Як українські військові пристосовуються до посилених обстрілів бойовиків
Бойовики на Донбасі знову обстрілюють мирне населення. Вони активізувались по всій лінії фронту. Нещодавно під прицілом терористів було селище Трьохізбенка на Луганщині. Терористи обстріляли житловий сектор із мінометів. На щастя, жертв серед цивільних немає, а от серед військових двоє поранених за добу.
Воякам на позиціях поблизу окупованої Горлівки щастить – осінні зливи досі не перетворили окопи на суцільне болото. Та і на фоні посилення обстрілів по усьому фронту, тут трохи спокійніше.
Читайте також: У Попасній українські військові побили мирного мешканця
Юрій у свої 21 зараз тут за командира. Він лише цього року закінчив військовий виш. Після кількох місяців у ролі командира взводу каже, що службу на передовій уявляв дещо по-іншому. Він нарікає на бюрократію, яка забирає силу-силенну часу. Проте одне з найважливіших випробувань для нього вже позаду.
Я був звичайним солдатом. 4 роки так само ходив в строю. І тут прийшов, мені дали своїх людей і з самого початку я дійсно не знав що з ними робити. Потім з часом зрозумів. Мені допомагав лейтенант, який випустився на рік швидше. З часом я ввійшов в ритм, ввійшов в темп, знайшов оптимальний підхід до людей, як з ними правильно спілкуватися, і тоді мені вже було набагато легше співпрацювати з ними,
– розповідає Юрій.
Бойового досвіду він теж поки набирається, бо попри відносну тишу, ворог тут щоночі підбирається впритул, під прикриттям шуму річки. Річка тягнеться від позицій бойовиків, а також уздовж усього берега на кількасот метрів росте високий очерет. Прикриття для ворожих диверсантів тут майже ідеальне. Тому військові вдивляються в бік ворога щоночі. Бойовики намагаються залишатися непоміченими і бій не приймають.
Якщо розвідник з досвідом, то його можна і не почути. Візуально через прибори можна побачити його, а от почути, дуже мала ймовірність,
– ділиться військовослужбовець гірсько-піхотної бригади Олег.
Ворог тут має ще одну важливу перевагу – терикон. Українські позиції тут для бойовиків немов на долоні. Тож, щоб вберегтися від небезпек військові роблять те, що і на всій лінії фронту – окопуються.