Як посіпаки Януковича відновлюють свій вплив в Україні

3 березня 2020, 06:10
Читать новость на русском

Люди, які були близькими соратниками президента-втікача Віктора Януковича, останнім часом дуже часто з’являються на деяких українських телеканалах. Портнов, Лукаш та інші персонажі з минулого дедалі активніше пропагують чужі для України ідеї. Дехто з ексчиновників Януковича повертається у владу. Детально про це у статті на сайті 24 каналу.

Після розстрілів на Майдані Віктор Янукович втік з країни. Це сталось 22 лютого 2014 року. Разом з ним зникають і його посіпаки – ті, хто роками працювали на режим, який розділяв українців на своїх-чужих та вів нашу державу подалі від європейських цінностей.

Читати також: Повернення ексчиновників Януковича: в чому причина і що буде далі

Минуло шість років. Сам президент-втікач перебуває увесь цей час в Росії, а от деякі його поплічники вже повернулись в Україну й настільки знахабніли, що ведуть тут агітаційну роботу з населенням через підконтрольні проросійським олігархам засоби масової інформації, й усіляко намагаються повернути свій вплив на владу.

Хто з оточення Януковича повернувся в Україну?

Є така народна мудрість: непокаране зло породжує ще більше зло. Протягом шести років жоден з соратників Януковича й організаторів антиукраїнських акцій та розстрілів майданівців покараний не був.

Так вже сталось, що з приходом до влади Володимира Зеленського в Україну почали повертатися реваншисти. Це колишні члени Партії регіонів, учасники антимайдану й просто "ідейні" люди Януковича. Вони вважають, що з ними вчинили нечесно й користуючись бездіяльністю, а іноді й сприянням післямайданівської влади, відновлюються в українському суспільстві.

Перша ластівка – Портнов

Одним з перших у медіапростір потрапив одіозний юрист адміністрації Януковича Андрій Портнов. Його повернення супроводжувалось бурхливою реакцією ЗМІ й суспільства. Портнов не приховував, що приїхав, аби помститися.

Нагадаємо, що саме ця людина була автором скандальних "диктаторських законів" від 16 січня 2014 року, які обмежували конституційні права громадян України і були направлені проти Майдану.

Увесь час до свого феєричного повернення Портнов перебував у Росії, а потім перебрався до Австрії.


Віктор Янукович з Андрієм Портновим / фото Укрінформ

Вже в Україні 15 січня 2020 року з допомогою скандальної судді Світлани Волкової Портнов "довів", що насправді він нікуди не зникав, а просто перебував уесь час у відрядженні. Рішенням українського суду йому нарахували навіть зарплату, з якої сплачувалися податки.

Очевидно, що Портнов зібрався повернутись у владу, а безперервне перебування в Україні протягом останніх років дає йому можливість бути обраним народним депутатом.

Що не так з Портновим? В Україні проти Портнова існували кримінальні провадження за державну зраду. Генпрокуратура розшукувала Портнова за звинуваченням у причетності до масових убивств активістів на Майдані 2014 року. Інша справа порушена через крадіжку – розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та владою. Також Портнов перебував під санкціями ЄС, але його вилучили із списку, коли він виграв у судовій справі "Портнов проти Ради ЄС".

На момент повернення Портнова до України ГПУ, яку тоді очолював Юрій Луценко, з невідомих причин не затримала одіозного експосадовця.

Пізніше Портнова навіть відновили на посаді професора кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету. Втім через масові протести студентів це рішення скасували.

Як і обіцяв сам Портнов, після повернення він зайнявся "посадкою" Петра Порошенка. Він демонстрував дивну обізнаність у справах ДБР, і регулярно анонсував дати та час допитів п’ятого Президента України, ймовірно Портнов був ініціатором цих справ.

Всі забули, хто такий Сергій Тігіпко?

Ще один соратник Віктора Януковича, колишній віцепрем’єр в уряді Азарова Сергій Тігіпко також давно зник з поля зору журналістів. Але його "відкопав" Володимир Зеленський й розглядає, якщо вірити повідомленням ЗМІ, на посаду очільника Кабінету Міністрів. Проте наразі президент підтвердив лише факт бесіди з кандидатом.

Тігіпко не переховався в інших країнах й жити та будувати бізнес в Україні йому ніхто не заважав. Навіть після того, як він на посаді народного депутата проголосував за ті самі "диктаторські закони", Тігіпка ніхто не чіпав.


Сергій Тігіпко та Віктор Янукович / фото "Рупор Одеси"

Тігіпко, згідно з законодавством України, не може працювати на високих державних посадах, оскільки він є "люстрованим" чиновником уряду Азарова. Варто сказати, що пан Тігіпко працював також в урядах Ющенка, Пустовойтенка й опального Павла Лазаренка.

Людина досвідчена – ніхто у цьому не сумнівається. А на "люстрацію" можна й очі закрити, як це було, коли Зеленський призначив Андрія Богдана головою Адміністрації Президента.

Крім того, президента не засмучує той факт, що Тігіпко був заступником голови Партії регіонів. В оточені Зеленського є чимало людей з такою біографією. Наприклад, чинний голова Верховної Ради Дмитро Разумков зізнався, що до 2010 року був членом цієї партії й підтримував політику Віктора Януковича. А серед членів Вищої ради партії "Слуга народу" виявили людей, які також були пов’язані з Партією регіонів або з соратниками Віктора Януковича.

До теми: Причетні до "Партії регіонів": як оновилася Вища рада "слуг народу"

Чому з’явились чутки про прем’єрство Сергія Тігіпка, пояснює політтехнолог Сергій Гайдай. Експерт переконаний, що так Володимир Зеленський перевіряє реакцію суспільства.

Олена Лукаш-Беркут

Ще одна посіпака Януковича, Олена Лукаш, також повернулась в інформаційний простір й регулярно відвідує ефіри на каналах Віктора Медведчука – 112, ZIK, NewsOne та залюбки поширює статті проросійського сайту "Страна.ua".

Олена Лукаш – колишній член Партії регіонів і міністерка юстиції за часів Януковича – поширила цю статтю з такими коментарем: "Хроники массовой резни. Это надо знать и помнить".

Її місія полягає у тому, аби роздмухувати тезу несправедливості й вибіркового правосуддя, а по-суті просто розділяти українців, щоб знову прийти до влади. Адже з часів стародавнього Риму політики знали золоте правило: розділяй та володарюй.

Підливає масла у вогонь і теперішня влада. Напередодні нового року Зеленський віддав ексберкутівців Росії в обмін на українських полонених. І тепер колишні правоохоронці, які проходили по справах Майдану, стверджують, що вже повернулись в Україну, щоб відновити "чесне ім’я Беркута", який жорстоко бив людей.


Олена Лукаш та Віктор Янукович / фото ukrainians.today

Посіпаки Януковича ведуть продуману і сплановану діяльність, мета якої – дегероїзація подій Революції Гідності. У статтях одіозного видання "Страна.ua", коментарях Лукаш, або заявах Портнова постійно лунають слова, що принижують учасників Майдану. Усіх опонентів називають: "майданутими", "кастрюлеголовими", "рагулями".

Як уникнули відповідальності за сепаратизм й крадіжки

Деякі ексчиновники президента-втікача, щоправда, не змогли втекти від правосуддя, але їхні справи затягуються, а самих обвинувачених відпускають на волю.

Серед них і така одіозна особа як Олександр Єфремов, який очолював Партію регіонів. Його звинувачують у посяганні на територіальну цілісність України. Але у 2019 році Єфремова було звільнено з в’язниці, а пізніше скасували і його домашній арешт. Це зробили українські суди.

Такого одіозного регіонала як Михайло Добкін та його друга Геннадія Кернеса особливо ніхто й не чіпав.

27 лютого 2020 року стала відома доля ще одного посіпаки Віктора Федоровича. Олександра Вілкула звільнили від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності справ.

Вкрала 342 мільйони, відпустили за шість

Раїсу Богатирьову, яка очолювала Міністерство охорони здоров’я в уряді Азарова, підозрюють у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах (342 мільйони гривень) під час організації та проведення закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення. Богатирьовій загрожує від семи до дванадцяти років ув'язнення. Також вона є фігуранткою європейських та американських санкцій проти членів злочинного угрупування Януковича.


Віктор Янукович та Раїса Богатирьова / фото dosye.com.ua

У жовтні 2014 року Генпрокуратура оголосила Богатирьову в розшук. У 2015 році Печерський районний суд Києва заочно арештував її. Після цього до вересня 2016 року чиновницю розшукував Інтерпол, однак пізніше її ім'я звідти прибрали.

У серпні 2019 року Богатирьова прилетіла в Україну з Мінська і була затримана Нацполіцією.

Печерський районний суд Києва 28 серпня обрав ексочільниці Міністерства охорони здоров'я запобіжний захід – 60 днів тримання під вартою або заставу в розмірі шість мільйонів гривень. 29 серпня нардеп від "Опозиційної платформи – За життя" Вадим Новинський вніс заставу за Богатирьову. Вона повинна перебувати під домашнім арештом.

Штепа на волі

Колишня міська голова Слов’янська Неля Штепа також була членом Партії регіонів й великою фанаткою Януковича.

СБУ розпочала слідство проти неї у квітні, арештували Штепу у липні 2014 року. Її звинувачують у сепаратизмі. На суді вона пояснювала, що закликала Путіна ввести війська до Слов'янська під примусом бойовиків. Своє інтерв'ю російським пропагандистським каналам назвала зробленим "під дулом автомата".


Неля Штепа / фото Євгена Плинського, "Лівий Берег"

За час розгляду справу Штепи змінилося 5 районних судів і 11 складів суду. Підсудна далі наполегливо заявляє про свою невинуватість. У разі визнання судом вини Штепи, їй загрожує довічне ув'язнення.

Відомо, що у розпал Майдану, у грудні 2013 року, Неля Штепа підтримувала й агітувала за антимайданівців.

12 квітня 2014 року, коли у Слов’янськ зайшли бойовики та російські військові, Штепа, не приховуючи, раділа цьому. Вона переконувала всіх жителів міста, присутніх біля захопленого міськвідділу міліції, що це "наші, донецькі хлопці".

Зараз Неля Штепа перебуває на волі. 27 лютого 2020 року стало відомо, що суд не зміг обрати колишній міській голові Слов’янська запобіжний захід. Засідання суду у її справі не відбулося – на нього не прийшли обидва прокурори, які перебувають у відпустці. З 2018 року Штепі не вдається обрати запобіжний захід.

У січні 2020 року вона заявила, що знову балотуватиметься в мери.

Ексадвокат Януковича отримав посаду в ДБР

20 січня з'явилася інформація про те, що Олександр Бабіков став першим заступником директора Державного бюро розслідувань. Раніше він працював у юридичній фірмі Aver Lex, яка захищала інтереси президента Віктора Януковича.


Олександр Бабіков / фото sud.ua

Про ймовірне призначення Бабікова на посаду в ДБР стало відомо ще 18 січня. Тоді в ГО "Родини Героїв Небесної Сотні" заявляли, що Бабікова не можна призначати через конфлікт інтересів, адже адвокат може займатися справами злочинів проти учасників Революції Гідності.

Водночас виконувачка обов'язків керівника ДБР Ірина Венедіктова запевняла, що жодного конфлікту інтересів не буде. Оскільки підрозділ у справах Майдану підпорядковано винятково директору ДБР.

"Сірий кардинал" часів Януковича

В Офісі Президента України розглядають нових кандидатів на посаду міністра закордонних справ, і одним із них є "сірий кардинал" МЗС часів Януковича Руслан Демченко. Про це написав на своїй сторінці у фейсбуці редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко, інформує "Українська правда".

"Вже з місяць у МЗС та в ОПУ говорять про те, що одним з кандидатів є Руслан Михайлович Демченко. І це не просто чутки", — написав він.

Рішення щодо Демченка не ухвалено, і невідомо, чи він сам погодиться на цю посаду, але нинішній міністр Вадим Пристайко з великою ймовірністю не залишиться у новому складі Кабміну.


Руслан Демченко / фото mfa.gov.ua

Демченко з липня минулого року працює радником президента Володимира Зеленського. Він опікується питаннями мінського процесу, до вирішення яких також залучений глава Офісу Президента Андрій Єрмак. Раніше Демченко був радником п'ятого президента Петра Порошенка.

Демченко – колишній глава протоколу та Пфісу Президента Віктора Ющенка, на початку 2010 року він перейшов до МЗС, а після перемоги Віктора Януковича став куратором відносин України з Росією.

В часи Євромайдану в МЗС Демченка запам’ятали як головного противника "дипломатичної фронди" – тобто тих дипломатів, які боролися проти системи і підтримували Майдан.

Демченко брав участь в історичному засіданні Кабінету Міністрів від 21 листопада 2013 року. Це – той день, коли Кабмін Миколи Азарова несподівано ухвалив рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

За часів Леоніда Кожари Демченко став "сірим кардиналом" МЗС. Саме він формулював і розсилав по посольствах вимоги – хто і що має говорити на зовнішньополітичній арені.

Порошенко призначив його своїм радником вже після того, як парламент ухвалив закон про люстрацію. Адже за законом про люстрацію, Демченко мав бути позбавлений права займати посади у держорганах на десятирічний термін.

Читати також: Як живуть діти українських політиків за кордоном