СБУ підтримує заборону: народна депутатка пояснила законопроєкт щодо УПЦ МП
Верховна Рада 23 липня не проголосувала за законопроєкт щодо заборони УПЦ МП. Того ж дня група депутатів заблокувала трибуну в парламенті "через відмову коаліції ставити закон про московську церкву".
Народна депутатка Наталія Піпа розповіла 24 Каналу, що ухвалення цього законопроєкту стане дуже важливим кроком. Він дозволить ідентифікувати релігійні організації, які керуються державою-агресором.
Дивіться також Рада не голосуватиме сьогодні за заборону діяльності УПЦ МП
Залишились два дискусійні питання
Народна депутатка нагадала, що в законопроєкті йдеться не про заборону саме московського патріархату, а про обмеження роботи спеціальних служб, керованих державою-агресором, у функціюванні релігійних і церковних організацій.
Московський патріархат ніхто не закриває. В нашій країні є свобода волевиявлення, є релігійна свобода. Проте російська пропаганда наголошує, що в Україні хочуть закрити церкву, тому що вона має приналежність до московського патріархату,
– пояснила вона.
Зокрема протестантські священники, за її словами, коментуючи цей законопроєкт, вважають, що жодного обмеження релігії чи свободи в ньому немає. Він дозволить знівелювати прямий вплив Москви, адже в Україні найбільша кількість парафій саме УПЦ МП.
Також до Верховної Ради звернулась СБУ з проханням надати їй інструмент, який би дозволив обмежити вплив ФСБ на церковні організації. Тому Служба Безпеки України підтримує цей законопроєкт,
– наголосила Піпа.
Наразі залишились два дискусійні питання законопроєкту:
- термін переходу церков УПЦ МП до інших патріархатів – пів року чи рік;
- склад комісії, яка ухвалюватиме рішення щодо цього переходу. Розглядаються варіанти, коли комісію має формувати ДЕСС, що підпорядковується Кабінету міністрів, або буде створено новий орган, до якого увійдуть науковці.
Нагадаємо, що Парламентська асамблея Ради Європи, до складу якої входять 46 країн, ухвалила дві резолюції щодо цього питання. Резолюція є в основі законопроєкту у другому читанні. Європейські парламентарі, за її словами, розуміють, що в документі не йдеться про обмеження віросповідання чи релігії, а про вплив країни агресора.
"Це ще один дуже важливий крок, щоб переконати інших партнерів, які наголошують, що не надаватимуть військову допомогу Україні, через те, що нібито в нашій країні є обмеження щодо релігії", – впевнена Наталія Піпа.