З іншого боку, протягом найближчих тижнів критичні платежі по зовнішнім борговим зобов'язанням, які без продовження програми співробітництва з МВФ і отримання протягом наступних 2 тижнів чергового траншу призведуть або до дефолту, або до чергового падіння курсу національної валюти.
Вихід зрозумілий — дати можливість пропрацювати нинішньому уряду ще місяць за умови отримання чергового траншу, а після цього — у середині березня — у відставку з негайним, бажано того ж дня, призначенням технократа без корупційного шлейфа на посаду прем'єра і таких же технократів-професіоналів на посади членів уряду до часу нових виборів — влітку чи восени.
Про що тоді говоримо? Чим торгуємо в кулуарах Ради?
Будь-який інший сценарій — це або дефолт/падіння гривні, або остаточна дискредитація влади перед суспільством.
Чого тоді тягнути? Щоб остаточно переконати світ і суспільство у визначальності фактору політичної корупції в нашій країні?
Чи не простіше з гідністю про все сказати, чітко домовитись про алгоритм дій, і спокійно, і з повагою з боку суспільства далі іти вперед?
Чи влада — понад усе? Ще трошки, а далі хоч потоп?
Читайте також: Владо! Піаритися на Небесній сотні чи війні — максимум, на що ви здатні?