Милютін був бійцем окремого штурмового батальйону "Донбас-Україна". Він загинув на початку квітня внаслідок обстрілів з боку бойовиків (пряме влучання міни у бліндаж).
Читайте також: На Донбасі загинули двоє українських захисників: окупантів без відповіді не залишили
Журналісти 24 каналу звернулись до його побратима Миколи Шафалюка на псевдо "Бугай", аби він розказав, яким був загиблий воїн.
Познайомились ми з ним у 46-му окремому батальйоні спецпризначення "Донбас-Україна". Це було у 2017 році. Прослужили разом понад рік. Він був справжнім. Він був різним. Він не був ідеалом чи Джеймсом Бондом. Але він був справжнім – людяним, добрим. Надзвичайно смачно готував. Знаєте, одна з його великих чеснот – він був дуже скромним,
– розказав Шафалюк.
Він також додав, що у нього завжди було таке враження, ніби "Дєда" – "не східняк, а десь із глибинки Західної України, у якого батько ще в УПА воював". "Тут, на Сході, небагато таких людей, які настільки щиро та безкорисно люблять Україну. Він був саме тим діамантом, за які ми тут воюємо", – сказав "Бугай".
Олександр Милютін, "Дєда" (фото – Facebook)
"Він розказував, що виріс у Горлівці, що його дитинство проходило там, у горлівських селах – Зайцеве, Травневе. Коли ми там стояли на позиціях, він розказував, як він там рибу ловив, як малим був, як його ганяли на ставках. Все, як у всіх, здається, дитинство, молодість. Дуже жорстко ставився от до тої східної ментальності і постійного бандитизму. Він мав власну, дуже принципову позицію. Прапор не міняв, присягу не зраджував", – додав він.
Олександр Милютін, "Дєда" (фото – Facebook)
"Дєда" у підрозділі був як негласний батько. Всіх вислухає, всім підкаже, всім допоможе, ніколи нікому не відмовить. Всі знали, що йому можна якісь свої секретики розказати, негараздами поділитись, бо він тріпатись не буде. Короче, він був кльовий", – сказав боєць.
Читайте також: Загибель Яни Червоної та Олександра Милютіна на Донбасі: фото прощання з героями
Раніше у штабі ООС також зазначили, що молодший сержант Олександр Мілютін та старший солдат Яна Червона разом із товаришами відкрили вогонь по ворожій піхоті зі станкового протитанкового гранатомета та кулемета, коли ворог почав наближатися. Ворог зазнав втрат та був вимушений відступити. Водночас, з метою забезпечення відступу, противник продовжував застосування мінометів калібру 120 мм. Одна з ворожих мін обірвала життя наших героїв. За мужність та героїзм українських воїнів нагородять посмертно.