При такому розвитку справ вже у короткостроковій перспективі Росія відійде на другорядні ролі не тільки на Кавказі, де відбуватиметься подальше посилення Туреччини, але й у Центральній Азії, де Китай системно розширює власну економічну експансію. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Цікаво Як ОДКБ опинилася на межі розпаду
Ескалація конфлікту з Азербайджаном
Набирає темпів протистояння між Москвою і Баку, яке обіцяє перейти у більш радикальні форми. Якщо минулого разу при свідомому збитті азербайджанського літака, російська влада зуміла непублічно згладити конфлікт, то теперішній рецидив може мати непередбачувані наслідки.
У відповідь на вбивство представників азербайджанської діаспори у Росії, Баку не обмежився політичними заходами. Азербайджанські силовики вже затримали співробітників ФСБ, які працювали в Баку під прикриттям пропагандистського ресурсу Sputnik.
Така динаміка створює можливості для подальшої ескалації. Оскільки спроба Росії продемонструвати свою силу черговими рейдами проти національних меншин на власній території, штовхнула Азербайджан до різких дій.
Річ у тому, що азербайджанське керівництво не відчуває залежності від Росії. Навіть зрада російською стороною Вірменії та російсько-азербайджанські економічні ініціативи не розцінюються в Баку як привід для політичного союзу з Росією з позицій слабшого.
Відчуваючи підтримку Туреччини та відсутність безпекових загроз з боку Росії, Азербайджан готовий йти на загострення, поки в Кремлі не визнають вину публічно та не ініціюють поступки для примирення.
Однак усвідомлюючи, що російська влада виправдовуватиме, маніпулюватиме і захищатиме власних силовиків, ймовірність розширення російсько-азербайджанського конфлікту зростає. У якому форматі він би не завершився, можна зробити вже перші висновки: Росія більше не розцінюється як передова сила в регіоні, яка може вести політику на власний розсуд.
Наступний хід за Вірменією
Нікол Пашинян здійснив безпрецедентний візит у Туреччину в червні, який викликав значний резонанс. Хоча в середовищі вірменської діаспори та всередині Вірменії його відверто сприйняли неоднозначно та через призму критики, в геополітичному розрізі такі дії зрозумілі. Вірменський прем'єр розраховує домовитись з Туреччиною про безпекові параметри врегулювання конфлікту з Азербайджаном і налагодження торгових маршрутів. Важливий аспект: вірменська сторона має на меті зробити це в обхід позиції Росії.
Зауважте "Баку за 3 дні": чому в Росії заговорили про "силовий сценарій" проти Азербайджану
На фоні ескалації ситуації між Ізраїлем та Іраном, жорстких заяв і дій адміністрації Дональда Трампа, вірменське керівництво відчуло, що розрахунок на політичну підтримку з боку Ірану може не виправдати себе.
Досвід зради Росії та наміри російської сторони розширити вплив на Вірменію змушують шукати альтернативні варіанти. Видається, що Пашинян розглядає як потенційні варіанти не тільки Францію і США, але й Туреччину.
У будь-якому випадку Єреван шукає можливостей подальшого дистанціювання від Кремля. Проте дієвим кроком з боку вірменського керівництва також має стати обмеження і випровадження з країни мережі російських спецслужб в середовищі так званих ЗМІ чи дипломатичних кіл, які без сумніву, ще проявлять себе у підривній діяльності.
Центральна Азія як наступний об'єкт російської агресії
У Росії не приховують своїх намірів утримати у сфері власного контролю країни Центральної Азії, проблема лише у тому, що Кремлю не вистачає силового ресурсу для реалізації геополітичних планів.
Поки що Росія проявляє свою "силу" через рейди на мігрантів з країн Центральної Азії на російській території. Це вже також викликало дипломатичні суперечності і ще не одноразово стане приводом для демонстрації російського імперіалізму і зверхності.
Керівництво країн регіону все частіше розглядає Китай як гаранта безпеки для себе, який не дозволить Росії навіть спробувати вести дестабілізаційну діяльність щодо Центральної Азії.
Ба більше, в Казахстані, Узбекистані, Киргизстані і Таджикистані усвідомлюють, що боятися Росії не потрібно і не варто вести діалог з Москвою з позицій меншовартості.
Можливості для України
Таким чином, війна в Україні під приводом відновлення російської імперії на практиці призводить до втрати її регіонального впливу і підготовки до поступового розпаду.
Росія системно втрачає позиції на Кавказі та в Центральній Азії. Ці процеси вже не зворотні.
У цьому контексті значне вікно можливостей відкривається перед Україною, яка отримує нагоду розвивати свої інтереси й позицію в регіонах, демонструвати їм реальність ситуації та прояви російської агресії, які могли бути направлені проти Вірменії, Казахстану чи інших сусідніх країн.
Знищуючи російський військовий потенціал, Україна виконує роль не тільки щита Європи, але й убезпечує держави з інших регіонів від потенційного нападу. Дає їм можливість для посилення власних позицій та виходу з-під російського впливу.