Про це 24 Каналу розповів депутат п'яти скликань, очільник делегації щодо ядерного роззброєння Юрій Костенко. За його словами, у 1988 році під час переговорів щодо скорочення ракет малої та середньої дальності американські генерали спитали в представників СРСР, що вони робитимуть з колосальним масивом ядерної зброї, якщо Союз раптом розпадеться. Тоді ж там почали думати над рішенням.

До теми Цифри вражають: скільки грошей Україна втратила на ядерному роззброєнні

Що придумали в СРСР

Як наголосив Костенко, цією темою зайнявся Інститут США та Канади, який був найбільшим розвідувальним центром СРСР. Його очолював академік Арбатов. Сам інститут перебував у структурі Академії наук, але фактично це була КГБшна структура.

Вже у 1989 році Арбатов доручив одному з управлінь розробити стратегію, як зосередити ядерну зброю під контролем Москви. Тоді вона належала 4 республікам, серед яких була й УРСР. Увесь план підготували ще до розпаду СРСР.

Саме тому в Декларації про державний суверенітет України 1990 року був пункт про без'ядерне майбутнє України. Росія протягнула це через лояльних людей у керівництві та серед депутатів,
– розповів Костенко.

Зрештою план Арбатова представили США. І там його підтримали. Передумовою до визнання незалежності республік мало стати ядерне роззброєння. Штатам було зручніше працювати з однією ядерною країною, ніж якби ядерка опинилася одразу в Росії, Україні, Білорусі та Казахстані.

У план Арбатова заклали значно ширшу мету

При цьому план Арбатова мав іншу приховану мету. Росія не хотіла бути відповідачем усього, що мав виконувати СРСР. До прикладу, на той час між країнами Варшавського договору та НАТО був підписаний Договір про звичайні збройні сили в Європі. Згідно з ним СРСР мав скоротити величезну кількість озброєння. Але Росія тут викрутилася.

Після розпаду СРСР активи залишилися за Росією включно з ядеркою, а "пасиви" там почали ділити. Вони протягнули рішення, аби ділити все відповідно до частки у ВВП СРСР. Тому Україна мала скоротити приблизно 17% звичайного озброєння. А в нас було ударне угруповання. 6,5 тисяч танків, 7 тисяч БТР, тисячі ударної авіації. Все це потрапило під скорочення,
– пояснив Костенко.

Росія ж перевела свої арсенали за Урал, що вже вважається Азією. Тому й практично нічого не скорочувала. Найбільше цей договір вдарив по Україні та Білорусі.

Загалом мета плану Арбатова була набагато ширшою. Вони хотіли не просто забрати ядерку, а перекласти весь тягар проблем на плечі інших республік і показати їхню недієздатність.

Україна мала великі витрати зі скороченням ядерного арсеналу, звичайного озброєння. Також було зменшення кількості військ. Тоді у нас було 780 тисяч в ЗСУ. Весь цей тягар перекладали на український бюджет. А він з року в рік ставав все меншим. Це була багатоешелонована програма зі знищення навіть потягу українців до державності та незалежності,
– наголосив Костенко.

Додамо, у Службі зовнішньої розвідки України розповіли, чи дійсно Росія розмістила ядерну зброю в Білорусі.