А навіть коли відбувається, то це виглядає як насмішка. Яскравим прикладом є справа одіозного голови апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка, якого нещодавно нарешті дійсно звільнили.
Читайте також: Водіння у нетверезому стані, хабарі та поїздки до Росії: як суддів карають за порушення
Мене звати Маселко Роман і сьогодні я розповім як Вища кваліфікаційна комісія, Вища рада правосуддя, Верховний Суд та Генпрокуратура рятували від реального покарання голову суду Бабенка і чому його звільнення є знущанням над справедливістю.
Голова апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко став відомим на усю Україну після оприлюднення запису його розмови з суддею Сергієм Бондаренком. Останній розглядав позов про виселення вчительки з гуртожитку фірташівського підприємства АТ "Азот".
Голова суду вимагав винести рішення на користь "Азоту". Але Бондаренко керувався законом, а не вказівкою і захистив вчительку. Після цього Бабенко викликав неслухняного суддю до себе в кабінет і почав його відчитувати, а потім і погрожувати. Бондаренко записав це все на диктофон. Завдяки цьому ми тепер знаємо, як голова суду тисне на звичайних суддів.
Запис Бондаренка
Тобто відмову винести незаконне рішення голова суду сприйняв як особисту образу та оголошення війни. І це були не пусті слова. Судді Бондаренко довелось реально, як на війні захищати свою незалежність та право виносити законні рішення. А Бабенко використав усі можливості для тиску на непокірного суддю, який посмів кинути виклик налагодженій системі "рішалова" у суді.
У хід пішли і надумані скарги, і позбавлення помічника, і постійний адміністративний тиск. Потім був підпал автомобіля, а біля квартири чатували невідомі молодики. Але Бондаренко не лише не зламався, а й зробив усе для притягнення голови суду до відповідальності. Він подав відповідні заяви у прокуратуру, а також у Раду суддів та Вищу кваліфікаційну комісію. Однак усюди його заяви просто ігнорували.
У прокуратурі Черкаської області формально почали розслідування і дуже швидко закрили справу. Лише після того як запис розмови був опублікований у інтернеті, а справу взяли під контроль Автомайдан та журналісти ситуація дещо змінилась.
Закрита справа була поновлена. А Рада суддів нарешті розглянула звернення Бондаренка та винесла рішення, у якому вказала, що дії Бабенка є тиском та загрозою суддівській незалежності. Натомість Вища кваліфікаційна комісія робила лише вигляд, що щось перевіряє, а насправді максимально тягнула, незважаючи на усі запевнення Сергія Козьякова про швидкий розгляд справи.
Володимир Бабенко
Лише після спеціального засідання Антикорупційного комітету Верховної Ради справу щодо Бабенка відкрили. Але потім ще 9 місяців тягнули, поки строки притягнення до відповідальності за тиск на Бондаренка минув.
Нарешті у червні 2017, тобто через 3,5 роки після подачі скарги Комісія рекомендувала звільнити Бабенка. Але не за тиск на Бондаренка, а за неетичну поведінку на брифінгу.
Тобто у Комісії свідомо уникали оцінки тиску Бабенка, бо тоді це б створило прецедент покарання голови суду за вплив на суддю. А саме на цьому базується уся порочна система керованого кривосуддя. І Комісія як наріжний елемент цієї системи просто не могла завдати їй такого удару.
Розгляд справи Бабенка
Це виглядало як часткова перемога. Зі значним скрипом і дуже довго, але ось воно рішення про звільнення Бабенка. Але тут у гру вступає Вища рада правосуддя. Відповідно до закону у неї є всього 1 місяць для винесення рішення. Вона ж навмисне затягувала справу Бабенка понад 20 місяців.
За цей час новий Верховний Суд скасував подання про звільнення Бабенка. Судді вирішили, що звільнення це занадто суворе покарання для нього. Отже, завдяки Вищій кваліфікаційній комісії, Вищій раді правосуддя та Верховному Суду Бабенко уник будь-якої відповідальності.
Єдиною можливістю для звільнення Бабенка залишилось кваліфікаційне оцінювання. Але за два дні до співбесіди Вища рада правосуддя приймає рішення про відставку Бабенка.
Рішення Вищої ради правосуддя
Здавалось би, нарешті одіозного суддю звільнено. Чого вам ще треба, яка різниця як звільнили. Але різниця є і величезна. Замість ганебного звільнення він пішов у почесну відставку з правом на величезні виплати.
Так у зв’язку із відставкою Бабенко отримав майже 150 тисяч гривень вихідної допомоги. А вже у серпні задекларував пенсію у розмірі понад 100 тисяч гривень, яку він буде отримувати за наш з вами рахунок довічно.
Виплати для Бабенка
Порівняйте пенсію 49-річного Бабенка з пенсією вашої бабусі. Тому таке звільнення є цинічною насмішкою і знущанням над справедливістю та очікуванням суспільства.
До речі, доповідачем у справі відставки Бабенка у Вищій раді правосуддя був особистий друг Юрія Луценка Ігор Фомін. І це явно не випадково. Луценко зробив дуже багато, щоб допомогти Бабенку уникнути покарання в обмін на певні судові рішення.
Ігор Фомін та Юрій Луценко
Тут поясню більш детально. Розслідуванням справи Бабенка займалось управління Генпрокуратури, яке очолює Сергій Горбатюк. У ході розслідування виявилось, що Бабенко не лише тиснув на Бондаренка, але й безпосередньо причетний до організації масового винесення суддями Черкаської області неправосудних рішень про взяття під варту учасників Майдану.
Під час Революції Гідності у Черкасах було затримано і кинуто за ґрати близько 60 майданівців, які нічого протиправного не робили. Так от є свідчення, що саме Бабенко збирав наради суддів та давав вказівки заарештовувати усіх затриманих. Крім тиску на суддів та забезпечення потрібних владі рішень Бабенко виявився причетним і до банального розкрадання майна суду.
Сергій Горбатюк
Ще у 2004 році апеляційному суду було передано незавершене будівництво площею 3 600 кв.м. у центрі Черкас для розміщення там суду. На ремонтні роботи з держбюджету було перераховано понад 5 мільйонів гривень, що тоді було еквівалентом більше 1 мільйона доларів.
Але нове приміщення суд таки не отримав, натомість у 2015 році Бабенко провернув оборудку, за якою ця будівля мала перейти у власність приватній компанії за балансовою вартістю 90 тисяч гривень.
В управлінні Горбатюка встановили усі обставини оборудки та підготували підозру Бабенку. Але у Луценка спершу відмовлялось її погоджувати, а потім вирішили просто забрати справу.
Горбатюк не віддавав її та написав купу скарг. Але це не допомогло, а Горбатюку навіть догану виписали. До речі, до цього безпосередньо причетний Луценко, про що свідчить ось ця доповідна його зама Стрижевської, яка звітує, що вказівка Луценка виконана.
Доповідна Луценку
Формальною причиною чому забрали справу у Горбатюка було неефективне розслідування. Звісно, готовність оголосити підозру – це неефективність. А от новий слідчий так ефективно розслідував, що у лютому 2019 року просто закрив справу. І тут чітко простежується справжня причина, через яку справу Бабенка забрали, а потім закрили.
Закриття справи
Луценко багато хвалився спецконфіскацією начебто коштів Януковича. Награбоване однозначно треба конфісковувати, але Луценко зробив це настільки криво і сумнівно, що прокуратурі довелось використовувати для цього повністю підконтрольних суддів, та й ще засекречувати рішення.
От і Бабенко був використаний для такого рішення. У серпні 2017, якраз після того, як справу Бабенка забрали у Горбатюка, Соснівський суд міста Черкас виніс вирок, яким постановив провести спецконфіскацію.
Але його не змогли виконати через помилки. Тому через 1,5 роки прокуратура подала апеляцію, яка потрапила до Бабенка та його соратниці Карпенко. Ця колегія і винесла нове, ще більш сумнівне рішення. І винесене воно через 4 дні після закриття кримінальної справи проти Бабенка. Ось такий збіг.
Рішення колегії
Але найбільша біда у тому, що рано чи пізно ці рішення будуть скасовані і Україні доведеться сплачувати величезні компенсації за таке кривосуддя ручними суддями. Після приходу нового Генпрокурора ми подали скаргу на закриття справи Бабенка і є шанс, що він нарешті понесе справедливе покарання.
Читайте також: Судді з заплямованими мантіями: хто успішно пройшов перевірки й залишився на посаді
Тепер це залежить персонально від Руслана Рябошапки та його команди. І ми скоро дізнаємось, яким шляхом вони підуть. Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.