка не має розв'язку на сьогоднішній момент. Тоді школяр починає думати та розвиватися. Такі колаборації і комунікації – це необхідно. Учні ростуть як особистості, стають впевненими в собі. В мене іноді діти помиляються, і ця помилка веде їх в сторону, де вони відкривають щось зовсім нове, там великий отримують великий успіх,
– наголосив Пауль Пшенічка.
– Я став найкращим вчителем світу за версією корпорації "Інтел". Подався туди сам, але мене учні просто загітували, тому що я сам не наважився б. На конкурсі я розповів, як працюю з учнями, пояснив свій проектний метод, яка його ефективність, і показав один дослід.
Найкращий вчитель України та світу
– І крім того навчив, що будь-яка задача, навіть дуже складна, спочатку не зрозуміла, але її можна розв’язати. Треба лише добре подумати. Я сподіваюся, що це його метод буде далі розповсюджений по всій Україні і за її межами. Моїх талановитих учнів зараз дуже багато в світі, серед них десятки професорів, докторів наук, кандидатів наук, особливо в Сполучених Штатах і Канаді.
Більше – дивіться в інтерв'ю.