Попри теперішні реалії, які несуть невизначеність, українські учні та вчителі щодня доводили: навчання триває – і це вже форма спротиву. У новому матеріалі спецпроєкту "Рік сильних" 24 Канал зібрав ключові події року, які показують, як українська освіта змінювалась.
Читайте також Українські страви і напої – в топі: якими гастрономічними досягненнями запам’ятався 2025 рік
надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я
Цифровізація освітнього процесу через "Мрію"
Державна освітня екосистема "Мрія" за короткий час стала одним із найпомітніших цифрових інструментів в українській освіті. До неї вже під’єдналися понад 2800 закладів освіти (а це кожна п’ята школа) з усіх 24 областей України. Щодня сервісами платформи користуються майже 400 тисяч учителів, батьків і дітей.
Найактивнішими користувачами залишаються школярі – саме вони найчастіше перевіряють розклад, переглядають деталі уроків, оцінки та домашні завдання й відстежують власний прогрес у навчанні.
Важливо, що "Мрія" об’єднала всі ключові елементи освітнього процесу в єдиному цифровому просторі, спрощуючи комунікацію між школою та родиною. Для вчителів платформа стала щоденним робочим інструментом: електронні журнали, планування навчальних тем, виставлення оцінок і контроль відвідуваності тепер відбуваються в одному середовищі. Окрему роль відіграють інтелектуальні інструменти, зокрема генератор тестів на основі штучного інтелекту, який допомагає швидко створювати навчальні завдання.
Для батьків "Мрія" стала способом бути залученими до навчання дітей без зайвого контролю: система дозволяє бачити результати, відвідуваність, отримувати сповіщення та рекомендації у моменти, коли дитині потрібна підтримка. Водночас учням екосистема пропонує персоналізований контент і мотиваційні механіки, які допомагають зберігати інтерес до навчання навіть у складних умовах.
Попри вже значні досягнення, "Мрія" продовжує розвиватись, враховуючи реальні потреби освітян. Для цього команда платформи постійно працює з відгуками користувачів та адаптовує функціонал до українських освітніх реалій.
Сьогодні екосистема охоплює школи в різних форматах – від прифронтових закладів до дистанційних класів в укриттях – і вже поширилася на дошкільну освіту через напрям "Мрія. Дошкілля".
Довгоочікуване підвищення зарплати вчителям
2025 рік почався для освітян з новини, на яку чекали давно: держава запровадила щомісячні доплати до зарплат вчителів. Із січня педагоги почали отримувати додаткові 1000 гривень, а вже з вересня ця сума зросла до 2000. Надбавки поширилися на всіх, хто щодня працює зі школярами – від учителів і психологів до керівників гуртків.
Вчителі отримали надбавку до зарплати / Фото Shutterstock
Окрему увагу приділили освітянам на прифронтових територіях. Для них із вересня розмір щомісячної доплати збільшили вдвічі — як знак підтримки тим, хто навчає дітей у найскладніших умовах.
До слова, загалом на ці виплати держава заклала 12 мільярдів гривень. Надбавки діятимуть протягом воєнного стану та ще рік після його завершення.
Ще одна важлива новина для освітньої спільноти — анонс підвищення базових зарплат учителів із 2026 року. Заплановане зростання на 50% відбуватиметься у два етапи, і вже зараз його називають одним із найочікуваніших рішень у сфері освіти.
Реформа дошкільної освіти
Також в Україні стартували великі зміни в освіті. Зокрема, з 1 січня 2025 року набув чинності Закон "Про дошкільну освіту", який фактично перезавантажує систему дитсадків – від умов роботи вихователів до нових можливостей для батьків і дітей.
Для вихователів це означає більш збалансоване навантаження, довшу щорічну відпустку терміном 56 днів і можливість отримувати більші доплати та надбавки.
Батьки ж мають більше свободи вибору: садочки мають бути ближчими до дому, а формат навчання – гнучким. Очна, мережева чи дистанційна форма, а також нові формати на кшталт сімейних, мобільних або мінісадків дають змогу підібрати варіант, який найкраще підходить конкретній родині.
Для самих закладів закон встановлює чіткі правила зарахування дітей і зобов’язує створювати інклюзивне або спеціальне освітнє середовище. Водночас для місцевої влади та засновників це означає більшу відповідальність – за ресурси, доступність садочків і справедливу оплату праці вихователів.
Важливою частиною змін стало оновлення санітарного регламенту. Його адаптували до реальності, у якій живуть українські діти та вихователі: з урахуванням повітряних тривог, перебування в укриттях, нових вимог до безпеки, харчування та організації освітнього простору. Фактично держава вперше системно зафіксувала ті умови, в яких дошкільні заклади працюють щодня.
Дошкільну освіту реформують / Фото Shutterstock
2025 рік чітко показав: без стабільного фінансування та реального підвищення престижу праці вихователів навіть найпрогресивніші зміни ризикують залишитися на папері. Тож реформа стартувала, але її успіх напряму залежить від того, чи підкріплять нові правила реальними ресурсами.
Підземні школи – нова українська реальність
Одним із найпомітніших рішень 2025 року стало будівництво підземних шкіл – освітніх просторів, які забезпечують очне навчання навіть під час повітряних тривог. Для багатьох міст це шанс повернути дітям навчальну рутину та безперебійний освітній процес.
До слова, першу підземну українську школу відкрили у 2023 році в Харкові. Класи облаштували просто на станціях метро. Згодом підземні школи відкрили у Сумській, Харківській, Запорізькій та інших областях.
Підземна школа в Запоріжжі / Фото Оксена Лісового
У тих містах і селах, де такі проєкти вже реалізовуються, діти менше часу проводять онлайн, розклад стає стабільнішим, а школа знову виконує свою базову функцію – бути місцем навчання, а не лише тимчасовим укриттям. Саме тому підземні школи стали критично важливими для прифронтових територій, де альтернативи часто просто немає.
У Запоріжжі вже є 9 підземних шкіл / Фото Оксена Лісового
Водночас ця модель чітко показала межі своїх можливостей. Висока вартість будівництва, складність реалізації та залежність від бюджетів роблять її доступною не для всіх громад.
Доставка підручників до шкіл
У 2025 році МОН вирішило взятися за одну з найболючіших шкільних тем – підручники, які не встигали доправити до початку навчального року. Замість складної багаторівневої логістики запустили пілот: книжки почали доправляти напряму від видавництв до шкіл. Ідея звучала просто – менше посередників, швидша доставка, більше відповідальності.
На практиці все виявилося не так легко. Десь підручники справді приїжджали вчасно, і школи вперше за довгий час починали навчання без аврального пошуку матеріалів. В інших громадах процес буксував: графіки зривалися, комунікація між школами й видавництвами вимагала ручного контролю.
У підсумку експеримент показав готовність системи змінюватися. Тож у 2026 році очікується, що всі нові підручники для 9 класів доставлятимуться безпосередньо від видавництв.
Професійна освіта реформується
З вересня в Україні запрацював новий Закон "Про професійну освіту". Тепер здобути першу професію можна у будь-якому віці – без прив’язки до шкільних чи студентських років.
Закон також відкрив шлях до кількох професій: другу чи третю спеціальність можна отримати через три роки після першої. Водночас для ветеранів війни передбачили виняток – вони зможуть перекваліфікуватися швидше, щоб мати змогу повернутися до активного професійного та соціального життя.
Українські ветерани не будуть чекати 3 роки, щоб здобути другу чи третю професійну освіту / Фото Shutterstock
Загалом документ заклав основу для вагомих змін у сфері: від гнучкішого доступу до навчання до переосмислення ролі професійної освіти в економіці.
Зміни для студентів
Також 2025 рік приніс чимало новацій для українських студентів. Зокрема, з 1 вересня запровадили базову загальновійськову підготовку. Курс поєднав теорію та практику і став частиною навчання вже на другому курсі.
Програма складається з двох блоків: лекційного та практичного. Теоретичну частину проходять усі студенти – і хлопці, і дівчата, тоді як практичні заняття обов’язкові лише для чоловіків, придатних до військової служби. Після завершення курсу студенти складатимуть військову присягу та отримуватимуть сертифікат і військово-облікову спеціальність.
Ці зміни – продовження ширшого курсу на посилення військово-патріотичного виховання. Базову підготовку починають ще зі школи через предмет "Захист України", а в університетах вона набуде системного й прикладного формату.
Таким чином освіта дедалі більше адаптується до умов, у яких живе країна, готуючи молодь не лише до професійного життя, а й до відповідальності за власну безпеку та державу.
В університетах вводять військову підготовку / Фото Shutterstock
Водночас відчути студентське життя тепер можна не лише восени. Цієї зими виші запустили так званий "зимовий вступ" на нульовий курс. Це коротка програма тривалістю від трьох до шести місяців, яка поєднує підготовку до НМТ і знайомство з навчанням у конкретному університеті ще до основної вступної кампанії.
Головна мотивація – реальний бонус під час вступу. Учасники "нульового курсу" зможуть отримати до 15 додаткових конкурсних балів, що суттєво підвищує шанси на бюджет або державний грант. Важливий нюанс: ці бали діятимуть лише для вступу до того вишу, де абітурієнт проходив підготовку, тож формат заохочує свідомий вибір університету.
Окрему увагу приділили тим, для кого доступ до освіти був або залишається обмеженим. До програми зможе долучитися молодь з тимчасово окупованих територій, військовослужбовці та ветерани. Для них передбачені гранти на навчання, стипендії та, за потреби, проживання в гуртожитках.
До того ж мотивації стати студентом все більше. Адже з вересня 2025 року розмір президентської стипендії у профтехах збільшили до 6 320 гривень, у коледжах і технікумах – 7 600, вишах – 10 000 гривень, а для аспірантів ця сума складає 23 700 гривень.
Також очікується, що у 2026 році зростуть стипендії для всіх студентів вищих навчальних закладів та коледжів.
Стипендії в Україні зростуть у 2026 році / Фото Shutterstock
Водночас вступна кампанія 2025 року мала показовий дисбаланс: технічні й інженерні спеціальності, які держава називає ключовими для відбудови та розвитку країни, так і не стали масовим вибором абітурієнтів. Бюджетні місця на цих напрямках залишилися вільними, навіть попри гарантію безкоштовного навчання.
Майбутні студенти дедалі частіше орієнтуються не на стратегічні гасла, а на відчутні перспективи, зрозумілі кар’єрні траєкторії та баланс між складністю навчання і винагородою після випуску. Інженерна освіта ж поки що не змогла переконливо відповісти на ці очікування.
Незаповнені бюджетні місця стали маркером того, що для реального перезавантаження технічних спеціальностей недостатньо лише пріоритетного статусу. Потрібні сучасні програми, сильний зв’язок з ринком праці та зрозумілий сигнал молоді: інженер – це не лише складно, а й перспективно.
Крім цього, вступна кампанія 2025 року продемонструвала наслідки війни. Кількість абітурієнтів скоротилась на всіх рівнях, а за час повномасштабної війни українська вища освіта втратила понад 200 тисяч потенційних студентів. За цією цифрою стоять реальні причини: демографічний спад, масова міграція, втрата зв’язку молоді з українським освітнім середовищем. Тож школи випустили десятки тисяч учнів, які так і не стали студентами українських вишів.
Не всі випускники шкіл стали студентами / Фото Shutterstock
Також у 2025 році анонсували зміни у процедурі підвищення кваліфікації вчителів, учні проходили основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, а українські школярі здобули перемогу на міжнародних олімпіадах.
Отже, рік точно не був простим для українських освітян. Це був час випробувань, експериментів та реформ, які не завжди мали позитивні результати й відгуки. Однак 2025-ий точно був про бажання змінювати систему та прагнення впроваджувати новації на всіх рівнях.