В Україні 2003 був роком незабутніх перемог і гордості за громадян на світових аренах, за військових вдома і за кордоном – на миротворчій місії в Іраку. Також це був період хоч і не великої, але таки фінансової стабільності.
Варто прочитати Чим Порошенко і Зеленський займались у 1999 році: перемоги та здобутки 8 року Незалежності
Нова війна на Близькому Сході
На початку 2003 року не викликало сумнівів те, що на Близькому Сході буде нова війна. Режим Саддама Хусейна не мирився із програшем після першої війни у Перській затоці. Виклики, які Саддам кидав Білому дому, перетворювалися адміністрацією Джорджа Буша у довгий список обґрунтувань нової військової кампанії.
США з 1991 року роззброювали Ірак після того, як Саддама змусили припинити окупацію Кувейту. Спроби Багдаду вислизнути з-під санкцій і підняти арабів на війну з англосаксами непокоїли адміністрацію Джорджа Буша.
Спроби Багдаду підняти арабів на війну непокоїли Джорджа Буша / Фото AFP
Прикладом ненависті до Буша і втручань Америки стала мозаїка в залі готелю "Багдад аль-Рашид" із зображенням Джорджа Буша старшого. Її створили для того, щоб гості могли топтати мозаїку. Це є найбільшою образою у мусульманській культурі.
Саддам перешкоджав роботі інспекторів, які шукали на території Іраку зброю масового знищення. Як виявиться згодом, прямих доказів так і не віднайшлося. Літаки саддамівського режиму раз за разом провокували сутички з американськими та британськими, які патрулювали безпілотну зону над Іраком. До того ж за версією американців, іракські спецслужби були замішані у замаху на Джорджа Буша старшого під час його візиту до Кувейту у квітні 1993 року.
Адміністрація Білого дому зробила Саддама головним ворогом, звинувативши його у виробництві зброї масового знищення та сприянні ісламським терористичним організаціям. "Оголення" зброї та ймовірна інтервенція викликали занепокоєння по всій планеті.
Режим Саддама Хусейна не мирився із програшем після першої війни / Фото AP
Вже 15 лютого 2003 року від 6 до 11 мільйонів людей вийшли на вулиці у 650 містах світу на знак протесту проти наполегливих спроб США вдертися до Іраку. Лейтмотив – "жодної крові через нафту".
Напад США на Ірак
Це був найбільший антивоєнний протест в історії. Він й досі залишається наймасштабнішим одноденним глобальним протестом у світі. Однак адміністрація Буша рішуче вела до ескалації конфлікту та розправи над бунтарем Саддамом. Ультиматум прозвучав у березні.
Десятиліття обману та жорстокості добігло кінця. Саддам Хусейн і його сини повинні покинути Ірак протягом 48 годин їхня відмова зробити це призведе до військового конфлікту,
– заявив Буш.
Саддам відкинув ультиматум і 20 березня 2003 року сили США та міжнародна коаліція напали на Ірак. Це була "друга війна в Перській затоці". На відміну від першої, після 3 тижнів боїв значну частину території Іраку взяли під контроль. Режим Хусейна та уряду партії "Баас" впав.
Сам Саддам Хуссейн переховувався пів року, але американці його таки знайшли. Його затримали 13 грудня за 50 кілометрів від міста Тікрит. На той час обидва сини президента вже були вбиті. Іракський трибунал, сформований із колишніх опонентів і ворогів Хусейна, засудив його до смертної кари. Вирок було виконано 30 грудня 2006 року шляхом повішення.
Цікаво Баталії в парламенті й масові страйки шахтарів: що пережила Україна у 1998 році
Джордж Буш 1 травня оголосив про закінчення великих бойових дій і закликав міжнародну спільноту допомогти з військами для виходу Іраку із кризи. Серед інших країн, які відгукнулись на заклик американців, була Україна.
Продаж зброї в Ірак
З осені 2000 року охоронець Леоніда Кучми Микола Мельниченко почав оприлюднювати записані на касети розмови із робочого кабінету президента. Вони свідчили про його причетність до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та до продажу зброї антиамериканським режимам, зокрема в Ірак Саддаму Хусейну.
Охоронець Леоніда Кучми почав оприлюднювати записані розмови / Фото Getty Images
Ця закордонна військова операція стала наймасштабнішою в історії незалежної держави. Український контингент в Іраку складався із 1 690 військовослужбовців. Радіопереговори вели українською, щоб зберегти секретність на випадок прослуховування. Англійську та російську мови противники розуміли, а українську – ні.
До 2008 року військову службу в Іраку та Кувейті пройшли понад 6 000 українців, 18 з яких загинули, а понад 40 отримали поранення. У зв'язку зі збільшенням втрат, Україна згорнула миротворчу місію, хоча українські військові радники залишилися в Іраку аж до 2008 року.
Американці залишили Ірак тільки через 8 років. Президент Барак Обама у грудні 2011 року відкликав війська додому. У відповідь на війну в Іраку ісламісти вдарили в Європі. У Лондоні 7 липня прогриміла серія терактів, в результаті яких загинуло 56 людей, включно із 4 терористами-смертниками. Ще понад 700 осіб поранили.
Це був перший теракт, здійснений смертниками в Західній Європі. Однак найбільше обговорювали тему громадянства смертників. Усі джихадисти мали британські паспорти.
Читайте також Каденюк у космосі, перший McDonald's, перемога "Динамо": якою була Україна у 1997 році
Війна у Перській затоці була головною політичною темою у міжнародній політиці. Хтось у цьому бачив кризу, а хтось можливості. Поки світ переключив увагу на війну на Близькому Сході, Росія вирішила "пересунути" кордон з Україною. Територіальний конфлікт почався за острів Тузла у Чорному морі.
Спроби Росії загарбати Тузлу
Тузла – це невеликий острів у Керченській протоці. Згідно з міжнародним правом, він належить Україні. Острів з'явився у 1925 році, коли сильний шторм розмив косу на Таманському півострові, у результаті чого утворився окремий невеликий шматочок суші довжиною близько 6,5 кілометра і шириною 500 метрів.
У 1941 році цей новостворений острів передали до складу Кримської АРСР і пізніше він став частиною України. Тузла – фактично правий берег Керченської Протоки. Цей судноплавний канал між Чорним і Азовським морями і де-юре, і де-факто належав виключно Україні, що не влаштовувало Росію.
Острів Тузла розташований у Керченській протоці / Фото most.life
Що не подобалося Росії
Україна знімала плату за проходження там російських кораблів. Ще один тривожний дзвінок – про справжні наміри сусідів. Ще у 1992 Верховна Рада Росії відмовилася визнавати юридичну силу Указу Верховної ради СРСР 1954 року, яким Крим було включено до складу Української РСР.
Річний обсяг канального збору на той час – приблизно 200 мільйонів доларів. Тож поки увага світу була зосереджена на Іраку, а президент України Кучма відправився у 10-денне турне країнами Латинської Америки, росіяни почали діяти. Щодня сотні КамАЗів насипали дно та формували дорогу з Таманського до Тузли. Водночас на півострові почалися військові навчання.
Українська сторона направила прикордонні війська до акваторії навколо Тузли. Громадяни розгорнули на позиціях дивізіон реактивних установок "Град", підняли в повітря авіацію та з гучномовців закликали росіян припинити провокацію і не змушувати відкривати вогонь.
Однак це не зупинило росіян і вони продовжували насипати косу, щоб приєднати острів до материкової частини Краснодарського краю. Незабаром на Тузлу особисто прилетів Леонід Кучма. Президент перервав свій візит країнами Південної Америки. З Тузли він починав переговори з Володимиром Путіним.
Україна вела переговори із Володимиром Путіним / Фото Getty Images
Росіяни зупинились лише приблизно за 100 метрів від берега Тузли.
Сподіваюсь, росіяни зрозуміли, що ми не збираємося вести переговори по тих питаннях, які для України є розв'язаними,
– заявив Леонід Кучма.
За підсумками переговорів, Тузла залишилась українською. Київ відстояв свою територію, хоча відмовився від збору мита з російських кораблів при переході через Керчинську протоку. Росія згорнула плани привласнення українських земель майже на 10 років.
Утвердження гімну України
Верховна Рада у 2003 році ухвалила закон "Про Державний Гімн України". Документ утвердив національний гімн "Ще не вмерла Україна" на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького головною піснею країни.
Дуже символічно, що вірш "Ще не вмерла Україна" створили на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном він став у Галичині. Таким чином славень об'єднує українців.
Дізнайтеся більше Прийняття Конституції, гривня та серійний вбивця Онопрієнко: події, якими запам'ятався 1996 рік
Акції протесту в Грузії після виборів
Після 2003 року жарти про термінатора знову увійшли в моду. У сонячній Каліфорнії обрали нового губернатора. Нікому б до цього не було справи, якби вибори не виграв актор Арнольд Шварценеггер. "Вибори" стали темою номер один у нашій державі через події в Грузії.
В Україні до виборів залишався ще рік. Поки між опозицією і владою розширювався водорозділ, увагу привернули події у Грузії. Сакартвело піднялася на акції протесту після проведених у Грузії парламентських виборів.
Грузинська опозиція звинувачувала владу у фальсифікаціях і паралельно до офіційного підрахунку голосів заявила про власну перемогу. Влада президента Едуарда Шеварднадзе, звісно, цього не визнавала. Однак впродовж 3 тижнів він так і не зміг зменшити градус напруги.
Едуард Шеварднадзе не зміг зменшити напругу у суспільстві / Фото AP
Для того, щоб підкреслити ненасильницький характер демонстрацій, протестувальники часто дарували силовикам квіти. Звідси пішла й назва – "Революція троянд".
Коли 2 листопада почалося перше засідання новообраного парламенту, активісти опозиції захопили будівлю. Шеварднадзе з охороною довелось тікати. Вже наступного дня він подав у відставку. Тоді до влади прийшов один з очільників опозиції – Міхеіл Саакашвілі.
Про "золоту еру" українських спортсменів та музичні здобутки – дивіться у повному випуску "України 30".
Повний випуск програми "Україна 30" про 2003 рік: дивіться відео