Ракета вбила всю родину: як зараз живе Ярослав Базилевич, який поховав дружину та трьох доньок

Журналісти ТСН запитали Ярослава, як він переживає цю напрочуд важку втрату.

Варто прочитати "Моя сім'я – це невичерпне джерело підтримки": що відомо про Базилевичів, яких вбила Росія

Що робить Ярослав Базилевич після того, як втратив сім'ю

Намагаюся шукати сенси, маленькі сенси в житті,
– сказав він медійникам.

Одним з таких сенсів стало започаткування стипендіального фонду в Українському католицькому університеті.

"Я був найбагатшим, найщасливішим чоловіком і батьком, я мав скарб і завжди розумів, що це скарб – мати таку дружину та таких відповідальних, працьовитих, гарних, розумних, ініціативних, патріотичних дітей. Весь час я пишався ними та пишаюся надалі. У них мало бути все попереду, у кожної з них", – написав Базилевич у фейсбуці.

Він підкреслив: діти та дружина давали йому багатогранність відчуттів. Тепер це все втрачено – вони живуть лише у спогадах.

Сьогодні я маю найкращі, найщасливіші, найпрекрасніші спогади – все решта ампутовано! Тож прошу допомоги у створенні Сталого стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії й Емілії Базилевич, щоб світ пам'ятав їхні імена,
– висловився Ярослав.

В УКУ повідомили: збирають сто тисяч доларів. Ці кошти покриють витрати на навчання для талановитих студентів, які через складні життєві обставини не мають змоги оплатити свою освіту.

Розпорядником фонду є університет, а чоловік вклав туди частину своїх коштів.

На честь загиблої родини в університеті з'явиться фонд/ Фото з сайту УКУ

Журналістка Наталія Гуменюк вказала, що ця стипендія для Ярослава та для найближчої подруги Дарії Еріки – єдине, що дає їм сили рухатися далі.

До слова, сама Дарія Базилевич навчалася на другому курсі на культурології й отримувала стипендію.

"Я цікавлюся культурою та історією своєї країни й у майбутньому хочу розвивати культуру України та розповідати про неї всьому світу. Ця пристрасть виникла в мені завдяки моїй родині, яка завжди ділилася зі мною історіями про випробування, через які пройшли наші предки внаслідок світових воєн, Голодомору та в часи Радянського Союзу. Окрім мене, мої батьки виховують ще двох сестер, і у нас неймовірно дружна та гармонійна сім'я. Моя сім'я – це невичерпне джерело підтримки, яке не можна порівняти ні з яким іншим. Вони – найбільша опора в моєму житті, яка допомагає мені долати будь-які перешкоди", – написала дівчина у листі своїм жертводавцям цьогоріч перед Великоднем.

Росія приносить безмежне горе на українську землю. Дії її солдатів, командирів і керівництва є непрощенними. У березні членів своєї родини поховав одесит Сергій Гайдаржи – вночі "Шахед" влучив у дев'ятиповерхівку, загинула Анна Гайдаржи та її крихітний син Тимофій. Сергій залишився з маленькою донькою Лізою.