Повномасштабне вторгнення Росії в Україну докорінно змінило саму філософію охорони державного кордону. Тепер кордон – це передовий рубіж оборони, де традиційні методи патрулювання та спостереження поступилися місцем високотехнологічним системам.

Безпілотники перетворилися з допоміжного інструменту прикордонників на стратегічний компонент оборонної архітектури. Й саме підрозділи БпЛА в майбутньому мають усі шанси сформувати нову доктрину прикордонної безпеки. Насамперед – шляхом імплементації в систему новітніх технологій аеророзвідки. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Росія вперше за понад 2 роки втрачає позиції на фронті․ Що за цим стоїть?

Революційний момент для ДПСУ

Історично склалося так, що на прикордонників було покладено функцію фізичного контролю за непорушністю державного кордону: виявлення порушників, протидія контрабандистам, фіксування та документування протиправних дій, контроль в пунктах перетину. Втім з війною у 2014 році й функції ДПСУ значно розширилися – на перше місце вийшла потреба в ситуаційній обізнаності у режимі реального часу.

Східний кордон нашої держави став динамічним, противник почав використовувати його для гібридних методів ведення війни: диверсійно-розвідувальних груп, контрабанди зброї, активних бойових дій.

Повномасштабне вторгнення Росії остаточно зруйнувало старі парадигми й кордон перетворився на лінію фронту, місце контрабандистів посіли регулярні війська противника, ДРГ, важка техніка й логістика окупантів.

Обов'язки прикордонників розширилися ще більше – зі зброєю в руках вони стали на захист своєї держави у перших лавах. Командування і бійці доволі швидко дійшли висновку, що на нові виклики необхідно реагувати відповідно. Так у ДПСУ почали з'являтися перші бойові оператори БпЛА – аеророзвідники та пілоти ударних дронів. Бойові ентузіасти переймали досвід застосування БпЛА в бойових умовах, вчилися самостійно за підручниками, які вдавалося знайти в інтернеті, та доходили до власних висновків.

Одним з таких об'єднань ентузіастів дронарної справи в складі ДПСУ стали бійці 2-ї прикордонної комендатури швидкого реагування "Фенікс" Луганського прикордонного загону. Прикордонники, які за короткий час встигли змінити не одне амплуа: від патрулювання "зеленого" кордону – до стрільців, мінометників, операторів БМП тощо, а згодом – до пілотів БпЛА різних типів та модифікацій.

Буквально з нуля в бойових умовах вони опановували нові технологічні знання, збирали дрони, вивчали їх ззовні та зсередини, щоб згодом стати одними з кращих не лише в структурі Держприкордонслужби, але й загалом у Силах оборони України.

Народження цього нового типу бойових прикордонників – операторів БпЛА – стало революційним моментом в самому існуванні Служби. Доволі стрімкий розвиток дронарної справи купку ентузіастів з 2 ПрикКШР Луганського загону перетворив на окрему потужну бойову одиницю – Головний відділ безпілотних авіаційних систем "Фенікс" (далі – ГВ БАС "Фенікс").

Як дрони випереджають порушників

Уже зараз широкий спектр використання безпілотних авіаційних систем на фронті дає потужні результати в аеророзвідці. В умовах неможливості виставлення стаціонарних спостережних пунктів, саме дрони забезпечують цілодобову та глибоку розвідку та спостереження за необхідними ділянками на землі.

Аеророзвідники ДПСУ можуть спостерігати як за переднім краєм, що є пропорційним зі спостереженням за лінією кордону, так і за глибоким тилом противника, що вже дає нам у мирному співвідношенні можливість тримати під контролем й широку смугу перед та за кордоном.

Якщо зараз у функції аеророзвідки бойових прикордонників входить виявлення та слідкування за пересуванням противника, фіксування ДРГ, спроб інфільтрації та маскування, контроль за технікою та логістикою ворога, то у мирному житті усі ці функції спрощуються до рівня виявлення порушників, груп осіб та транспорту в прикордонних територіях, які не мають дозволу перебувати на цих ділянках.

Від виявлення ми швидко переходимо до аналізу загроз й протидії порушенням. Звісно, ніхто не каже про застосування бойових ударних дронів проти порушників кордону як ззовні (в напрямку України), так й назовні. Але грає багато факторів з того досвіду, який прикордонники отримали в бойових умовах.

Зокрема, на аналіз ризиків та ухвалення рішення йдуть лічені секунди. Безпосередньо командир або черговий бачить ситуацію, напрямок руху порушників й ухвалює рішення про надсилання патруля у конкретний квадрат з можливістю коригування руху цього патруля в режимі реального часу.

Цікаво Дрони, ракети й 3000 кілометрів дальності: чим Україна може накрити парад Путіна 9 травня

Зникає необхідність обстеження цілого квадрата, пошуків у кущах, чагарниках, важкодоступних місцях: поки патруль рухається на затримання правопорушника, той постійно перебуває в полі зору оператора БпЛА.

Що найважливіше: загрозу державному кордону можна виявити не лише в момент, коли вже здійснюється правопорушення, а ще на етапі підготовки. Завдяки безпілотним системам прикордонники можуть діяти превентивно й зупиняти порушників задовго до самого злочину.

Так само можна у взаємодії з прикордонними службами сусідніх держав у реальному часі обмінюватися інформацією. Адже дрони дозволяють побачити не лише те, що відбувається на нашій території, але й на суміжних з нашою державою ділянках. Відповідно, інформація передається прикордонникам сусідньої держави й вони реагують на запит про зупинку правопорушників зі свого боку. Така співпраця зводить можливість порушити державний кордон України до нуля.

Тут варто зауважити, що кордон України має доволі різноманітний ландшафт: степи, ліси, болота, річки, сільська та міська забудова, морська територія. Застосування в аеророзвідці різних типів дронів забезпечуватиме повне покриття українського кордону та прикордоння "очима" ДПСУ.

До того ж, окрім авіаційних дронів, Україна володіє доволі широким спектром наземних та водних безпілотників, які також можуть патрулювати й навіть бути своєрідним стримувальним фактором для порушників.

Широке використання безпілотних систем значно спрощує роботу ДПСУ, адже зникає потреба у фізичному патрулюванні важкодоступних ділянок. Загалом роль фізичного патрулювання відходить на задній план, що дозволяє економити саме людські ресурси. У фізичній присутності прикордонника лишається потреба на ділянках з підвищеною ймовірністю порушень державного кордону, в аеропортах, на пунктах пропуску тощо.

Таким чином система перетворюється на розвідувально-превентивну з групами швидкого реагування та окремим стаціонарними пунктами спостереження та контролю.

Про що ми тут говоримо? Про те, що один екіпаж БпЛА здатен якісно контролювати ділянку, яка раніше вимагала долучення десятків прикордонників, стаціонарних постів спостереження, груп реагування тощо. У новій моделі ми виходимо на рівень: 2 – 3 оператори розвідувального БпЛА та група оперативного реагування. Крім того, зменшуються ризики для життя прикордонників – наявність у потенційного порушника зброї може бути встановлена дистанційно ще на етапі спостереження.

Зараз ми розглядаємо виключно ті моменти, які можуть знадобитися прикордонникам у мирний час несення служби на кордоні.

Оператор БпЛА, який займався ураженням ворожих об'єктів на фронті, може перекваліфікуватися в аеророзвідника й патрулювати прикордонні території своїм типом дрона, реагуючи на такі виклики, як погіршення погодних умов. Деякі типи дронів менше піддаються впливу морозів, вітру чи опадам – вони можуть вийти на контроль держкордону тоді, коли звичайні засоби втрачають свою ефективність. Той самий "Вампір" міг би стати доволі ефективною заміною "Мавіку" за таких умов.

Як нинішній алгоритм дій прикордонників імплементувати у мирні часи

Щоб говорити про зміну парадигми у ДПСУ, маємо розглянути вкрай важливий аспект: не лише бойовий досвід пілотування стане в пригоді Службі у мирний час. Прикордонники з бойових підрозділів БпЛА наразі мають повний цикл роботи з протистояння правопорушникам, якими наразі є регулярні війська Росії. Цю модель можна спокійно адаптувати під мирне патрулювання, замінивши останню фазу – ліквідацію – на затримання правопорушників.

Наразі пілоти-аеророзвідники доповідають черговому про виявлений рух противника, далі ідуть цілевказання для піхоти, артилерії, пілотів бойових дронів. Наступний етап – реагування й ліквідація цілі.

Цей алгоритм доволі легко адаптується під цивільну службу: аеророзвідник передає інформацію про рух, продовжує слідкувати за імовірним порушником. Черговий у цей час передає інформацію на групу реагування й інформує її про всі зміни в маршруті. Окрім того, в момент затримання потенційного порушника кордону з неба ведеться фіксація усіх дій, унеможливлює будь-які протиправні дії з обох сторін.

У ГВ БАС "Фенікс" система роботи пілотів вибудована так: дані з різних БпЛА агрегуються, верифікуються та передаються до єдиної бази уражень (та сама система ситуаційної обізнаності Delta). Це дозволяє суміжним підрозділам працювати синхронно та без втрат у ситуації та інформаційному наповненні на кожній конкретній ділянці фронту.

Цей досвід також можна адаптувати під цивільний варіант служби, обмінюючись інформацією на стиках прикордонних ділянок та зон дії різних прикордонних загонів, а також долучаючи й колег з інших відомств як всередині держави, так і за її межами.

Підготовка кадрів і розвиток технологій: нова роль навчальних центрів ДПСУ

На базі ДПСУ існує низка потужних навчальних баз для підготовки пілотів БпЛА різних типів. Ці навчальні бази можуть продовжити своє функціонування, перетворившись на справжні навчальні центри ДПСУ для підготовки нових кваліфікованих кадрів.

Тут бойові пілоти зможуть ділитися своїми знаннями з новобранцями, адже вони знають не лише, як працювати з БпЛА, але і як усувати його несправності. Як у польових умовах, коли кожна хвилина на вагу золота, зробити так, щоб дрон міг продовжувати свою роботу. Бойові пілоти вміють розібрати, зібрати, спаяти, відремонтувати свою "пташку" й зробити так, щоб вона могла прослужити ще не один тиждень.

Окрім того, на базі таких навчальних центрів можна готувати інженерів, які обслуговують БпЛА, а також розробляти та тестувати нові види безпілотних систем, які можуть стати в пригоді ДПСУ. Тут відкривається широке поле для співпраці з вітчизняними виробниками, які можуть виступати і як розробники, і як замовники, і як виконавці замовлення.

Зокрема, умовний виробник БпЛА укладає договір з навчальним центром щодо тестування та удосконалення своєї розробки. Після проходження усіх етапів, виявлення недоліків та варіантів їх усунення на базі навчального центру, виробник отримує замовлення від ДПСУ на постачання певної кількості цих БпЛА.

Ми маємо на виході новий дрон, з яким уже працювали наші фахівці і які адаптували його під свої потреби.

Виробник же отримує замовлення, забезпечує робочі місця для технологів, інженерів, конструкторів тощо. І надалі цей дрон може використовуватися самим розробником як експортний товар для зовнішнього ринку.

Роль РЕБ і РЕР у захисті кордону: виклики та можливості для ДПСУ

Ще один важливий аспект роботи пілотів БпЛА в умовах сучасної війни, який може бути корисним і у цивільній службі – це засоби РЕБ. Ними можуть користуватися як потенційні порушники кордону, так і самі прикордонники.

У першому випадку ми маємо потенційну ситуацію зі спробою прориву державного кордону, яку порушники прикривають дією засобів РЕБ, збиваючи дрони прикордонників й створюючи собі невидимий коридор. Кожен окремий тип БпЛА по-різному реагує на дію засобів РЕБ.

Відповідно, комбіноване використання різних типів дронів підвищує ефективність роботи ДПСУ й унеможливлює змальовану вище ситуацію. А співпраця з виробниками й удосконалення БпЛА, про яке ми говорили вище, на виході матиме додаткові технологічні рішення для протидії засобам РЕБ.

У мирному житті ДПСУ будуть потрібні ті фахівці, які знаються на роботі засобів РЕБ та РЕР, можуть вчасно виявляти та нейтралізувати незаконні операції. Тоді до мінімуму зводяться ризики порушення цілісності кордону і потенційна загроза від контрабанди.

Як трансформується ДПСУ після війни

Після завершення російсько-української війни ДПСУ отримує високоякісних кваліфікованих фахівців у галузі БпЛА, засобів РЕБ та РЕР, досвід яких стає неоціненним в новій парадигмі реагування на виклики та загрози державному кордону. Служба знову трансформується у превентивний орган із запобігання будь-яким спробам порушення територіальної цілісності України. А раціоналізація використання людських ресурсів призводить до модернізації та реформування цілої системи.

ДПСУ стає справжнім невидимим щитом українського кордону як у небі, так й на землі чи в морі, суцільним куполом накриваючи нашу державу. Набуті під час війни навички швидкої комунікації та обміну інформацією досить легко імплементуються в нову систему.

В такій оновленій системі Україна отримує одну з найбільш технологічних та передових систем охорони державного кордону, в якій залучені усі можливі ресурси та можливості: від стаціонарних постів з пішими патрулями, обладнаних тепловізійними камерами, до постійного спостереження з неба за недоторканністю державного кордону в будь-яких погодних умовах та незалежно від пори року чи доби.