Залишиться у пам'яті надзвичайно добрим та чуйним: на Одещині попрощалися Юрієм Сергєєвим

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на міського голову Ізмаїла Андрія Абрамченка та Суспільне.

До теми Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну: на Прикарпатті попрощалися з бойовим медиком

На фронті загинув Юрій Сергєєв

Юрій Сергеєв – родом з Ізмаїла. Він засвоїв професію електрика й пішов служити в Ізмаїльський прикордонний загін, де його і застали події 2014 року. Згодом він вирішив, шо може зробити більше й долучився до захисту України в зоні АТО. Згодом Юрій перевівся служити під Крим.

У 2016 році захисник звільнився зі служби та повернувся у рідний Ізмаїл. Юрій Сергєєв почав будувати цивільне життя – одружився, став батьком, працював, а у вільний час – займався футболом і допомагав безхатнім тваринкам.

У 2023 році Юрій Сергєєв вирішив добровільно долучитися до ЗСУ. Він воював у найгарячіших точках, а згодом – брав участь у боях у Курській області. Захисник був кулеметником кулеметного взводу механізованого батальйону, старший сержант. На жаль, український захисник загинув під час виконання бойового завдання. 

"Збирався у відпустку, аби зустріти Новий рік разом із сином, та мріяв після перемоги взяти додому тваринку (песика чи котика), бо яка ж хата без цього? Але всі плани та мрії перекреслила кривава війна, розв'язана Росією проти України: кулеметник кулеметного взводу механізованого батальйону старший сержант Юрій Юрійович Сергєєв при виконанні бойового завдання із захисту нашої Батьківщини від російської воєнної агресії загинув, віддавши за мирне майбутнє України найдорожче, що є у людини, – власне життя", – у щемливому дописі пригадує мер Ізмаїла. 

Редакція 24 Каналу висловлює щирі співчуття рідним та близьким Юрія Сергєєва. Вічна та світла пам'ять.

Журналісти Суспільного також показали кадри з церемонії прощання з Юрієм Сергєєвим. Захисника провели в останню путь та поховали на Алеї Слави на Новому цвинтарі.

Прощання з Юрієм Сергєєвим – більше у галереї

Хрещений батько захисника Віктор Шиманіс розповів, що ніхто не думав, що Юрій може загинути на фронті. 

Він кулеметником був, воював у "гарячих" точках. Загинув у Курській області, конкретно я не знаю де. Ніхто навіть не думав, не гадав, що ось так він піде. У мене немає слів і в душі така рана. Я думав, що він безсмертний, що його нічого не візьме,
– говорить чоловік.

Знайома родини загиблого Людмила Комаринська додала, що тато Юрія був ліквідатором катастрофи на Чорнобильській АЕС. Вона також додала, що Юрій був надзвичайно чуйним та добрим, ніколи не відмовляв у допомозі та робив все безкорисливо.

Олена Лангольф, близька подруга родини полеглого захисника, також пригадує, що Юрій мріяв про світле майбутнє України, тому сам долучився до захисту від ворога.

"Він сам відгукнувся піти воювати, бо мріяв про світле майбутнє України. Завжди казав, що прийде живим. У пам'яті він у нас залишиться світлою, доброю та чуйною людиною, яка любила своє життя", – додала жінка. 

Друг полеглого захисника Роман Умняхін пригадує, що Юрій завжди був "на позитиві". За його словами, загиблий вмів знайти слова підтримки та завжди вірив у краще.

Ми зустрілися, коли я працював на ринку, ще у 16 років. Дуже добра була, позитивна людина, завжди чесний з усіма, ніколи не брехав, поважаю за це його. Він мені завжди плескав по плечу і казав: "Все буде добре, ти головне чекай. Все буде добре, а по-іншому ніяк". І це дуже мотивувало мене,
– підкреслив Роман.