Забрати безвіз: як це може відбутися та які вимоги до України ставили у ЄС

Через рішення Конституційного Суду України про неконституційність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, Україна знову постала перед загрозою втратити безвізовий режим з ЄС. 24 канал розповідає, що може бути далі та як відбувається процедура відміни "безвізу".

Важливо Це підстава для призупинення безвізу: з'явилась неофіційна реакція ЄС на рішення КСУ

Скасування безвізу: як саме це може відбутися

Україна ризикує своїм досягненням, а саме безвізом / Фото opinion.ua

Щодо цього питання лунають різні версії. Посол України в ЄС Микола Точицький написав лист до віцепрем'єрки з питань євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної.

Європейські політичні інституції наголосили, що боротьба з корупцією має бути приоритетом для української влади. Незалежність цих органів – запорука процвітання та інвестиційної привабливості України, в якій поважається право. Посли G7 у власній заяві зазначили, що "Україна не має повертатись до минулого".

Варто згадати, на підставі чого Україні дали безвізовий режим та як технічно він може бути скасований. Спочатку був План дій з візової лібералізації. Далі, Україна мала створити нові антикорупційні органи – САП, НАЗК, НАБУ. Третьою умовою було запровадження спецконфіскації та арешту активів, здобутих нелегальним шляхом.

Читайте ще Рішення КСУ – це злочин: як Зеленський може зупинити цей безлад?

А на додачу до цього – створити АРМА (Агентства з рошкуку та менеджменту активів – 24) та запустити процес е-декларування. Лише після цього та окремого пункту – щодо можливості скасування безвізового режиму – ЄС нарешті дав "зелене світло" для подорожі українців без віз. То як Євросоюз може цю перевагу в нас забрати?

У випадку повідомлення з боку "простої більшості членів", Комісія приймає рішення про тимчасове припинення безвізових поїздок в ЄС "для деяких категорій громадян" на 9 місяців. Протягом цього часу, Комісія має проводити розширений діалог з країною, безвіз якої довелося "заморозити" для вирішення проблеми.

Якщо ж порушення продовжуються, то за два місяці до закінчення попереднього обмеження, має бути накладене нове – тепер вже на 18 місяців "для всіх громадян".

Незадовго до закінчення "другого покарання" може настати третє та остаточне: переміщення країни-порушника з Додатку II (безвізові країни) у Додаток I (країни, громадянам яких потрібна віза для в'їзду в ЄС). Щоб усі правила та критерії виконувалися, був запроваджений щорічний моніторинг до 2024 року.

Ексголова МЗС Павло Клімкін у вересні називав реакцію європейських політиків на спроби контролювати антикорупційні органи "передостаннім попередженням" з боку ЄС. Українська влада за останні три роки кілька разів гралася з вогнем і підходила на край прірви, за якою знову візи, консульства та відмови. Якщо діяти швидко, падаючу репутацію ще буде час відновити.

Рішення та наслідки: КСУ проти антикорупціонерів

Найвищий суд в Україні спровокував політичну кризу / Фото bne Intelli News

Отже, 27-го жовтня КСУ визнав такою, що суперечить Конституції статтю Кримінального кодексу 366-1 за позовом від нардепів ОПЗЖ та "За майбутнє". Ці партії контролюють, відповідно, Віктор Медведчук та Ігор Коломойський. Стаття стосується покарання за незаконне збагачення, діяла з 2015 року та передбачала штрафи або обмеження волі. Проти рішення віддали свої голоси лише чотири судді КСУ.

Актуально Буде реакція і президента, і Ради, – Разумков про рішення КСУ

Суддя-доповідач КСУ Ігор Сліденко повідомив, що скасування "е-декларацій" є відповіддю на тиск, що чинили на суддів з боку органів виконавчої влади. Тепер це буде стосуватися всіх чиновників, бо служителі Феміди КСУ не змогли "виокремити" самих себе.

Також суд змусив НАЗК (Національне агенство із запобігання корупції – 24) закрити реєстр електронних декларацій, який до того був доступний всім бажаючим. Цікаво, що двоє суддів під час голосування за оголошення НАЗК поза законом, мали конфлікт інтересів, щодо них відбувалося розслідування. Наприклад, голова найвищої судової інстанції України Олександр Тупицький не задекларував землю в анексованому Росією Криму.