Забрати безвіз: як це може відбутися та які вимоги до України ставили у ЄС

Через рішення Конституційного Суду України про неконституційність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, Україна знову постала перед загрозою втратити безвізовий режим з ЄС. 24 канал розповідає, що може бути далі та як відбувається процедура відміни "безвізу".

Важливо Це підстава для призупинення безвізу: з'явилась неофіційна реакція ЄС на рішення КСУ

Скасування безвізу: як саме це може відбутися

Україна ризикує своїм досягненням, а саме безвізом / Фото opinion.ua

Щодо цього питання лунають різні версії. Посол України в ЄС Микола Точицький написав лист до віцепрем'єрки з питань євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної.

Європейські політичні інституції наголосили, що боротьба з корупцією має бути приоритетом для української влади. Незалежність цих органів – запорука процвітання та інвестиційної привабливості України, в якій поважається право. Посли G7 у власній заяві зазначили, що "Україна не має повертатись до минулого".

До того ж, стійкість та інституційна спроможність антикорупційної інфраструктури потрібна, щоб уможливити критично важливі досягнення: безвіз, співпрацю з МВФ, отримання 1,2 млрд євро допомоги, інтеграцію до енергоринку та ринку зв'язку ЄС тощо. З іншого боку, сама віцепрем'єрка заявила, що "уряд врятує безвіз та євроінтеграцію", незважаючи на рішення КСУ.

Варто згадати, на підставі чого Україні дали безвізовий режим та як технічно він може бути скасований. Спочатку був План дій з візової лібералізації. Далі, Україна мала створити нові антикорупційні органи – САП, НАЗК, НАБУ. Третьою умовою було запровадження спецконфіскації та арешту активів, здобутих нелегальним шляхом.

Читайте ще Рішення КСУ – це злочин: як Зеленський може зупинити цей безлад?

А на додачу до цього – створити АРМА (Агентства з рошкуку та менеджменту активів – 24) та запустити процес е-декларування. Лише після цього та окремого пункту – щодо можливості скасування безвізового режиму – ЄС нарешті дав "зелене світло" для подорожі українців без віз. То як Євросоюз може цю перевагу в нас забрати?

27-го лютого 2017 року було прийнято постанову про перегляд механізму призупинення візової лібералізації. Механізм можна запустити після повідомлення з боку країн-членів ЄС або членів Єврокомісії, "якщо конкретні вимоги" по безвізу більше не виконуються.

У випадку повідомлення з боку "простої більшості членів", Комісія приймає рішення про тимчасове припинення безвізових поїздок в ЄС "для деяких категорій громадян" на 9 місяців. Протягом цього часу, Комісія має проводити розширений діалог з країною, безвіз якої довелося "заморозити" для вирішення проблеми.

Якщо ж порушення продовжуються, то за два місяці до закінчення попереднього обмеження, має бути накладене нове – тепер вже на 18 місяців "для всіх громадян".

Незадовго до закінчення "другого покарання" може настати третє та остаточне: переміщення країни-порушника з Додатку II (безвізові країни) у Додаток I (країни, громадянам яких потрібна віза для в'їзду в ЄС). Щоб усі правила та критерії виконувалися, був запроваджений щорічний моніторинг до 2024 року.

Ексголова МЗС Павло Клімкін у вересні називав реакцію європейських політиків на спроби контролювати антикорупційні органи "передостаннім попередженням" з боку ЄС. Українська влада за останні три роки кілька разів гралася з вогнем і підходила на край прірви, за якою знову візи, консульства та відмови. Якщо діяти швидко, падаючу репутацію ще буде час відновити.

Рішення та наслідки: КСУ проти антикорупціонерів

Найвищий суд в Україні спровокував політичну кризу / Фото bne Intelli News

Отже, 27-го жовтня КСУ визнав такою, що суперечить Конституції статтю Кримінального кодексу 366-1 за позовом від нардепів ОПЗЖ та "За майбутнє". Ці партії контролюють, відповідно, Віктор Медведчук та Ігор Коломойський. Стаття стосується покарання за незаконне збагачення, діяла з 2015 року та передбачала штрафи або обмеження волі. Проти рішення віддали свої голоси лише чотири судді КСУ.

Актуально Буде реакція і президента, і Ради, – Разумков про рішення КСУ

Суддя-доповідач КСУ Ігор Сліденко повідомив, що скасування "е-декларацій" є відповіддю на тиск, що чинили на суддів з боку органів виконавчої влади. Тепер це буде стосуватися всіх чиновників, бо служителі Феміди КСУ не змогли "виокремити" самих себе.

Також суд змусив НАЗК (Національне агенство із запобігання корупції – 24) закрити реєстр електронних декларацій, який до того був доступний всім бажаючим. Цікаво, що двоє суддів під час голосування за оголошення НАЗК поза законом, мали конфлікт інтересів, щодо них відбувалося розслідування. Наприклад, голова найвищої судової інстанції України Олександр Тупицький не задекларував землю в анексованому Росією Криму.

Паралельно розвивається ситуація з ОАСК (Окружний адміністративний суд Києва – 24) та головою НАБУ (Національне антикорупційне бюро України – 24) Ситником, якого поки що не змогли звільнити, незважаючи на пряму вказівку це зробити, а саме – видалити його ім'я з реєстру.

В Офісі Президента України заявили, що "відкату не буде, електронне декларування – ефективний спосіб боротьби з корупцією". Секретар РНБО Олександр Данилов назвав ситуацію "антидержавною та антиконституційною".

29-го жовтня Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради нацбезпеки та оборони України через останні скандали з судовою гілкою влади. Він вимагатиме "негайної та жорсткої оцінки" рішень Конституційного Суду та звинуватив його у "порушенні суспільного договору". Якщо для цього буде потрібно подати нові законопроєкти, вони підуть до Ради як невідкладні.

Втім, головний голос тут все ж належить Міністерству закордонних справ, бо рішення про "згортання" антикорупційних реформ може боляче вдарити по міжнародним зобов'язанням України та – у крайньому випадку – призвести до скасування безвізового режиму. Голова МЗС Дмитро Кулеба пояснив: якщо негативні наслідки не будуть подолані, "у нас можуть бути проблеми".

Як пояснив в етері 24 каналу колишній генпрокурор України Руслан Рябошапка, виправити зроблене можуть лише самі судді КСУ (тому цей варіант відразу можна визнати малореальним). Новим законом проблему теж повністю не вирішити, бо тепер "дозволено брехати в деклараціях". Реформувати Конституційний Суд можна лише через зміни до Основного Закону, але це потребує часу, якого, вочевидь, немає.

У своїй розмові з "НВ" міністр юстиції Денис Малюська розповів, як влада планує виходити з цієї ситуації. Електронні декларації мають повернути "як було до рішення КСУ", але з його урахуванням.

​Це важливо Повертаємось у минуле завдяки КСУ: то безвіз з ЄС все?

Щоб судді не скаржились на контроль з боку виконавчої влади, "треба створити незалежний орган, схожий на НАЗК, але всередині судової системи". Це буде проблемно, бо судова гілка влади в Україні не є незалежною, а її реформа наразі майже не просувається вперед. Малюська далі якраз вказує, що статус КСУ як "недоторканих" був зацементований вже давно.

КСУ скасував е-декларування / Інфографіка 24 каналу