Союзники бояться перемоги України

Розглядаючи одномірну модель "влада в Москві консолідується – влада в Москві розсипається", вони не бачать інших сценаріїв, а лише ці два.

Читайте також Факти про Росію, які стали очевидними після путчу Пригожина

Колапс лякає більше, ніж сталінізація та продовження війни. Це означає, що в умовах загрози колапсу Росії США радше схилятимуться до зміцнення кремлівського режиму, який розглядають як менше зло.

Пригожин сильно скоротив час, загостривши розуміння того, що путінський режим реально слабкий. Ми підійшли впритул до критичної точки.

Наші союзники хочуть нашої перемоги, але водночас бояться її. Вони бачать нашу перемогу виключно як колапс Росії, а це неприпустимо. Тому вони шукають середню точку, коли Росія програла не повністю, а ми не повністю перемогли. Тому вони обмежують поставки, щоб поразка Росії не була повною. Скільки через це загине українців, неважливо. Війна згодом повернеться, але це буде згодом. Зараз для них головне – не допустити колапсу.

По-перше, це шлях в нікуди.

По-друге, це помилка. Це та сама помилка, яка була зроблена у 1991, коли США всіма силами намагалися зберегти СРСР, який зберегти вже було неможливо. Хто не пам'ятає 1991 рік, пошукайте Chicken Kyiv Speech. А в 1917 році Антанта намагалася зберегти єдність Росії, що стало однією з двох причин поразки наших дідів-прадідів.

Важливо Адептам "провального контрнаступу" присвячується

В американських сценаріях виграє все одно Китай

ФСБ вдалося ввести всіх в оману стосовно того, що нема ніяких народів, всі давно зникли й русифіковані, нема ніяких національних еліт та прагнень до свободи. Американців було легко обманути, бо вони вже були москвоцентричні, але вдалося обманути й значну частину українців.

Оперуючи одномірною моделлю, американці бачать лише два поганих сценарії. Вони випускають з уваги третій сценарій деколонізації/деімперіалізації, бо він не вписується в їхню картину світу. Відмовитися від своєї картини світу вони не готові, хай би скільки життів це коштувало.

Найгірше для американців, що в обох сценаріях, які вони бачать (сталінізація та колапс), Китай виграє. Наче все робили правильно, а головний геополітичний суперник виграє в усіх сценаріях? Значить, щось не так у базових припущеннях.

Доля Росії вирішуватиметься не в Москві, так само як і в 1991 році.

Цікаво Навіщо Орбану Грузія?

Що робити? Використати всі шанси, щоб пояснити американцям хибність москвоцентризму та неприйнятність повторення помилок 1917 року та 1991 року. Україна передусім сама повинна мати стратегію щодо Росії, а потім переконати в її правильності наших союзників.

Для того, щоб перемогти, не треба перетягати історію на свій бік. Треба просто стати на бік історії, осідлати невідворотні тренди.

Нам на заваді стають наші хибні стереотипи, наша нездатність до довгострокового стратегічного мислення.

Цього разу Україна платить таку ціну, що просто не може собі дозволити програти.