Бачення війни в Європі змінюється: чому її допомоги досі недостатньо

Таку думку 24 Каналу висловив керівник безпекових програм Центру глобалістики Павло Лакійчук, зауваживши, що це все відбувається не так швидко, як би хотілося. Водночас риторика партнерів змінилася.

Дивіться також Голуб миру став яструбом європейської політики: що західні ЗМІ пишуть про останні заяви Макрона

"Пригадайте, що говорили й що думали наші партнери наші два роки тому, півтора року тому і що вони говорять зараз. Це дві великі різниці", – наголосив Лакійчук.

Так президент Франції Еммануель Макрон почав говорити про можливість введення військ із західних держав до України. Натомість два роки тому про це навіть говорити не можна було.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики зазначив, що військові у державах Європи та Америки розуміють загрози. Утім, питання у тому, розуміють чи хочуть визнавати ці загрози політики. Адже для них важлива думка пересічних громадян їхніх країн.

У Польщі чи Німеччині знають, що на периферії Європи триває війна. Повідомлення про те, що ця війна може відбутись у них вдома, вони ще не сприймають серйозно. Не хотілося б так, щоб доводили це росіяни на практиці,
– додав Павло Лакійчук.

Європейська політика працює повільно. Тож саме тому авторитарні режими, диктатури мають колосальну перевагу щодо швидкості ухвалення рішень. Диктатор сказав – усі почали виконувати його рішення. Натомість у демократичних державах це цілий процес. До того ж, якщо сюди додати забюрократизовану систему європейських держав, як вони виконують держзамовлення, то усе в купі й дає такі результати.

Так деяку допомогу Україні спочатку надавали, а потім про оце оголошували. Натомість є випадки, коли обіцяну допомогу ще річної давнини не доставили або вона щойно надійшла.

Генерал проти політики

Верховний представник ЄС Жозеп Боррель обіцяв, що до весни 2024-го року Україна отримає від Євросоюзу мільйон боєприпасів. У січні Володимир Зеленський заявляв, що з обіцяного мільйона ЗСУ передали лише 300 тисяч снарядів.

Після того, як стало відомо, що Європейський Союз не зможе виконати цю обіцянку, партнери знайшли інший вихід. Так Чехія запропонувала викупити снаряди для української армії за межами ЄС.

Боррель – класичний європейський політик, а генерал Павел (президент Чехії – 24 Канал) – крутий військовий,
– наголосив керівник безпекових програм Центру глобалістики.

Так Петр Павел раніше обіймав посаду керівника військового комітету НАТО. Фактично він тримав у своїй голові усі контакти Альянсу та знав можливості блоку. Тож саме тому, переконаний Лакійчук, президент Чехії ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну розумів усю ситуацію і володів оперативною обстановкою довкола України та Європи. Тож він точно знає, де знайти снаряди для ЗСУ. Йому лише потрібні ресурси, аби їх викупити. Тобто це справді дієвий механізм.

Натомість механізм ЄС, вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики, походив від політики та економіки. У Євросоюзі сперечалися щодо того, де нарощувати виробництво боєприпасів та куди спрямовувати гроші за снаряди для України.

Казали: "Ні, у Туреччину не треба ці кошти спрямовувати, в іншу державу поза ЄС – теж не треба. Це наші європейські кошти, ми їх будемо між собою розподіляти". Тобто ставили у політичному рішенні не військові потреби України, а зиск європейських компаній,
– сказав Павло Лакійчук.

Україні треба допомога

• Нині ситуація на фронті складна. Росіяни продовжують одночасно наступати на кількох напрямках. Утім союзники України, зокрема, Сполучені Штати Америки досі не ухвалили військову допомогу для ЗСУ.
• Аналітики The Economist вважають, що Україну чекають непрості часи. Уже влітку росіяни можуть почати новий наступ вздовж лінії фронту. Тому українська держава потребує озброєння, аби вистояти.
• Володимир Зеленський наголосив, що допомога Україні потрібна тут і зараз. За словами глави держави, наступ ворога може статися наприкінці травня або у червні.