Що це за програма і для чого вона потрібна?

Програма діяльності Кабміну – це документ, який визначає, що уряд планує зробити під час своєї роботи. Які реформи, зміни, кроки в економіці, обороні, освіті, медицині, медіа та багатьох інших сферах чекатимуть на нас. Тобто, це дорожня карта на час повноважень уряду. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Україна засудила ЗМІ, які були на пропагандистському престурі з окупантами

Без такої програми державна політика перетворилася б на хаотичний набір дій, а міністерства працювали б кожне у своєму напрямку без узгодження між собою.

Кабінет Міністрів готує текст Програми. Прем'єр-міністр офіційно подає її до Верховної Ради. Парламент розглядає документ на пленарному засіданні. Якщо більшість народних депутатів підтримує – Програму схвалюють.

І тут важливий нюанс: схвалення Програми дає уряду "імунітет" на рік. Це означає, що парламент протягом 12 місяців не може відправити Кабмін у відставку. Якщо ж депутати не підтримали, уряд продовжує працювати, але без цього захисту. Тобто будь-якої миті може постати питання недовіри.

Програма Кабміну та медіа

Окремо в документі прописані пункти щодо підтримки медіа. Зокрема три конкретні кроки:

  • випуск і поширення восьми щомісячних регіональних газет для мешканців прифронтових і деокупованих територій;
  • запровадження системи страхування життя, здоров'я та працездатності журналістів, які їдуть у відрядження на фронт або в тимчасово окуповані райони;
  • проведення в Україні кампанії Ради Європи "Журналісти мають значення".

Пройдуся по кожному з зазначених пунктів.

По-перше, тішить те, що регіональні медіа окремо прописані в програмі уряду. Я регулярно контактую з журналістами з прифронтових громад (Сумщина, Донеччина, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Харківщина), що працюють безпосередньо в полі. Чую однакову проблему для всіх: через війну телекомунікаційна інфраструктура може бути зруйнована. Телебачення, радіо та інтернет – це велика розкіш і реально виручають друковані видання.

Зауважте Ведучий телемарафону та відомий журналіст Вадим Карп'як вирішив мобілізуватися

У прифронтових містах і селах люди читають газети, бо немає альтернативи. Тому це саме той напрям, де державна підтримка дійсно необхідна. Наші громадяни не можуть жити в інформаційному вакуумі.

Нормальне страхування журналістів було одним із пріоритетів для Комітету з питань свободи слова на 2025-й рік, і я радий, що ми прийняли профільний законопроєкт. Далі справу підхопив уряд, а медійники, що висвітлюють фронт, мають бути забезпечені нормальним страхуванням без жодних перешкод.

Кампанія Ради Європи "Журналісти мають значення" має бути майданчиком для єднання нашої медіаспільноти на всіх рівнях – це безпосередньо журналісти, влада та громадський сектор. Також це хороший інструмент для підтримки міжнародних стандартів журналістики. Тому вважаю логічним, щоб уряд підтримував цю ініціативу надалі.

ЗМІ та гроші

Водночас у проєкті Державного бюджету на 2026 рік пропонуються суттєві зміни у фінансуванні медійної сфери.

  • Найбільше зростають видатки на державні комунікації, інформаційну безпеку, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування – з 0,41 до 4,00 мільярда гривень (+3,59 мільярда, майже у 9 разів);
  • збільшуються бюджети Національної суспільної телерадіокомпанії – +0,30 мільярда, (на 13,7%);
  • телемарафону та державного контенту – +0,05 мільярда (на 3,1%);
  • Держкомтелерадіо – +0,30 мільярда, (на 13,3%);
  • трішки Нацради з питань телебачення та радіомовлення – +0,01 мільярда (на 4,3%).

Чого ми не побачили в Програмі?

З одного боку, я радий, що Суспільний мовник та інші якісні національні медіа отримують додаткове фінансування. Це наш внесок у створення змістовного контенту та боротьбу з російською пропагандою.

З іншого, є телемарафон, який не показує належної ефективності, зате фінансування тільки зростає. Виглядає дещо абсурдно, бо "Єдині новини" як державний проєкт навряд виконують поставлені цілі (якщо такі цілі взагалі хтось ставить).

Відтак, я вже подав правки, щоб збільшити видатки на "Суспільне" (на 300 мільйонів гривень) та Нацраду з питань телебачення та радіомовлення (на 200 мільйонів гривень) завдяки коштам, що базово виділили на марафон.

Також я вважаю, що в програмі підтримки медіа бракує видатків на приватні ЗМІ. Це питання особливо актуальне цього року, відколи USAID припинив фінансування, і для багатьох якісних українських ЗМІ питання грошей постало дуже гостро.

Держава точно не зможе допомогти всім, однак виділити кошти бодай на невеликі гранти – цілком реально. Це був би чудовий внесок у наше інформаційне поле.