Журналісти видання провели розслідування та ідентифікувала двох російських загарбників, які причасні до захоплення Маріуполя та Попасної. Вони є учасниками закритого чату у російській соцмережі "ВКонтакте", і саме там розповідали про свій досвід у війні та ділилися враженнями про воєнні злочини, які скоїли в Україні.
Читайте також Контрактники окупантів чекають кінця травня, аби швидше втекти з України: перехоплення СБУ
Імена окупантів – Нікіта Мартасов та Роман Дьяконов. Вони не знайомі особисто, але від ідеї поспілкуватися в інтернеті не відмовилися.
Нікіта Мартасов: Теж на Україні був?
Роман Дьяконов: Так, недавно з "ЛНР", там дуже гаряче, поки тимчасово вийшли, після Травневих знову.
Н. М.: Ааа, ясно, я теж там побув.
Р. Д.: Я з попаснянського двіжу приїхав.
Н. М.: А я в Маріуполі був, ОМОН.
Роман Дьяконов брав участь у захопленні Попасної
Танкіст та командир екіпажу Дьяконов приїхав до України воювати на танку Т-72Б3, якого з любов'ю називає "Герман". Він брав участь у захопленні Попасної, яка була однією з найгарячіших точок зони бойових дій. Там загарбники не шкодували нікого й нічого – гатили по місту з артилерії та завдавали ракетних ударів. Врешті 8 травня росіяни окупували Попасну. Як сказав тоді президент Зеленський, від міста "не залишилося навіть попелу".
Дьяконов причетний до знищення Попасної / Фото з соцмереж
Дьяконова разом із колегами по службі вивели з України орієнтовно на початку травня, аби вони перепочили, доукомплектувалися та відремонтували техніку.
Повернувшись до Росії, він усіляко намагався приховати місце своєї служби, однак журналістам вдалося ідентифікувати його та дізнатися більше.
Роман Дьяконов – загарбник Попасної / Фото з соцмереж
Танкісту 29 років, він народився у селищі Вєрхов'є Орловської області. Зараз Дьяконов служить за контрактом у військовій частині 14245 у 7-й гвардійської ракетної Режицької дивізії 27-ї гвардійської ракетної армії військ спецпризначення. Вона дислокується у військовому містечку Озьорний, що у Тверській області. На озброєнні дивізії Дьяконова перебуває ядерний комплекс "Тополь" з міжконтинентальними балістичними ракетами.
Варто зауважити, що у мережі Дьяконов бідкався на шалені втрати своєї армії.
Спілкувався з екіпажем своїм, кажуть "200-х" наших забрати з позиції не можуть 4-й день. Гатять (українські військові – 24 канал). Вони спеціально чекають, коли ми їх забирати будемо, і потім працюють по нас зі всього, що є!
– писав танкіст.
Крім того, він говорив про необхідність мобілізації та був незадоволений підготовкою свіжих кадрів: "Мало нас, мобілізацію оголошувати давно пора… 2 роки контракту замість 1 року строчки, ось такі кадри приходять, що щелепа випадає".
Зверніть увагу Ґвалтують навіть своїх: росіянка розповіла, як 15 солдатів знущалися з дівчини під Бєлгородом
Нещодавно окупант отримав звання старшого сержанта. Примітно, що у мережі він зізнався, що лейтенантом бути не хоче, мовляв, "краще людиною залишитися".
Дьяконову присвоїли "старшого сержанта", але лейтенантом він бути не хоче / Фото з соцмереж
Цікаво, чи розмірковував він над цим "кращим" варіантом, коли роз'їжджав на танку по чужій державі та вбивав її мирних мешканців. Мабуть, тоді йому було незрозуміло, що після таких дій на звання "людини" розраховувати не доведеться.
Нікіта Мартасов був під Києвом та в Маріуполі
26-річний Нікіта Мартасов народився у селі Без'язиково Красноярського краю. Тракторист-машиніст за спеціальністю проходив строкову службу у повітряно-десантних військах. Після цього підписав контракт зі спеціальним загоном швидкого реагування "Зеніт", який вважають елітним підрозділом росгвардії.
Нікіта Мартасов штурмував Маріуполь / Фото з соцмереж
Окупант пишався своєю приналежністю до цього підрозділу та вирізнявся особливо "промитим пропагандою" мозком. На своїй сторінці "ВКонтакте" він неодноразово публікував картинки із символікою, відповідними гаслами та закликами, підтримував інших російських військових.
Зараз нашим солдатам важко, хай тримаються, порвемо цей фашизм. Гордість береться аж. Z V – гордість Російської Федерації,
– писав він на підтримку іншого окупанта.
Антиукраїнська пропаганда, яку окупант публікував в інтернеті / Скриншоти з соцмереж
Мартасов чатував біля українського кордону ще з січня. Він був одним із перших загарбників, які вдерлися до України 24 лютого – його загін зайшов з території Білорусі. Спершу він мав "брати Київ за 3 дні", але щось пішло не так.
Коли з Києвом не вийшло, його перекинули на Маріуполь. У чаті він зізнався, що його загін "змусили" податися у найгарячішу точку, де вони штурмували та утримували багатостраждальне місто. Ймовірно, саме під час тих боїв Мартасов "заробив" собі контузію.
На початку квітня спецпризначенців разом із Мартасовим повернули до Росії. Під час цієї відпустки "отєчєство" спробувало компенсувати окупанту контузію "орденом мужності".
Окупант отримав "орден мужності" за вбивства мирних українців / Фото з соцмереж
Однак це не надихнуло його на нові "звитяги". Через 2 тижні після повернення з Маріуполя військовий написав заяву на звільнення з армії.
Та набридло вже по відрядженнях кататися в гарячу точку. Для мене було страшно, ось вирішив швидше звільнитися,
– писав Мартасов в чаті.
Ось тут контузія йому і допомогла, адже з таким ураженням справді можна безперешкодно піти з лав "другої армії світу". Що ж, воювати виявилося дещо складніше, ніж публікувати пропагандистські картинки в мережі.
Мартасов "навоювався" і влаштувався охоронцем в супермаркет / Фото з соцмереж
Після звільнення Мартасов влаштувався охоронцем у супермаркет і вже будує плани на майбутнє. Натомість спецзагін, частиною якого раніше був хлопець, 15 травня знову відправили до України.
Я повоював, мені досить. Контузію отримав, тепер "харош",
– підсумував свою "службу" Нікіта.