Дрони перестали бути "іграшками для цивільних", "очима артилерії" чи "корисним доповненням", на яке ще на початку повномасштабного вторгнення військові генерали дивилися з презирством та посмішками. БпЛА трансформувалися в окремий оперативний простір, який диктує темп бою, формує ситуаційну перевагу й визначає, як саме будуть діяти Сили оборони на конкретній ділянці фронту. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Поява операторів БпЛА стала революційним моментом: як дрони змінюють ДПСУ

2014 рік: перші несміливі кроки

Перший етап сучасної російсько-української війни, що розпочався у 2014 році, не дав серйозного поштовху дронарній справі. На той період безпілотні авіасистеми для військових були чимось малозрозумілим та малодослідженим. Потенціалу того ж "Мавіка" ніхто не бачив, й лише одиниці ризикували власною безпекою, проявляли ініціативу й користувалися дронами для того, аби провадити бодай якісь допоміжні заходи з аеророзвідки.

Проблема також полягала в повному правовому вакуумі – в номенклатурі не існувало класифікації безпілотних авіаційних систем як таких, застосування дронів не регламентувалося жодними правовими нормами. А отже вони, по факту, були нелегальними засобами, які військовослужбовці й справді подекуди застосовували з ризиком для себе.

Саме тому дронарна справа зароджувалася з низів. Поодинокі військові, добровольці контактували з волонтерами, діставали комерційні квадрокоптери, здійснювали перші кроки в аеророзвідці безпілотною авіацією.

Тоді дрони працювали на незахищених частотах, доволі часто це були одиничні вильоти, які закінчувалися втратою борту. Втім саме в цей час були закладені фундаментальні підвалини майбутнього розвитку безпілотної справи. Головна з них – усвідомлення того, що інформаційна перевага здатна впливати на поле бою та рятувати життя українських військових.

Уже тоді дрони дозволяли виявляти ворожу піхоту та техніку на марші, коригувати роботу мінометних розрахунків та артилерії з точністю, якої раніше просто не існувало. Дрони фіксували рух ДРГ "сірій зоні", яка також була поза досяжністю звичайних методів спостереження. По факту, перша функція дрона – це "бінокль в повітрі". Але народним ентузіастам своєї справи й цього було замало.

Перші спроби кустарними методами здійснювати скиди боєприпасів з цивільних дронів теж сталися ще на першій стадії війни. До дронів чіпляли гранати, саморобні вибухові пристрої, відбувалися перші спроби змінювати прошивку.

На мирному кордоні в цей час дрон був рідкістю й здебільшого застосовувався для ведення точкових спостережень на окремих ділянках. А доволі часто й просто припадав пилом у шафі через банальний брак спеціалістів, які могли б підняти його у повітря й при цьому не втратити. Цю технологію тоді просто ще не навчилися розуміти. Адже це було щось із цивільного життя, що просто не вписувалося у контекст військової справи.

Другий етап: з повномасштабним вторгненням дрони поволі виходять на передній план

Переламним став наступний період російсько-української війни – повномасштабне вторгнення окупантів призвело до ще більшого напливу цивільних людей у військо. Кожен з них мав свій бекґраунд, власні знання та навички, які поволі почали імплементуватися у військову справу. І саме в цей період дронарна справа почала набувати того вигляду, який має нині.

Перші Bayraktar прилетіли по ворогу ще у 2021 році, але масовими стали саме після 2022 року. Коли "Мавіки" в руках цивільних ентузіастів здійснювали аеророзвідку колон ворожої техніки, турецькі безпілотники прицільно били по ній, завдаючи серйозних втрат противнику, який очікував на зустріч із квітами, але аж ніяк не на збройний спротив.

У результаті "Київ за три дні" перетворився на "есвео" на роки зі значними втратами як в особовому складі, так і в техніці та озброєнні.

Після успішних операцій за участі важких ударних БпЛА іноземного виробництва українські виробники почали задумуватися над тим, аби створювати для потреб війська більш доступні вітчизняні аналоги. Галузь почала зароджуватися: від волонтерів, які збирали FPV-дрони у власних квартирах, до потужних виробництв, які поставили виробництво БпЛА на потік.

Перші зафіксовані спроби атакувати противника дронами-камікадзе відбулися саме у цей період – десь влітку 2022 року. Це стало революцією в сучасній тактиці ведення бою, адже раніше БпЛА загалом у світовій практиці здебільшого розглядалися або як засіб аеророзвідки, або як великий масивний засіб ураження таранного типу. Не було сприйняття того, що точкові удари дронами-камікадзе можуть мати масовий характер та давати надійний результат.

Читайте також Ми навчилися збирати тисячі дронів, але зіткнулась з новою проблемою․ Чого зараз бракує фронту?

Більшого застосування набувають й мультироторні дрони зі скидами, здатні виявляти ціль в тепловізійну камеру й уражати її навіть в невеличких укриттях: в кущах, під деревами, під мінімальним накриттям підручними матеріалами, навіть у бліндажах. Й, що важливо, навіть уночі!

Тоді ж зароджуються підвалини майбутнього успішного формування дронарів у складі Держприкордонслужби – Головного відділу безпілотних авіаційних систем "Фенікс". Здійснюючи оборону Бахмута прикордонники під керівництвом Дмитра Олексюка випробовують свої перші БпЛА в дії. У Бахмуті прикордонники експериментували з аеророзвідкою, літали на денній та нічній камерах, пробували збільшувати дальність польоту.

Вони були очима піхоти, яка вела бої в умовах міста, попереджали про рух противника, виявляли його сховки й давали інформацію для зачисток території від ворога.

На рубежі 2022 – 2023 років багато підрозділів зрозуміли, що за безпілотними системами майбутнє.

Третій етап: революція війська та інституціалізація безпілотників

Чим більше ентузіастів дронарної справи з'являлося в лавах Сил оборони, тим на вищий рівень вона виходила загалом. Ворог також помітив у безпілотниках великий потенціал й війна поволі почала переходити у технологічне протистояння. Турецькі Bayraktar відійшли на задній план, а їхнє місце зайняли українські розробки на кшталт "Булави". Росіяни почали застосовувати ударні дрони іранського виробництва, видаючи їх за розробку власного ВПК.

Дрони з експериментальної зброї перетворилися на масовий засіб ураження. Значну частину цього розвитку взяли на себе внутрішні виробники, які стали флагманами світового дронобудування. Україна перестала переймати досвід в армій інших держав та насмілилася здійснити справжню революцію у військовій справі – в лютому 2024 року саме наша держава стала першою у світі, яка визнала безпілотні підрозділи як повноцінний рід військ поруч з Сухопутними та Повітряними силами. 6 лютого президент України підписав указ про створення нового роду військ – Сил безпілотних систем.

Багато в чому це сталося завдяки усім тим ентузіастам, волонтерам, експериментаторам, які постачали у військо дрони й поставили їх застосування на рейки постійності.

До 2024 року дрони все ще були допоміжними засобами для артилерії та піхоти, на яких досі тримався реальний стан справ на фронті. Безпілотники розвідували ситуацію, завдавали точкових ударів тощо. Але завдяки таким підрозділам, як "Птахи Мадяра", "Фенікс" та іншим вдалося здійснити революцію у військовій системі та підходах до бойової роботи.

Повний злам старої системи – безпілотні технології еволюціонували в окремий рід військ

Оператори безпілотників наразі не стали заміною піхотним підрозділам, але зробили усе задля того, щоб побратими на землі почували себе більш впевнено й захищено. На окремих ділянках фронту, як то в зоні відповідальності "Феніксу", піхотинцям взагалі не доводиться вступати у бій з противником.

Нині за кожним окремим дроном у підрозділі стоять десятки фахівців:

  • сам оператор БпЛА;
  • інженери, які цей дрон налаштовували та удосконалювали;
  • аналітики, які досліджують роботу підрозділу й визначають ефективність засобів;
  • зв'язківці, які підтримують комунікацію та знаходять нові технологічні рішення;
  • інженери-вибухотехніки, які виготовляють та удосконалюють боєприпаси.

Далі розповім про важливі пункти в роботі підрозділів безпілотних авіасистем, які стали переламними й незамінними у сучасних реаліях.

Цілодобовий контроль. Тепловізійні камери на дронах дають можливість у режимі 24/7 вести спостереження за переднім краєм. Системи комп'ютерного зору, автоматичного відстеження та фіксації руху, інтеграція ШІ в роботу таких спостережних БпЛА виводять їх на новий рівень роботи, який значно спрощує процес виявлення та відстеження цілей.

Глибина та ширина уражень. Широке застосування БпЛА різних типів та модифікацій дає можливість уражати цілі на дистанції від 1 – 2 кілометрів до глибокого тилу противника, не дозволяючи ворогу наблизитися не лише до позицій Сил оборони, але навіть й до самої лінії зіткнення.

Ми виходимо на рівень створення "кілл-зони", в якій попросту не існує жодного ворожого об'єкта. Чим більше засобів працює на конкретному відтинку фронту, тим глибшою стає "кілл-зона", що зводить присутність піхотних з'єднань на конкретних ділянках до формальності. Піхотинцю лишається спостерігати й утримувати формальний рубіж.

Зауважте Як ШІ допомагає Україні нищити російську логістику та залишати окупантів голодними

Інтеграція у цифровий контур управління. Підрозділи більше не працюють відокремлено, уся ситуативна обізнаність доступна командирам, аналітикам та причетним до планування бойової роботи безпосередньо у планшеті чи на телефоні. У загальній екосистемі ситуаційної обізнаності української розробки Delta можна в форматі онлайн відстежувати рух противника, бачити відео з дронів, обмінюватися інформацією та коригувати дії суміжних підрозділів.

Тактична еволюція. Дрони вже здатні працювати в умовах щільної дії засобів РЕБ, злітати з рухомих платформ, координувати дії з піхотою в режимі реального часу, працювати автономно та напівавтономно від оператора, здійснювати удари у будь-яку пору року чи доби.

Логістика. Окрім авіаційних систем, СОУ наразі активно перейшли до застосування наземних (і навіть морських) роботизованих комплексів. НРК мають цілий спектр можливостей застосування. Це можуть бути НРК-камікадзе, оснащені боєкомплектом та детонаторами, НРК зі встановленими кулеметами, які керуються й уражають ціль дистанційно, логістичні НРК.

Останні доволі широко використовуються в ГВ БАС "Фенікс". Вони доправляють на позиції дрони, боєприпаси, провізію, здійснюють евакуацію поранених або загиблих бійців та навіть передислоковують позиції. Там, де існує ризик для автомобільного транспорту та водія, в хід йдуть саме НРК.

Дронарна екосистема. Наразі чи не кожен підрозділ БпЛА має внутрішній закритий цикл виготовлення та удосконалення дронів і боєприпасів для них. Саперні майстерні, інженерні цехи, школи пілотування – все це усередині підрозділу дозволяє почуватися впевненим у тому, що розвиток технологій триває, а браку в навчених операторах засобів не буде. Ця екосистема успішно реалізується у "Феніксі", де є налагоджена співпраця між інженерами та пілотами, а льотна школа постійно готує нових бійців.

Сьогодні дрони покривають увесь спектр бойової роботи і роблять це з максимальною безпекою для військового, адже вони покликані зберегти життя українських солдатів і покращити їм умови несення служби.

Піхота тримає землю, поки дрони тримають небо

Стара армійська приказка говорить: "Війни без піхоти не буває". Це досі лишається виправданим: жоден безпілотник не займе окоп, не проведе зачистку посадки, не утримає позицію. Тільки людина на землі лишається основою оборони й гарантією стовідсоткового успіху в наступі чи обороні.

Але справедливим є й інше твердження: без дрона сьогодні піхота сліпа й незахищена. Якщо вчасно з повітря не помітити й не відреагувати на просування ворога, піхоті доведеться вступати у бій. Якщо ударний дрон не уразить танк чи штурмову групу, ми ризикуємо втратити людину в бліндажі, окрему ділянку на лінії бойового зіткнення.

Й саме тому дрони сьогодні – це такий же бойовий елемент, як автомат, танк чи гармата. А подекуди й набагато ефективніший. Адже піхота тримає землю доти, доки дрон триматиме небо над нею.