Які шанси на звільнення українських моряків з полону: інтерв'ю з адвокатом Миколою Полозовим
Українські моряки понад 7 місяців перебувають у полоні Кремля. Прикордонники РФ незаконно обстріляли і захопили їх біля Керченської протоки у листопаді 2018 року. З того часу моряків утримують у слідчих ізоляторах Москви. Україна і світові лідери вимагають від РФ звільнити військовополонених, але наразі усе марно. Проте адвокат Микола Полозов переконує: шанс на повернення хлопців додому є.
Ситуація з моряками ВМС України справді складна. Усі хлопці заявили слідству в РФ, що є військовополоненими. 25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права ухвалив, що Росія повинна звільнити 24 полонених моряків і повернути 3 захоплені кораблі. Однак Москва виконувати ці вимоги відмовилась.
Спецпроект 24 каналу: Захист моря: сучасна історія українського флоту
Журналісти 24 каналу поговорили з координатором групи адвокатів моряків Миколою Полозовим. Читайте в ексклюзивному інтерв'ю про шанси на звільнення українців, важливість позиції світу і рішення Міжнародного трибуналу, значення нот Росії й України щодо моряків. Також юрист розповів нам про здоров'я поранених, умови тримання та бойовий дух усіх моряків.
Про шанси на звільнення моряків
Останні дні Росія висуває українським морякам звинувачення в остаточній редакції. Вона вже традиційно продовжує тримати їх під вартою, не зважаючи на рішення Міжнародного трибуналу. Як ви думаєте, Кремль взагалі збирається відпускати хлопців чи все ж залишить їх у тюрмах?
Що стосується рішення Міжнародного трибуналу з морського права – він безумовно зобов’язав Росію негайно звільнити і повернути в Україну 24-х українських моряків.
Українські моряки у полоні Росії
Але важливо розуміти, що в Росії судова система не є самостійною, і впринципі, суд відсутній як інститут. Особливо це видно у подібного роду справах. Будь-які рішення, що стосуються моряків, принципові рішення, можуть бути прийняті тільки на політичному рівні.
На мою думку, безсумнівно, Росія змушена виконувати рішення Трибуналу. Тим більше, що вже був схожий прецедент. Це 2013 рік, справа Arctic Sunrise, коли російська влада у підсумку звільнила екологів Greenpeace з нідерландського корабля. По цьому приводу було винесене аналогічне рішення Міжнародного трибуналу ООН. Але це було піднесено не як виконання вимог Трибуналу, а були знайдені інші юридичні інструменти, які дозволили фактично звільнити членів команди Greenpeace.
Що відомо про справу Arctic Sunrise?Arctic Sunrise – це нідерландський корабель, на борту якого перебували активісти Greenpeace. Їх незаконно затримали росіяни.
Тоді Нідерланди звернулися до Міжнародного трибуналу з морського права із запитом щодо застосування тимчасових заходів задля звільнення корабля та екіпажу. Сама ж Росія повідомила, що Трибунал не має юрисдикції, і не з’явилася на слухання.
Проте, слухання не просто відбулися, а й Трибунал у 2013 році ухвалив рішення про застосування тимчасових заходів, які безпосередньо зобов’язали Москву звільнити екіпаж судна та повернути корабель. Зрештою, Росія таки виконала це рішення, але у притаманній їй манері. Кремль представив цю подію виключно як жест доброї волі.
Тому, не дивлячись на жорстоку риторику Росії щодо того, що вона не визнає юрисдикцію Трибуналу у питанні звільнення українських моряків і так далі – фактично російська влада бере участь у цій справі. Так, до розгляду питання про прийняття термінових дій Росія направляла свій меморандум і її делегація брала участь в арбітражі в Гаазі.
Відповідно, нота, яку Росія надіслала Україні 25 червня – це та нота, той звіт, який суд зобов'язав Росію надіслати у конкретний термін.
Росія вчасно виконує усі необхідні дії. Тому вона і направила Україні ноту, тим самим продемонструвавши, що готова де-факто виконати рішення Трибуналу ООН – звільнити моряків з-під варти під певні гарантії, як це було вказано в ноті.
На щастя, після ноти-відповіді, яку міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив у РФ, не сталося того, чого я боявся найбільше – що Росія відмовиться взагалі від будь-якого переговорного процесу щодо звільнення моряків. Через два дні з'явилася заява заступника глави МЗС РФ Лаврова Григорія Карасіна, що Україна може повторно дати якусь відповідь. Вона все ж дає надію на те, що впринципі можна знайти якісь способи: Росії – виконати рішення трибуналу, а для України –повернути моряків без виконання якихось невигідних умов.
Важливо прочитати: Росіяни порушили власні закони, – начальник штабу ВМС про захоплення українських моряків
Інше питання, що існує така традиція – збереження обличчя. Важливо, що питання щодо моряків обговорювалось на найвищому рівні. Я нагадаю, що в Осаці на саміті G20 президент США Дональд Трамп прямо говорив про це з президентом РФ Володимиром Путіним. А Путін на останній конференції заявляв, що це пріоритетна тема для президента Трампа. Я також впевнений, що президент Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо безумовно обговорював питання моряків. Вище підняти питання про їхнє звільнення вже не можна.
Тому у справі моряків потрібно шукати рішення. Це, найперше, питання до української влади і Російської Федерації. Але при цьому, має бути підтримка від союзників і партнерів України на Заході. І я сподіваюся, що в кінцевому результаті варіанти позитивного вирішення питання звільнення хлопців все-таки будуть знайдені.
Що стосується самих моряків, то, звісно, там, у Росії, поки все ще продовжується попереднє розслідування. Зараз їм пред’являють звинувачення в остаточній редакції. Окрім того, ми очікуємо, що в середині липня відбудеться суд щодо прийняття їм запобіжного заходу.
Що кажуть у ВМС: Віце-адмірал про допит полонених моряків: Всі заяви – це не їхні слова
Але тут важливо розуміти, що як тільки буде прийняте політичне рішення, існують юридичні інструменти, за допомогою яких можна протягом одного дня, без порушення російського законодавства, фактично звільнити моряків з-під варти і повернути в Україну. Тобто тут питання лежить виключно у площині прийняття політичного рішення. І від того, наскільки ефективною буде взаємодія всередині державних органів України між собою і на зовнішньому напрямку – настільки, мені здається, ми зможемо максимально швидко повернути моряків додому.
Про важливість нот України та Росії щодо моряків
Ви згадали про ноти обох країн. Як думаєте, нота-відподь, яку надіслало МЗС України Росії, була правильною відповіддю? Чи все-таки Клімкіну не варто було її відправляти у Москву?
Я не буду давати якусь явну оцінку вчинкам президента Володимира Зеленського чи міністра МЗС Павла Клімкіна. Але хочу сказати так: будь-які неузгоджені дії тут, всередині української влади, звісно, можуть негативно вплинути на долю як політв’язнів, так і військовополонених. Це перше.
Друге – у будь-якому випадку потрібно шукати якийсь прийнятний компроміс чи варіант, при якому буде змога врятувати людські долі, звільнити захоплених моряків, але у той же час не поступитися якимись ключовими для України принципами.
Тут дуже важливий компроміс. Я надіюся, що все-таки можна знайти якісь прийнятні способи повернення моряків, адже і Росія фактично зацікавлена у тому, щоби віддати моряків, і Україна хоче повернути їх додому.
Про які ноти щодо моряків йдеться? 25 червня МЗС України отримало ноту Міністерства закордонних справ Росії. У ній країна-агресор заявила, що готова віддати 24 захоплених на Азові українських моряків, якщо в Україні продовжать їм кримінальне переслідування за російськими законами.
Нота РФ про умови повернення українських моряків
У відповідь МЗС України відписало ноту, де чіткими підпунктами виділило наступне:
• Міжнародний трибунал постановив негайно звільнити українські судна та моряків.
• Росія рішення трибуналу не виконала.
• Тому Україна вимагає у Росії припинити міжнародно-протиправні дії та надати гарантії їх недопущення у майбутньому.
Нота-відповідь України РФ щодо військовополонених моряків
Глава МЗС України Павло Клімкін говорив, що текст ноти Росії є пасткою для України і моряків. Якщо допустити такий варіант, що Україна все ж погоджується на цю ноту, наскільки це би було програшним варіантом, чи навпаки, можливо, виграшним?
У ноті не вказано, що Україна повинна судити моряків за російським законом після їхнього повернення. Цю ноту по-різному трактують.
Що стосується реалізації тих умов, які виражені в ноті МЗС РФ, то є маса і дипломатичних, і юридичних, і навіть політичних інструментів, які дозволять мінімізувати будь-який збиток для України, при цьому повернувши моряків. Тому тут дуже багато буде залежати від майстерності дипломатів і політиків, але в пріоритеті, звісно, має бути повернення моряків.
У ноті немає такого, що – ось поверніть моряків і автоматично визнайте Крим Росією. З неї можна виконати набір дій, які не нанесуть збитку Україні, але при цьому можна буде добитись результату. Але це важка кропітка робота, яку має робити у тому числі й МЗС.
Якщо Росія все ж відпустить моряків, як думаєте, коли це може статися?
Тут важко називати терміни. Є заява президента Путіна, який сказав, що не хоче приймати поспішних рішень до закінчення виборів у Верховну Раду України. Тим не менше, парламентські вибори через 2 тижні. Тому я не хочу заздалегідь називати якісь терміни, але впевнений, що якщо зараз буде проведена грамотна, злагоджена робота, то ці терміни будуть пришвидшені.
Що хоче Путін взамін на те, аби відпустити українських моряків? Можливо, він має якусь неофіційну умову?
Мені про це нічого невідомо. Я бачив багато різних версій про те, що начебто моряків відпускають в обмін на повернення російської делегації в ПАРЄ і так далі.
Росія у своєму стилі: Звільнення українських моряків: Путін відзначився дивною заявою
Водночас, я вважаю, що юридичні та дипломатичні дії, які були вжиті з самого початку справи, зокрема робота в рамках єдиної стратегії звільнення моряків, дала свої результати. Ця справа обговорюється на рівні перших осіб – тих, хто безпосередньо приймає рішення. І я впевнений, що в кінцевому результаті, ця стратегія приведе нас до позитивного результату.
Дальше вже робота дипломатів, робота політиків відносно деталей, умов і так далі. Я сподіваюся, що ця робота буде зроблена добре.
Про повернення РФ у ПАРЄ і важливість позиції світу у справі моряків
Ви згадали про повернення Росії у ПАРЄ. Чи може воно якось вплинути на справу з моряками? Адже Європа, скажімо так, відмовилась від своїх умов, серед яких було звільнення моряків, і все-таки повернула російську делегацію до свого складу?
Ситуація з Парламентською Асамблеєю досі залишається складною. Я хочу нагадати, що ПАРЄ раніше виносила свою резолюцію щодо звільнення моряків, і де-факто визнала їх військовополоненими ще у січні цього року. Окрім того, в останній резолюції ПАРЄ, яка була прийнята 26 червня, також вимогою до Росії під пунктом №1 стоїть звільнення моряків. Тобто ця тема там абсолютно не замовчується.
Важливо: Призупинення роботи України в ПАРЄ: як це вплине на повернення полонених моряків
Але є певні складнощі з позиції Росії. Досі не виконана друга вимога резолюції, а саме – виплата всієї заборгованості, яка утворилася у Російської Федерації перед Радою Європи. Тому там це питання, я думаю, ще буде достатньо довго обговорюватися і будуть шукатися якісь шляхи виходу з ситуації.
Як Росію повернули у ПАРЄ?У 2014 році через події на Сході України та анексію Криму країну-агресора позбавили права голосу. У відповідь Росія припинила свою участь в організації та не платить відповідні внески. Через несплату її неодноразово погрожували виключити із Ради Європи, а Росія, зі свого боку, поривалась піти сама.
Однак 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка передбачає зміну санкційного режиму та повернення Росії до роботи в організації без обмежень права голосу. Українська делегація одразу покинула залу засідань та звернулась до Верховної Ради з закликом терміново розглянути питання зупинення участі держави в роботі асамблеї.
Що може зараз зробити Україна, аби сприяти швидшому поверненню хлопців додому? Чи може Київ робити якісь кроки, які вплинуть на Росію, щоб вона швидше відпустила моряків?
Я так скажу: зараз в Україні певна передвиборча лихоманка. І багато політиків, багато посадових осіб найчастіше керуються не тільки інтересами справи, а й якимось способом опиняються під впливом політичної кон’юнктури.
Я впевнений, що питання звільнення громадян України з російських тюрем, з тюрем в окупованому Криму повинне бути в пріоритеті у всіх політичних сил, у всіх посадових осіб, які зараз в Україні готуються до виборів.
І, звісно, якісь політичні розбіжності не повинні у жоден спосіб впливати на долю політв’язнів і військовополонених. Тому що будь-які чвари, будь-які дії у певних вузькополітичних інтересах можуть лише нашкодити спільній справі звільнення.
А як щодо країн Заходу? США, Німеччина, Франція можуть якось притиснути Росію, щоби вона відпустила моряків?
Я думаю, що все-таки саміт G20 і наступна заява Путіна дійсно показали, що у нього, скажімо так, є інтерес до того, щоби звільнити моряків. Чи є необхідність зараз вводити якісь додаткові санкції, і чи не призведе це до зворотньої ситуації, коли той же Путін скаже "ах ви так, ну тоді я буду принциповий, як і з Сенцовим" – тут питання дуже складне і дискусійне. Тому, я все ж сподіваюсь, що всі проявлять розсудливість і будуть робити правильні кроки у потрібному напрямку. Тому що в протилежному випадку питання звільнення і моряків, й інших громадян України може сильно затягнутися.
Як світ тисне на РФ через полонених: Путін заявив, що Трамп говорив з ним про полонених українських моряків
Їх і так практично не вдається рятувати звідти. За 5 років таких було лише з десяток осіб, при тому, що тримають у російських тюрмах у десятки разів більше.
Зараз, мені здається, є дуже хороший шанс на те, щоби у найближчому майбутньому врятувати моряків. І я надіюся, він буде реалізований.
Щодо санкцій. Росія вже впринципі не виконала рішення Міжнародного трибуналу ООН і через це багато країн заявляють, що можуть вводити нові обмеження, або робити жорсткішими ті, які були введені раніше. Невже Кремль взагалі не переживає за свою економіку і Путіну вигідніше тримати моряків, аніж піти на поступки, звільнити хлопців? Адже тоді США чи ЄС частково можуть послабити санкції.
Санкції накладаються за різні обставини. Є санкції, які накладені у зв'язку з окупацією Криму, а є санкції, що були накладені у зв'язку зі справою моряків, і так далі.
Справа в тому, що якби російська влада категорично не хотіла виконувати рішення Трибуналу і категорично не хотіла звільняти моряків, то навряд чи вона тоді б відправляла відповідні ноти з пропозиціями. Тобто у мене складається ситуація, що російська влада має потребу вирішити цю ситуацію. Тому при таких умовах треба підходити дуже зважено до прийняття будь-яких рішень.
Позиція України: Поверніть дітей, – Зеленський звернувся до Путіна через полонених моряків
Ви маєте на увазі, що Росія готова звільнити моряків, але для цього Україна і світ мають виконати певні умови, щоби піти на певні поступки їй?
Мені важко сказати наскільки серйозні поступки, тому що у цій же ноті я не побачив якихось абсолютно крамольних речей, які не можна обійти дипломатичними способами і отримати з її тексту максимальну користь. Тому тут має бути єдина, скоординована позиція України і західних партнерів щодо виконання Росією рішення Трибуналу, щодо повернення моряків. А інші питання вже розглядати поступово.
Про здоров'я і бойовий дух моряків
Давайте трішки про самих моряків. Ви, як їхній адвокат, часто з ними спілкуєтесь. Як зараз почуваються хлопці і наскільки покращилось здоров’я поранених моряків?
Загалом я можу сказати, що їхнє самопочуття задовільне, скарг на здоров’я не висловлюють.
Щодо поранених моряків, то є безсумнівно позитивний прогрес стану здоров’я Василя Сороки. Кілька місяців тому йому провели операцію на руку у цивільній лікарні в Москві. У нього були перебиті сухожилля, не згинались пальці і погано згиналась рука. Василю робили складну мікрохірургічну операцію.
Тому, велике списибі лікарям, зараз стан здоров'я Сороки покращується. У нього вже є чутливість пальців, він може рухати, згинати руку, стискати її в кулак. Моряк проходить реабілітацію в умовах СІЗО у камері. У нього є еспандер, яким він тренує руку. Тому у нього справді помітно позитивний прогрес покращення здоров'я.
Що стосується здоров'я поранених Андрія Артеменка та Андрія Ейдера, то, на жаль, адміністрація СІЗО, тюремні медики не дають свідчень на проведення незалежного обстеження у цивільній клініці. У них досі залишаються невилучені осколки скла. Проте, гострий больовий синдром вже пройшов, а рани все одно затягуються. Тому я надіюся, що ніяких укладнень не виникне.
Всі інші почуваються добре.
Розповіді рідних: Дід все повторює бабі, аби не вмирала та дочекалась, – мати полоненого Кремлем моряка Небилиці
В яких умовах тримають моряків? Їх покращили?
Вони перебувають у слідчому ізоляторі "Лефортово". Це така специфічна тюрма, достатньо строгого режиму. Але побутові умови у "Лефортово" вищі, аніж в середньому по Росії.
Моряки переважно перебувають у двомісних камерах. Всіх їх тримають поокремо. Тобто між собою вони не спілкуються і бачаться лише на судах, коли їх приводять туди четвірками.
У кожній камері є холодильник, телевізор, можна замовляти книги з бібліотеки – 2 книжки раз у 10 днів.
Волонтери забезпечують моряків необхідними продуктами і речима. За це велике спасибі Вікторії Івлєвій і всім, хто допомагає морякам. Звісно, це усе на зібрані людьми гроші. Велике спасибі Роману Цимбалюку, українському кореспонденту у Москві, який на днях передав Івлєвій гроші. Це велика праця збирати раз у 2 тижні по 300 кілограмів продуктів на достатньо відчутну суму – більше тисячі євро виходтиь на кожну передачу для усіх моряків.
Це цікаво: Він зробив так, як мав зробити кожен, – мати полоненого українського моряка Небилиці
Тим не менш, їм збирають продукти, які, по-перше, дозволені у СІЗО, адже не кожен продукт можна передати в СІЗО. По-друге, ми взаємодіємо з волонтерами, і вони збирають індивідуальні передачі. Ось, наприклад, хтось із моряків каже: "Мені хочеться солодкого побільше". То йому у передачу, звісно, дають більше солодкого. Хтось фрукти хоче і так далі… Тому у плані харчування вони забезпечені усім необхідним.
Також раз на місяць їх відвідують консули України, і вони мають можливість поспілкуватися. Але є проблеми з комунікацією. Найперше – це повна заборона на побачення.
Тобто вони навіть не бачаться з рідними?
Не бачаться. Жодних побачень. Хоча відповідні заяви регулярно пишуть і адвокати, і самі моряки. Це позиція слідчого управління ФСБ – не давати їм побачення.
Друге – це практична відсутність телефонних дзвінків. За весь час дозволили подзвонити лише п'ятьом морякам. За яким принципом відбирали, і чому таку можливість тільки їм дали – не зрозуміло.
І третє – це складності з кореспонденцією. Усі листи проходять цензуру, їх вичитують вручну якісь співробітники слідчого управління. Тому йде затримка з передачею листів. Тобто десь на 2-3 місяці із запізненням приходять листи морякам, і так само йдуть від них.
Але є і позитивні новини від моряків. Наприклад, минулого тижня одружився Віктор Беспальченко з нареченою Тетяною. Це готувалося кілька місяців, було дуже складно пробивати адміністративні бар’єри. Але тим не менш, нашим адвокатам і консулам вдалося добитися проведення цього шлюбу. Нікого звісно туди не пустили, тільки адвоката. Але тим не менш, наречена могла під наглядом тюремщиків півгодини поспілкуватися з Віктором. Це було практично перше побачення, яке дозволили рідним за ці 7 місяців.
Полонений моряк Віктор Беспальченко з дружиною Тетяною
Молодята дуже довго цього чекали. Надзвичайно важко було добитися дозволів, тому що там потрібно отримувати дозвіл і від слідства, і від керівництва адміністрацією слідчого ізолятора. Але усе це вдалось зробити і збулось те, про що вони так мріяли.
Що можете сказати про настрій моряків? Тому що на судових засіданнях видно, що хлопці сидять у камерах, але посміхаються, щось обговорюють між собою. У них не видно пригніченого настрою.
Щодо їхнього морального духу, тут важливо розуміти, що вони все ж військові. Що це не просто цивільні люди, які опинилися у важкій ситуації. Вони з початку були треновані до якихось складнощів під час несення служби, до різних позбавлень, труднощів. Тому у цьому сенсі їм легше переносити умови ізолятора, аніж цивільним особам.
Ви будете вражені: Сміються росіянам в очі: з'явилося унікальне фото українських моряків з суду у РФ
По-друге, вони моряки і звикли до замкнутого простору. Адже перебуваючи у морі, нікуди далеко не підеш. І тому слідчий ізолятор менш психологічно травмуючий для них, аніж для тих же цивільних людей.
Плюс, у них є телевізори, вони, звісно, слідкують за новинами, спілкуються з адвокатами, з консулами і дізнаються останні новини з дому. Хлопці чудово орієнтуються у тому, що відбувається назовні – які дії приймає для їхнього звільнення українська влада та міжнародне співтовариство.
Зазвичай, в ув'язнених після півроку перебування у слідчому ізоляторі настає криза. Вони розуміють, що це може затягнутися на довгий час, і це чотири стіни, від яких нікуди не подітися.
У моряків навпаки – вони розуміють, що зараз є хороший шанс на їхнє звільнення. Вони знають, що була проведена величезна внутрішньополітична робота, є рішення Трибуналу з морського права. Тому, у них бойовий настрій. Вони вірять і сподіваються, що всі ці можливості у максимально короткий термін реалізуються і вони повернуться додому.
24 канал дякує Миколі Полозову за розмову. Ми бажаємо адвокату плідної співпраці з українськими моряками, сил і наснаги боротися з російським слідством. Віримо, що завдяки його праці та спільній роботі України і світу, Росія все ж відпустить хлопців додому.